«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Текст Рекомендації наведений нижче для ознайомлення
Переклад неофіційний
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА РАДА
ЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА КОМІСІЯ
КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ТОРГІВЛІ
Центр зі спрощення процедур торгівлі та електронним діловим операціям
Чотирнадцята сесія
Женева, 15 -17 червня 2008 року
Пункт 5 попереднього порядку денного
РОБОТА, ВИКОНАНА ГРУПАМИ ЕКСПЕРТІВ:
РЕЗУЛЬТАТИ І ПРІОРИТЕТИ
ПЕРЕГЛЯНУТА РЕКОМЕНДАЦІЯ № 11
ПИТАННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ ПРИ МІЖНАРОДНИХ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ
Записка секретаріату*
Резюме
Робоча група по процедурам міжнародної торгівлі представляє на затвердження Пленарної сесії цю переглянуту Рекомендацію № 11 СЕФАКТ ООН.
________________
* Цей документ був представлений з запізненням через обмеження ресурсів.
I. ВСТУП
1. У 1978 році Робоча група ЄЕК ООН зі спрощення процедур міжнародної торгівлі затвердила Рекомендацію № 11 "Питання документації при міжнародних перевезеннях небезпечних вантажів", в якій вона рекомендувала погодити вимоги у відношенні інформації та спростити процедури, пов'язані з документацією в області перевезення небезпечних вантажів. Вона перерахувала ряд рекомендацій щодо заходів, які уряди і міжнародні організації, уповноважені видавати відповідні конвенції та правила і/або контролювати їх виконання, могли б прийняти для досягнення цих цілей. Робоча група вирішила проводити на регулярній основі через певні проміжки часу огляд національних і міжнародних заходів по здійсненню затвердженої Рекомендації.
2. Рекомендація № 11 була переглянута в 1995 році з метою відобразити основні зміни, внесені в документи, що стосуються перевезення небезпечних вантажів морським, повітряним, автомобільним і залізничним транспортом. У переглянутому документі рекомендації щодо заходів були розділені на дві частини: рекомендації, що стосуються вимог до інформації (фактичних даних, що вказуються в формі документа на небезпечні вантажі), і рекомендації, що стосуються практичних засобів передачі даних, тобто або у вигляді документів, або за допомогою електронного обміну даними (ЕОД).
3. У 2005 році Центр зі спрощення процедур торгівлі та електронним діловим операціям Організації Об'єднаних Націй (СЕФАКТ ООН), який змінив Робочу групу ЄЕК ООН зі спрощення процедур міжнародної торгівлі, приступив до подальшому перегляду Рекомендації № 11 з метою відобразити в ній значну узгодженість, досягнуту як на міжнародному, так і на регіональному рівні з часу її другого перегляду.
II. РЕКОМЕНДАЦІЯ
4. На своєму десятому Форумі, який відбувся в Дубліні, Ірландія, СЕФАКТ ООН вирішив рекомендувати урядам і міжнародним організаціям, уповноваженим видавати конвенції та правила, що стосуються перевезення небезпечних вантажів, та/або контролювати їх виконання, вжити заходів щодо погодження вимог щодо інформації відповідно до нижчевикладених рекомендацій:
а) Робота за погодженням між різними видами транспорту загальних вимог до інформації в документах на небезпечні вантажі повинна розглядатися як першочергове завдання. Вона повинна вестися на основі останнього видання Рекомендацій Організації Об'єднаних Націй з перевезення небезпечних вантажів (далі по тексту - "Типові правила ООН"), враховуючи, що може знадобитися додаткова інформація відповідно до нормативних документів з різних видів транспорту, такими як Міжнародний кодекс морського перевезення небезпечних вантажів (МКМПНВ) Міжнародної морської організації (ІМО) і Технічні інструкції щодо безпечного перевезення небезпечних вантажів по повітрю Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).
b) Необхідно стандартизувати для різних видів транспорту елементи даних, що вимагаються для ідентифікації вантажів. Слід дотримуватися послідовності вказівки елементів опису небезпечних вантажів, встановлену в Типових правилах ООН, щоб полегшити правильну запис і розпізнавання даних (номер ООН, належне відвантажувальне найменування та інформація про класифікацію, що містить номер класу і/або підкласу основної небезпеки, номер класу і/або підкласу додаткової небезпеки, якщо він присвоєний, і групу упаковки, якщо така призначена).
с) Коли можна застосувати, єдине формулювання, наведене в Типових правилах ООН, повинна бути прийнята в якості тексту офіційної декларації, якщо така декларація вимагається правилами і конвенціями, які регулюють перевезення різними видами транспорту:
"Цим заявляю, що вміст даної партії вантажу повністю і точно описано вище належним відвантажувальним найменуванням і що вміст класифіковано, упаковано, марковано, забезпечено знаками небезпеки/табло і в усіх відношеннях знаходиться в належному стані для перевезення відповідно з застосовуваними міжнародними та національними урядовимиправилами".
d) Елементи даних повинні забезпечувати можливість отримання інформації на випадок аварії, з тим щоб ніякої додаткової інформації не було потрібно. Не слід вимагати внесення в документи написаної від руки додаткової інформації або кодових позначень.
е) Форма документа на небезпечні вантажі, що пред'явлена для одного виду транспорту, незалежно від того, чи становить вона собою електронне повідомлення (ЕОД) або друкований документ, повинна бути дійсна і для наступних видів транспорту, що беруть участь в змішаному перевезенні.
f) По можливості, інформацію про небезпечні вантажі, елементи даних і, коли це доцільно, декларацію слід включати в існуючий транспортний або перевантажувальний документ або об'єднувати з ним.
g) Якщо неможливо включити інформацію про небезпечні вантажі в існуючий документ, форма, що використовується, повинна бути складена відповідно до уніфікованого рекомендованого зразку, що містяться в Типових правилах ООН (Форма документа на небезпечні вантажі при змішаних перевезеннях).
h) Правила та конвенції не повинні виключати можливості передачі інформації про небезпечні вантажі за допомогою електронних засобів, таких як ЕОД, при цьому необхідно усунути будь-які існуючі юридичні перешкоди, будь то національні або міжнародні. Там, де це можливо, слід активно заохочувати застосування даного методу передачі інформації.
i) При наявності особливих додаткових вимог правила і конвенції повинні допускати можливість включення необхідних даних до самого транспортного документу на небезпечні вантажі в якості альтернативи використанню окремого документа.
III. ПОЯСНЮВАЛЬНА ПРИМІТКА
КЕРІВНІ ПРІНЦІПИ ПО РЕКОМЕНДАЦІЇ № 11
а) Робота за погодженням між різними видами транспорту загальних вимог до інформації в документах на небезпечні вантажі повинна розглядатися як першочергове завдання. Вона повинна вестися на основі останнього видання Рекомендацій Організації Об'єднаних Націй з перевезення небезпечних вантажів (Далі по тексту - "Типові правила ООН"), з огляду на, що може знадобитися додаткова інформація відповідно до нормативних документів з різних видів транспорту, такими, як МКМПОГ ІМО і Технічні інструкції ІКАО.
5. Спрощення та узгодження документальних і процедурних вимог для перевезення небезпечних вантажів, що містяться в різних національних і міжнародних правилах, принесли б користь усім учасникам цих операцій. Це забезпечило б зменшення ризику пошкодження вантажів і устаткування, скорочення затримок у русі вантажів і в підготовці та отриманні документів, скорочення витрат на канцелярську роботу і управління. Тому прогрес у цій галузі дуже важливий для досягнення простих, прозорих і ефективних процедур в міжнародній торгівлі.
6. Щоб допомогти країнам раціоналізувати і стандартизувати документальні аспекти перевезень небезпечних вантажів, у первісній Рекомендації № 11 пропонувався стандартизований рекомендований зразок плану та інформаційного наповнення форми транспортного документа на небезпечні вантажі та рекомендувалося використовувати єдину форму для всіх видів транспорту усіма учасниками вантажних перевезень.
З часу останнього перегляду Рекомендації № 11 Комітет експертів з перевезення небезпечних вантажів та узгодженої на глобальному рівні системі класифікації та маркування хімічних речовин зробив великі кроки в напрямку узгодження загальних вимог для всіх видів транспорту шляхом внесення змін до Рекомендацій Організації Об'єднаних Націй з перевезення небезпечних вантажів - Типові правила (Типові правила ООН). Типові правила ООН це базові положення, які допомагають розробити однакові національні та міжнародні правила, регулюють перевезення різними видами транспорту; одночасно вони допускають достатню гнучкість, яка дає можливість враховувати особливі вимоги, у виконанні яких може виникнути необхідність. Структура основних нормативних документів, що регулюють міжнародне перевезення небезпечних вантажів, відповідає структурі Типових правил ООН. Цими основними нормативними документами є Міжнародний кодекс морського перевезення небезпечних вантажів (МКМПНВ) Міжнародної морської організації, Технічні інструкції з безпечного перевезення небезпечних вантажів по повітрю (ТІ ІКАО) Міжнародної організації цивільної авіації, Європейська угода про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами (ВОПНВ), Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) і Правила міжнародного перевезення небезпечних вантажів по залізницях (МПНВ, Додаток З до Конвенції про міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом (КОТІФ)). У Типових правилах ООН розглядається питання про документальні аспекти перевезення небезпечних вантажів і пропонується узгоджений ("типовий") підхід до транспортної документації, свідченням про завантаження контейнера/транспортного засобу та інформації про заходи, прийнятих в надзвичайних ситуаціях1.
_________________
1 Див. главу 5.4 Типових правил ООН. На момент випуску другого переглянутого видання Рекомендації № 11 СЕФАКТ ООН Рекомендації Організації Об'єднаних Націй з перевезення небезпечних вантажів - Типові правила (Чотирнадцяте переглянуте видання) були опубліковані Організацією Об'єднаних Націй під наступними ідентифікаційними номерами: У продажу під № R.05.VIII.1.ISBN 92-1-439022-3 (комплект в двох томах), ISSN 1014-577X. Вони також розміщені на веб-сайті ЄЕК ООН (http://www.unece.org/trans/danger/publi/unrec/rev14/14files_r.html). Типові правила ООН регулярно виправляються і оновлюються на чергових сесіях Комітету експертів кожні два роки відповідно до резолюцій Економічної і Соціальної Ради.
b) Необхідно стандартизувати для різних видів транспорту елементи даних, що вимагаються для ідентифікації вантажів. Слід дотримуватися послідовності вказівки елементів опису небезпечних вантажів, встановлену в Типових правилах ООН, щоб полегшити правильну запис і розпізнавання даних (номер ООН, належне вантажне найменування та інформація про класифікування, що містить номер класу і/або підкласу основної небезпеки, номер класу і/або підкласу додаткової небезпеки, якщо він присвоєний, і групу упаковки, якщо така призначена).
7. У цій частині Рекомендація № 11 рекомендується, щоб вимоги, що пред'являються до даних, на різних видах транспорту були узгоджені з елементами, перерахованими в Типових правилах ООН, а саме: номером ООН, належним відвантажувальним найменуванням та інформацією про класифікацію, що містить номер класу і/або підкласу основної небезпеки, номер класу і/або підкласу додаткової небезпеки, якщо він присвоєний, і групу упаковки, якщо така призначена).
8. Послідовність вказівки елементів опису небезпечних вантажів забезпечує повідомлення в транспортних документах на небезпечні вантажі основної інформації, що стосується небезпеки вантажів, що пред'являються для перевезення.
с) Коли можна застосувати, єдине формулювання, наведене в Типових правилах ООН, повинне бути прийняте в якості тексту офіційної декларації, якщо така декларація вимагається усіма правилами і конвенціями, які регулюють перевезення різними видами транспорту:
"Цим заявляю, що вміст даної партії вантажу повністю і точно описано вище належним вантажним найменуванням і що вміст класифіковано, упаковано, марковано, забезпечено знаками небезпеки/табло і в усіх відношеннях знаходиться в належному стані для перевезення відповідно з застосовуваними відповідними міжнародними та національними урядовими правилами".
9. Перевезення небезпечних вантажів може зажадати посвідчення або декларації про те, що дана партія вантажу прийнятна для перевезення і що вантажі належним чином упаковані, маркіровані і забезпечені знаками небезпеки та знаходяться в належному стані для перевезення відповідно до застосовних правил. Формулювання декларації про небезпечні вантажі має важливе значення з правової та практичної точок зору, незалежно від того, чи включається вона в окремий документ або об'єднується з транспортним або перевантажувальним документом. У більшості випадків декларації, які вимагаються відповідно до різних конвенцій і правил, схожі або ідентичні за змістом, проте в них використовуються неоднакові формулювання. Для того щоб вирішити проблеми, що виникають в ході змішаних перевезень, в Типових правилах ООН пропонується стандартизоване формулювання такого повідомлення, яке повинне використовуватися в разі необхідності в якості тексту офіційної декларації у всіх правилах і конвенціях, що регулюють перевезення різними видами транспорту.
d) Елементи даних повинні забезпечувати можливість отримання інформації на випадок аварії, з тим щоб ніякої додаткової інформації не було потрібно. Не слід вимагати внесення в документи написаної від руки додаткової інформації або кодових позначень.
10. Необхідно забезпечити наявність належної інформації, яку можна було б отримати в будь-який момент для вжиття заходів щодо ліквідації наслідків аварій і інцидентів, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів. Ця інформація повинна зберігатися окремо від упаковок з небезпечними вантажами, і повинна бути забезпечена можливість швидкого і легкого доступу до неї в разі аварії або інциденту.
11. Інформація на випадок аварії може бути отримана з відомостей про небезпечні вантажі, вже включених в елементи даних, що рекомендовані Типовими правилами ООН (наприклад, номер ООН, належне вантажне найменування та інформація про класифікації). Є ряд окремих документів, які містять посилання на номери ООН і належні відвантажувальні найменування, для цілей отримання інформації на випадок аварії. Такі документи підготовлені ІКАО ("Інструкції по аварійним заходам в разі інцидентів з повітряними транспортними засобами, що перевозять небезпечні вантажі") і ІМО ("Аварійні заходи на судах, що перевозять небезпечні вантажі" і "Керівництво по наданню першої медичної допомоги в разі аварій, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів"), а також деякими урядами для внутрішніх перевезень (наприклад, Довідник з аварійного регулювання в Сполучених Штатах Америки, Канаді та Мексиці).
е) Форма документа на небезпечні вантажі, пред'явлена для одного виду транспорту, незалежно від того, чи становить вона собою електронне повідомлення (ЕОД) або друкований документ, повинна бути дійсна і для наступних видів транспорту, що беруть участь в змішаному перевезенні.
12. Крім скорочення числа документів, необхідних для перевезення небезпечних вантажів, використання однієї форми для всіх видів транспорту сприяє зменшенню ризику помилок і полегшенню обтяжливій функції повторного введення одних і тих же даних.
13. Ця частина Рекомендації № 11 може бути виконана шляхом використання Форми документа на небезпечні вантажі при змішаних перевезеннях (ФОГС) відповідно до пункту 4 g) цієї Рекомендації. Після заповнення вантажовідправником ФОГС і інший належної документації ні від жодної зі сторін не потрібно переписувати або виправляти технічні дані або переносити їх в інший документ. Якщо в ході перевезення партії вантажу змінюється перевізник або вид транспорту, то перевізник, що здійснює подальше транспортування вантажу, зобов'язаний заповнити клітку "Перевізник", вказавши своє найменування та адресу.
14. Рекомендується вимагати для змішаних перевезень не більше шести справжніх примірників ФОГС. Це рішення ґрунтується на тому припущенні, що для перевезення однієї партії вантажу навряд чи використовується більше чотирьох видів транспорту, і, хоча той чи інший вид транспорту може бути повторно використаний на наступному етапі транспортного ланцюжка, недоцільно і нереалістично рекомендувати більшу кількість екземплярів. Якщо вантажоодержувач або будь-яка інша сторона, крім компетентних органів, вимагає додаткову кількість примірників цього документа, слід використовувати фотокопії. Таким же чином слід діяти і в тому випадку, якщо компетентний орган не вимагає наявності справжньої підписи.
15. З використанням та призначенням окремих екземплярів ФОГС пов'язане також питання про дані, які змінюються в залежності від виду транспорту. До них відносяться дані в клітинах "Перевізник", "Номер і дата морського/авіаційного рейсу", "Порт/аеропорт завантаження" і "Порт/аеропорт розвантаження". З урахуванням подальшої зміни виду транспорту відбудеться, мабуть, і зміна перевізника і т.д.; тому в кожному примірнику форми в цих клітинах можуть зазначатися різні найменування та адреси. Для того щоб врахувати цю можливість, пропонується при заповненні документа, що представляє собою комплект листів з копіювальним покриттям на звороті, десенсибілювати відповідну клітку, з тим щоб зазначена в ній інформація була тільки на першому аркуші.
f) По можливості, інформацію про небезпечні вантажі, елементи даних і, коли це доцільно, декларацію слід включати в існуючий транспортний або перевантажувальний документ або об'єднувати з ним.
16. Об'єднання інформації про небезпечні вантажі з існуючим транспортним або перевантажним документом сприяє зменшенню числа документів і, таким чином, скороченню як ризику, так і витрат, пов'язаних з документами і процедурами.
17. У Типових правилах ООН говориться, що транспортний документ на небезпечні вантажі може бути складений в будь-якій формі за умови, що в ньому міститься вся необхідна інформація. Таким документом може бути документ, що вже вимагається іншими правилами, що діють в області перевезень2 . Інформація про перевезення небезпечних вантажів може бути включена в існуючий транспортний або перевантажувальний документ або об'єднана з ним за умови, що інформація про небезпечні вантажі легко ідентифікується, легка для читання і надійна. Наприклад, інформація про перевезення небезпечних вантажів може бути включена в такі документи, як:
а) заявка на доставку/відправку вантажу;
b) навантажувальні інструкції для експортного вантажу або заявка на змішану перевезення вантажу, яка використовується багатьма транспортними компаніями, що здійснюють змішані перевезення;
_________________
2 Однією з широко використовуваних автодорожніх накладних є "Накладна КДПВ". У Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) перераховуються дані, які повинні міститися в транспортній накладній, і встановлюються однакові умови, що регулюють договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, особливо в тому, що стосується документів, які використовуються для такого перевезення, та відповідальності перевізника. Аналогічним чином багато інших конвенції, що регулюють договір перевезення, містять інші вимоги щодо документації, крім вимог, що мають конкретне відношення до перевезення небезпечних вантажів (такі, як Конвенція про міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом (КОТІФ) та Угоду про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС)).
с) перевантажувальні документи, наприклад навантажувальні ордера для резервування вантажу, доставки в порт і підрахунку числа місць вантажу;
d) маніфест на небезпечні вантажі, що вимагається Міжнародною конвенцією з охорони людського життя на морі (СОЛАС 74), правило VII/5.5, Міжнародною конвенцією про попередженні забруднення морів скидами з суден (МАРПОЛ 73/78), правило 4 (3) додатка III, і Конвенцією про полегшення міжнародного морського судноплавства (FAL 65), стандарт 2;
е) розпорядження судновласника щодо укладання. Воно може представляти собою додаткову копію документа, що містить інформацію про небезпечні вантажі, яка повертається вантажовідправнику з позначками перевізника і разом з дозволом на доставку в порт та інструкціями;
f) основний транспортний документ, тобто дорожня/залізнична/морська/авіаційна накладна, коносамент або документ на змішане перевезення в відповідно до правил Конференції Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) і Міжнародної торговельної палати (МТП) щодо документів змішаних перевезень.
18. Типові правила ООН рекомендують, як того вимагає МКМПОГ, наступне:
коли небезпечні вантажі упаковуються або завантажуються в будь-який контейнер або транспортний засіб, призначений для перевезення морем, особи, відповідальні за цю операцію, повинні скласти "свідоцтво про завантаження контейнера/транспортного засобу", в якому вказується (ються) розпізнавальний (і) номер (и) контейнера/транспортного засобу і підтверджується, що операція виконана у відповідності з вимогами, встановленими Типовими правилами ООН. Типові правила рекомендують звести транспортний документ на небезпечні вантажі та свідоцтво про завантаження контейнера/транспортного засобу в єдиний документ; в іншому випадку ці документи повинні додаватися один до одного.
g) Якщо неможливо включити інформацію про небезпечні вантажі в існуючий документ, форма що використовується повинна бути складена у відповідності з уніфікованим рекомендованим зразком, що містяться в Типових правилах ООН (Форма документа на небезпечні вантажі при змішаних перевезеннях)
19. В силу вимог, що пред'являються до окремих видів транспорту або змішаним перевезенням, може виявитися неможливим включення інформації про небезпечні вантажі, елементів даних і, коли це доцільно, декларації, в існуючі транспортні документи, як це рекомендовано в пункті 4 f). У цих випадках документація на небезпечні вантажі може бути все ж спрощена і узгоджена завдяки використанню форми документа на небезпечні вантажі при змішаних перевезеннях (ФОВС), наведеної в Типових правилах ООН.
20. Зразок ФОВС повністю узгоджений з формуляром-зразком Організації Об'єднаних Націй для торговельних документів, розробленим в 1973 році з тим, щоб надати країнам міжнародну основу для стандартизації документів, які використовуються в міжнародній торгівлі і на міжнародному транспорті і для наочного показу таких документів3 . Центральна частина документа являє собою зону, де знаходиться опис перевезених вантажів; це забезпечує можливість максимально гнучкого розташування інформації про небезпеку вантажу і, отже, урахування вимог до даних, які висуваються в правилах для різних видів транспорту.
__________________
3 більш детальну інформацію див. в UN Layout Key for Trade Documents - Guidelines
for Applications, http://www.unece.org/cefact/recommendations/rec01/rec01_ecetrd137.pdf
Зліва на полях форми є короткий коментар, якій вказує на додаткову інформацію та необхідність дотримання застосовних правил для різних видів транспорту. Крім зазначеної інформації, в цю форму можуть бути також включені і інші рекомендації по її заповненню. ФОВС виконує не тільки функцію форми документа на небезпечні вантажі, але також і функції свідоцтва про упаковку і розписки одержувача.
h) Правила і конвенції не повинні виключати можливості передачі інформації про небезпечні вантажі за допомогою електронних засобів, таких як ЕОД, при цьому необхідно усунути будь-які існуючі юридичні перешкоди, будь то національні або міжнародні. Там, де це можливо, слід активно заохочувати застосування даного методу передачі інформації.
21. Типові правила МКМПОГ і Технічні інструкції ІКАО не виключають використання методу електронної обробки інформації (ЕОІ) і методу електронного обміну даними (ЕОД) в якості допоміжних засобів, які доповнюють друковану документацію. Конвенція ІМО щодо полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 (FАL), з внесеними в неї поправками, також рекомендує державним органам та іншим зацікавленим сторонам використовувати методи електронного обміну даними для полегшення процедур митного оформлення. Таким же чином, згідно Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), Правил міжнародного перевезення небезпечних вантажів по залізничних дорогах (МПНВ) і Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами (ВОПНВ), застосування цих методів на додаток до документації, виконаної на папері, або замість неї дозволяється за умови, що процедури, які використовуються для збору, зберігання і обробки електронних даних, принаймні в тій же мірі, що і документація, виконана на папері,задовольняють юридичним вимогам щодо доказової цінності та наявності даних в ході перевезення.
22. У рекомендації № 11 країнам рекомендується впровадити електронний обмін даними, який часто є більш ефективним і більш надійним методом передачі інформації.
i) При наявності особливих додаткових вимог правила і конвенції повинні допускати можливість включення необхідних даних в сам транспортний документ на небезпечні вантажі в якості альтернативи використанню окремого документа.
23. Перевезення деяких небезпечних вантажів, наприклад, в разі радіоактивних речовин або урядового рішення про звільнення від дії приписів, може підкорятися особливим додатковим вимогам до документації. Деякі з цих вимог були включені в транспортний документ (наприклад, різні заяви, які вимагаються відповідно до МПНВ чи ДОПНВ). Інші вимоги можуть передбачати необхідність надання на додаток до транспортного документу таких документів, як сертифікати про стійкість до впливу атмосфери при морських перевезеннях, заяви про затвердження класифікації компетентним органом, свідоцтва про офіційне затвердження, свідоцтва про звільнення від дії приписів. Зліва на полях форми документа на небезпечні вантажі при змішаних перевезеннях є короткий коментар, що звертають увагу осіб, що заповнюють цю форму на те, що в вищеописаних випадках потрібна спеціальна інформація. Коли це доцільно, в транспортні документи може також включатися додаткова інформація, здатна полегшити перевезення небезпечних вантажів.
______________
