«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»

РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33

Заключний семінар "Імплементація положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі: виклики, можливості та потреби"


Рекомендації
Заключного семінару

«Імплементація положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі: виклики, можливості та потреби»

 

А.    Заключний семінар з оцінки готовності України до імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі (УСПТ) відбувся в Києві, Україна, 19 листопада 2015 року.  Семінар був організований за підтримки Економічної комісії Організації Об’єднаних Націй для Європи (ЄЕК ООН), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ); Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (УНК МТП) та підготовлений у співпраці з Конференцією Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Програмою розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP), Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Міжвідомчою робочою групою зі спрощення процедур торгівлі та логістики в Україні (МРГ), Київським національним торговельно-економічним університетом (КНТЕУ) та Асоціацією транспортно-експедиторських і логістичних організацій України "Укрзовніштранс". Метою семінару було представити міжнародних організаціям, партнерам по розвитку й інвесторам, а також українським зацікавленим сторонам доповіді про готовність України до імплементації УСПТ, підготовлені за сприяння ЄЕК ООН, USAID і CLDP, і зробити свій внесок у процес координації технічного співробітництва для імплементації УСПТ. Ці доповіді будуть опубліковані.

Б.    На семінарі були обговорені наступні рекомендації:

Зважаючи на те, що доповіді ЄЕК ООН, USAID та CLDP підкреслюють необхідність поліпшення адміністративного потенціалу українських регуляторних органів щодо імплементації УСПТ, міжнародному співтовариству та українським регуляторним органам, що реалізують заходи зі спрощення процедур торгівлі, пропонується розглянути можливість надання допомоги Україні для створення національного інституційного потенціалу для імплементації УСПТ. Це може включати в себе методичну допомогу для оцінки додаткових вимог часу і бюджету і складання планів реалізації а також навчання працівників регулятивних органів та надання їм технічної допомоги для сприяння у імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі.

Україні, як державі, що вже ратифікувала УСПТ, рекомендовано зосередитися в пріоритетному порядку на реалізації тих заходів УСПТ, які були повідомлені як  віднесені до категорії А 1 серпня 2014 року, але для реалізації яких немає реальної можливості у відповідності з доповідями ЄЕК ООН-ЮНКТАД, USAID та CLDP. Таким чином, зосередження на наступних заходах слід вважати пріоритетним завданням –

Створення Національного комітету з питань спрощення процедур торгівлі, який повинен координувати всі види діяльності на підтримку імплементації УСПТ, в тому числі:

• з публікації всієї відповідної документації (закони, підзаконні акти, форми, процедури та інше) - зокрема, проведення інвентаризації всієї відповідної інформації, у тому числі місць публікації, для того, щоб допомогти у створенні всеохоплюючої порталу з питань спрощення процедур торгівлі в Україні (ст. 1.1 УСПТ);

• з публікації в Інтернеті інформації всіма відповідними регуляторними органами і переклад всієї відповідної інформації, на яку є посилання в УСПТ (ст. 1.2 УСПТ);

• з втілення практики обробки документації до прибуття товарів (ст. 7.1 УСПТ);

• з реалізації заходів щодо спрощення процедур торгівлі для уповноважених економічних операторів (розробити: критерії, процедури надання повноважень (статусу) УЕО, законодавство і механізми контролю) (ст. 7.7 УСПТ);

• зі спрощення процедур торгівлі для швидкопсувних товарів (ст. 7.9 УСПТ);

• з покращення співпраці прикордонних служб (агенцій) (ст. 8 УСПТ);

• з подальшого посилення потенціалу відповідних державних органів, що будуть задіяні в роботі повноцінно функціонуючого Національного комітету з питань спрощення процедур торгівлі.

 

Уряд України може розглянути можливість повідомлення секретаріату СОТ про заходи УСПТ, віднесені до категорії В (заходи, для реалізації яких Україні буде потрібно більше часу) і С (заходи, для реалізації яких Україні буде потрібно більше часу та потрібна міжнародна технічна допомога), використовуючи результати звітів ЄЕКООН-ЮНКТАД[1] та USAID, а також рекомендації семінару з валідації звіту з оцінки готовності, організованого ЄЕК ООН, CLDP, МЕРТ і УНК МТП, враховуючи прогрес, якого на той момент досягнуть органи державної влади України.

Закликаємо відповідні регуляторні органи завершити свою роботу з уточнення та розробки планів щодо УСПТ з бюджетами та термінами для реалізації заходів, віднесених до категорії В і С, та надіслати цю інформацію у вигляді таблиці (форма таблиці додається) в Секретаріат Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики на адресу info@singlewindow.org для узагальнення та подальшого направлення в Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Кабінету Міністрів України пропонується призначити національний орган, відповідальний за координацію імплементації УСПТ та за розробку програми роботи для цієї імплементації, включаючи створення національного комітету зі спрощення процедур торгівлі. Це буде відображати зобов'язання України, що випливають з ратифікації УСПТ, зокрема пункту 2 статті 23, (Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі), використовуючи досвід Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур торгівлі та логістики. Комітет повинен включати в себе представників всіх відповідних регуляторних органів, бізнес-асоціацій, торгових палат, Робочу групу EUBAM зі спрощення процедур торгівлі та інших зацікавлених сторін у сфері спрощення процедур торгівлі в Україні.

Учасники рекомендують створити механізм для подальшого залучення міжнародних партнерів з розвитку в цьому процесі, за участю Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур торгівлі та логістики та міжнародної спільноти з розвитку. Майбутній національний комітет зі спрощення процедур торгівлі може розробити таблицю з викладенням можливостей для надання правової допомоги та допомоги з імплементації УСПТ, що може бути надана різними партнерами з розвитку.

В.     Партнери з розвитку, що беруть участь у семінарі - USAID, ЄЕК ООН, CLDP, EUBAM, Група Світового Банку, МТЦ, GIZ, визначили деякі області (у тому числі заходи УСПТ, які вже були повідомленні як віднесені до категорії A), в яких вони будуть готові допомогти. Зокрема, CLDP готова допомогти з наступними статтями: Стаття 1.1 (Опублікування), Стаття 7.1 (Обробка документів до прибуття товарів), Стаття 7.4 (Управління ризиками), Стаття 7.5 (Аудит після митного очищення), Стаття 7.6 (Встановлення та опублікування середнього часу випуску товарів), Стаття 7.7 (Заходи щодо спрощення процедур торгівлі для уповноважених операторів), Стаття 7.8 (Термінові відправлення), Стаття 8 (Співробітництво між органами контролю на кордоні), Стаття 10.3 (Використання міжнародних стандартів), Стаття 10.4 (Єдине вікно), Стаття 11 (Свобода транзиту); USAID з наступними статтями: Стаття 1.2 (Інформація, доступна через Інтернет), Стаття 7.4 (Управління ризиками) і Стаття 7.7 (Заходи щодо спрощення процедур торгівлі для уповноважених операторів); Група Світового Банку може бути задіяна через свої програми з підтримки спрощення процедур торгівлі; GIZ - з інфраструктурою оцінки якості; Митна служба Великобританії - зі створенням потенціалу для загального реформування митної служби, як того вимагає УСПТ; ЄЕК ООН – з наступними статтями: Стаття 10.3 (Використання міжнародних стандартів), Стаття 10.4 (Єдине вікно) і Стаття 23.2 (Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі), та національною стратегією спрощення процедур торгівлі; МТЦ - в наданні допомоги бізнесу у отриманні вигоди від УСПТ, зокрема, в рамках Національного комітету з питань спрощення процедур торгівлі.

            Місія EUBAM,  у координації з EC/DG-TAXUD/AEO Network, буде продовжувати надавати допомогу в імплементації наступних статей: Стаття 7.3 (Відокремлення випуску від остаточного визначення розміру мит, податків, зборів і платежів ), Стаття 7.5 (Аудит після митного очищення), Стаття 7.7 (Заходи щодо спрощення процедур для уповноважених операторів) та Стаття 7.7.2 (iii) (фінансова платоспроможність, включаючи, за необхідності, надання достатнього забезпечення або гарантії), і Стаття 23.2 (Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі), в контексті якої Місія EUBAM запропонувала включити вже існуючу Робочу групу зі спрощення процедур торгівлі EUBAM до структури національного комітету з питань спрощення процедур торгівлі.

           Місія EUBAM закликала до координації діяльності в заснуванні інституту уповноваженого оператора (УО) з огляду на взаємне визнання УО відповідно до Статті 80 (і) Угоди про Асоціацію Україна-ЄС (взаємно визнають, де це прийнятно і доцільно, уповноважених трейдерів та митні контролі).

 

[1] Див. таблицю з результатами доповіді ЄЕК ООН-ЮНКТАД щодо рекомендованої категоризації заходів Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі

 

Матеріали та презентації