«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
ПРОТОКОЛ № 21 РГ
засідання Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні
|
м. Київ |
25 лютого 2016 р. |
Місце проведення: вул. Інститутська 7
Початок засідання: 09 год. 30 хв.
Завершення засідання: 11 год. 00 хв.
Склад учасників засідання: Додаток № 1
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
Доповідач: Платонов О. І., заступник Голови МРГ, Президент Асоціації «Укрзовніштранс»
Доповідач: Федоров О.О. - експерт МРГ, Генеральний директор ТОВ «ППЛ 33-35»
Доповідач: Кунатенко В.І., заступник начальника відділу моніторингу виконання угод управління співробітництва з СОТ, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Доповідач: Платонов О. І., заступник Голови МРГ, Президент Асоціації «Укрзовніштранс»
Засідання відкрив Щелкунов В. І., заступник Голови Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні (МРГ), Радник Прем’єр-міністра України, Президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), який оголосив порядок денний засідання.
Запропонував перейти до обговорення порядку денного.
З першого питання порядку денного:
Про виконання рішень засідань МРГ та доручень Уряду України.
Щелкунов В. І. повідомив присутніх про результати роботи МРГ. Наголосив, що МРГ в своїй роботі досягла конкретних результатів, не дивлячись на політичні та економічні потрясіння, які відбуваються в Україні, результати, які можна побачити та оцінити. Надав слово заступнику Міністра інфраструктури України з питань євроінтеграції, Оксані Рейтер.
Оксана Рейтер доповіла про активну взаємодію Мініфраструктури та Мінекономіки в контексті підписання Україною Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, поінформувала про виступ Торгового представника України Наталії Микольської на Раді СОТ щодо обмежень з боку Росії, та про підтримку України з боку Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу, Канади Туреччини.
Подякувала МРГ за системну роботу в напряму розвитку торгівлі та торговельних відносин, тому шо спрощення процедур торгівлі є невід’ємною частиною сталого розвитку країни. Звернула увагу на важливість розвитку транспортної складової, а саме розвиток транзитних перевезень, особливо з використанням нового шовкового шляху.
Висловила надію на подальшу роботу МРГ в цьому напрямку та пообіцяла всебічну підтримку цієї роботи з боку Мінінфраструктури та Мінекономіки.
В’ячеслав Вороной коротко поінформував про те, що було зроблено за період після попереднього засідання МРГ в частині впровадження проекту з електронного єдиного вікна.
Повідомив, що була впроваджена технологічна схема оформлення контейнерів, які прибувають на територію пункту пропуску для міжнародного морського вантажно-пасажирського сполучення через державний кордон «Іллічівський рибний порт» автомобільним та залізничним видами транспорту, та що зараз проходить тестова експлуатація обміну документами в паралельному режимі (електронний та паперовий), та впродовж цього року оформлення заявок, приймальних актів та доручень на контейнери з експорту буде переведено винятково в електронну форму.
Також поінформував про наступне:
- з цього місяця забезпечено 100-відсоткову наявність в Інформаційній системі портового співтовариства (ІСПС) електронних заявок на заїзд автомобільного транспорту на територію Одеського морського порту в експортному напрямку;
- цього року ІСПС вже впроваджена в усіх українських морських портах і зараз оформлення приходу суден у всі морські порти України здійснюється винятково в електронному виді;
- Міністерством інфраструктури 25 грудня було підписано Меморандум з Державною фіскальною службою (ДФС) про співробітництву в галузі інформаційних технологій та удосконалення процедур в морських портах щодо товарів, що переміщуються в контейнерах;
- за результатами відпрацювання Меморандуму та завдань, що були поставлені Мінінфраструктури, вже є перші результати: тепер експедитор може отримувати інформацію про призначені форми митного контролю та отримувати дозвіл на вивантаження та навантаження контейнеру на транспортний засіб ще до прибуття судна в морський порт;
- підписаний Меморандум про інформаційне співробітництво між ДП «АМПУ» та «Укрзалізницею», де визначені конкретні кроки. На сьогодні підготовлена технологічна схема оформлення залізничних вантажів, яка зараз узгоджується з «Укрзалізницею»;
- Кабінетом Міністрів України внесений в Верховну Раду України проект Закону 3731 «Про функціонування Інформаційної системи портового співтовариства».
Повідомив про плани на цей рік:
- в першу чергу, перехід до оформлення в електронному виді відходів суден; включення до судового модулю інших портових властей (служби капітана порту, лоцманської служби), які вже підключені до ІСПС та зараз вивчають її роботу;
- відпрацювання електронної залізничної накладної в частині реалізації меморандуму з «Укрзалізницею»;
- продовження роботи з відпрацювання меморандуму між Мінінфраструктури та ДФС в частині інтеграції ІСПС та митної системи Cargo Targeting System (CTS), системи оцінювання ризиків, яку Всесвітня Митна Організація подарувала українській митниці. Ця система призначена для проведення автоматичного аналізу ризиків митницею та інформація, яка на сьогодні є в системі ІСПС, буде слугувати основою для роботи CTS з метою здійснення такого аналізу ризиків. Тому зараз відпрацьовується технічний регламент взаємодії цих двох систем.
Нагадав, що дуже важливий з огляду на наближення зернового сезону на сьогодні є проект з оптимізації внутрішньої портової зернової логістики. Зараз з одним з портових операторів Одеського морського порту тестується система електронного оформлення завезення та обробки зернових вантажів. За результатами впровадження цієї системи буде прийматися рішення про подальше поширення такого досвіду.
В заключення проінформував учасників МРГ щодо законопроекту «Про електронні довірчі послуги», який був розроблений на виконання Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року щодо електронної ідентифікації та довірчих послуг для цілей електронних транзакцій на внутрішньому ринку, імплементація якого передбачена Угодою про асоціацію, він надзвичайно важливий для проекту, тому що він, по-перше, дозволить провайдеру підписувати трансформовані повідомлення, по-друге, дозволить наладити інтеграцію українських систем з системами портів ЄС та отримувати інформацію з виходу суден з цих портів.
Представник Мінюсту Віталій Карлаш поінформував, що Проект Закону про електронні довірчі послуги (2544а) був включений в порядок денний засідання Верховної Ради та мав бути розглянутий на минулому тижні 17 лютого 2016 року (напередодні розгляду питання звіту Уряду). В той день Верховна Рада не розглянула це питання, тому є потреба повторно включити до порядку денного.
Володимир Щелкунов запропонував підготувати аргументованого листа на ВР з пояснення, чому потрібно прискорити прийняття цього закону.
Віктор Довгань (проект торгової політики USAID) повідомив, що Мінфіном був розроблений законопроект змін до Митного Кодексу щодо уповноважених економічних операторів (далі - УЕО), який вже передавали в комітет, він був проаналізований та визначений в цілому дуже грунтовним. Крім того, запровадження інституту УЕО відповідає вимогам Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі та додатково є питанням відповідності українського законодавства праву ЄС, з огляду на Угоду про вільну торгівлю. Запропонував звернутися до Голови комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Южаніної Н. П., щоб вони сфокусувалися на цьому законопроекті
Володимир Щелкунов запропонував підготувати аргументованого листа на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей)» .
Володимир Пісар (EUBAM) підтримав цю ініціативу, тому що минулого року разом з Єврокомісією вони активно підтримували підготовку Державною фіскальною службою України цього законопроекту. Повідомив, що за інформацією від Єврокомісії, цей законопроект вже проаналізовано і що, відповідно до Угоди про асоціацію, це одна з умов, яка міститься в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Тобто цей проект був сконструйований таким чином, щоб відповідати цим вимогам, і тому зараз буде слушна нагода для того, щоб Україна могла просунутися вперед по цьому дуже важливому напряму спрощення умов торгівлі, тому що це дійсно фокусується на спрощенні митних процедур, на безпеці міжнародної торгівлі та інших стандартах Європейської та глобальної торгівлі. Пообіцяв підготувати більш детальну інформацію з цього питання.
Олександр Федоров підтримав пропозицію щодо внесення на розгляд ВР законопроекту та можливого проведення спільного засідання МРГ, Громадської Ради, ДФС та представників Комітету для того, щоб комплексно обговорити питання, які виникають, і зняти всі побоювання, що є сьогодні, і які висловлюються тими чи іншими функціонерами. Підкреслив, що запровадження інституту УЕО є також одним з інструментів спрощення процедур торгівлі (пункт 7 Ст. 7. УСПТ).
Одночасно звернув увагу на те, що учасниками МРГ, за участі представників контролюючих органів та за координації Одеської митниці ДФС, було проведено дослідження виміру часу випуску товарів в морському порту Одеса за методологією Всесвітньої митної організації (WCO), результати якого мають сприяти удосконаленню бізнес-процесів та є також одним з інструментів спрощення процедур торгівлі (пункт 6 Ст. 7. УСПТ), але й досі не використовується ДФС у своїй роботі.
Володимир Щелкунов запропонував залучити до спільного засідання представників ГР при ДФС, при Мінекономрозвитку, при МЗС, можливо, ГР при Мінфіні, що володіють ситуацією з порушеного питання, та винести спільне рішення як спільну думку громадськості, і направити пропозиції в Комітет
Олег Платонов зауважив, що питання УЕО не є одним питанням, що стосується Митного Кодексу України, де міністерствами, відомствами та законодавцями не виконані поставлені завдання, тому всі новації в Митний кодекс повинні бути спочатку перевірені на відповідність європейському праву та рекомендаціям міжнародних організацій. Тому що деякі норми вже існують в Митному кодексі та просто не працюють, тому що в рамках реформ, які відбуваються в країні, в деяких регіонах в якості експерименту команди новаторів ініціюють зміни до Митного кодексу як новації, а насправді потрібно видати спеціальні законодавчі та правові акти. І таких посилань на сьогодні більше 200.
Щодо роботи МРГ висловив подяку Міністерству інфраструктури, Прикордонній службі, ДП «АМПУ», Мінекономрозвитку. Поінформував, що через тиждень МРГ приступить до реалізації завдання щодо створення Національного органу з питань спрощення процедур торгівлі, тому що зараз МРГ виконує функції секретаріату з запуску Комітету з питань спрощення процедур торгівлі, який має бути сформований та почати працювати з першого жовтня цього року за моделлю, яка була розроблена та представлена, та очолювати її має Міністр економічного розвитку і торгівлі або Віце-прем’єр, який буде відповідати за питання економічного співробітництва. Зауважив, що МРГ діє в рамках тих завдань, які були визначені Урядом. Висловив сподівання, що до жовтня 2016 буде створений Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі, і ним вже буде здійснюватися професійна діяльність з питань спрощення процедур торгівлі із зрозумілими процесами, що буде сприяти торгівлі та логістиці, з урахуванням тих викликів, що сьогодні постали перед Україною, а саме перешкоди для транзитних перевезень в Євразійському напрямку, перешкоди для водіїв далекого прямування вантажного перевезення. Україна почала серйозно працювати над реалізацією проекту «Новий шовковий шлях», який включає інфраструктуру Чорного та Каспійського моря. Це є зараз коштовно для автомобільних перевезень, але для залізничних вантажних перевезень вартість відповідає рівню очікуваної з боку українських експортерів. Робота над цими викликами продовжується, є одне питання, що досі не вирішеним і воно стосується авіаційних перевезень. ДП «АМПУ» показало позитивний приклад в контексті ведення системи автоматичної обробки даних, є доручення Віце-прем’єра від 2014 року про створення спеціальної робочої групи з впровадження технології IATA E-freight та, відповідно, це тема, що схожа з впровадженням ІСПС.
Запропонував висловитись з цього питання представнику Державіаслужби України, Віктору Кордяніну.
Віктор Кордянін поінформував, що Державіаслужба має своє бачення щодо реалізації єдиного вікна та технології IATA E-freight в аеропортах України. Підтвердив, що можна взяти за основу те, що вже було зроблено на інших видах транспорту та представив презентацію бачення Державіаслужби (Додаток № 2 – презентація). Запропонував долучити Державіаслужбу до МРГ з метою реалізації проектів та інтегрування до МРГ.
В’ячеслав Вороной запропонував в рамках МРГ створити комітет (чи групу) та включити до її складу фахівців ДП «АМПУ» в якості консультантів та обмінюватися досвідом, який є у ДП «АМПУ» в ході її роботи.
Олександр Федоров підтримав висловлену думку про те, що авіаційна галузь дійшла до теж готова долучитися до спільної роботи, тому що концепція E-freight базується на рекомендаціях ЄЕК ООН 33, 34, 35. Запропонував до майбутнього плану наступне: вибудувати структуру МРГ таким чином, щоб був політичний напрямок, який буде займатися політичними питаннями спрощення процедур торгівлі та логістики; технічний або експертний напрямок (це фахівці галузі, які працюють безпосередньо в тій чи іншій галузі, в тому чи іншому виді транспорту, і досконало знають ті процеси, що відбуваються) та юридичний напрямок. Коли буде сформована структура МРГ, що нагадує структуру національного органу з питань спрощення процедур торгівлі, тоді робота МРГ буде більш ефективною. Запросив через Мінінфраструктури представників інших видів транспорту, щоб працювати по всіх напрямках.
ВИРІШИЛИ:
1.2. Довести до відома всіх учасників МРГ перелік та зміст не виконаних протокольних рішень МРГ.
Термін виконання: до 15.03.2016
Відповідальний: Секретаріат МРГ
Термін виконання: до 21.03.206
Відповідальний: Секретаріат МРГ, учасники МРГ
Термін виконання: до 30.03.2016.
Відповідальний: Секретаріат МРГ
1.5. Підготувати звернення на Верховну Раду України на підтримку законопроекту «Про електронні довірчі послуги»
Термін виконання: до 15.03.2016
Відповідальний: Секретаріат МРГ
1.6. Підтримати пропозицію представника проекту торгової політики USAID та підготувати звернення на Кабінет Міністрів України та на Верховну Раду України на підтримку законопроекту «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей)»
Термін виконання: до 15.03.2016
Відповідальний: Секретаріат МРГ
З другого питання порядку денного:
Про надання послуг ЕЦП.
Олександр Федоров поінформував, що 29 жовтня 2015 року на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС в розділі «Новини» було опубліковано повідомлення «Про особливості надання послуг ЕЦП за довіреністю», відповідно до якого, з 30 жовтня 2015 року для отримання послуг ЕЦП представництво юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюватиметься особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально з дотриманням вимог Закону України від 12 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат».
Після опублікування цього повідомлення Секретаріат МРГ звернувся до Голови ДФС з листом з тим, що зазначена вимога суперечить нормі, яка встановлена ст. 246 Цивільного кодексу України, відповідно до якої довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, а також не відповідає абзацу шостому п. 5.1 (Порядок ідентифікації та реєстрації заявників) Регламенту АЦСК ІДД ДФС, затвердженого Головою ДФС 09.12.2014, згідно якого, довіреність засвідчується для юридичних осіб – підписом керівника з прикладанням печатки організації (Додаток № 3 – лист Секретаріату МРГ № 920 від 17.11.2015).
Через деякий час була отримана відповідь заступника Голови ДФС з посиланням на законодавчі акти та на те, що (Додаток № 4 - лист ДФС № 26042/6/99-95-44-16 від 04.12.2015)
Розповів про спробу зробити те, що було запропоновано ДФС, та про проблеми, з якими стикнулися. Висловив занепокоєння тим фактом, що такі засоби, якими користуються державні та недержавні органи, стримують не тільки розвиток, а й взагалі роботу. Зауважив, що отримання такої довіреності від нотаріуса вимагає не тільки багато часу, коштів, а й зусиль, в тому числі моральних. Погано, що ДФС пішла таки шляхом, що коли підозра пала на одного чи двох суб’єктів, то буде створений бар’єр для всіх, не розбираючи, які вони, чесні чи ні, працюють вони згідно чинного законодавства чи ні. Запропонував замість цього використовувати систему аналізу ризиків щодо реєстрації підприємств, та профілі ризиків до тих підприємств, які вже були зареєстровані. Звернув увагу на необхідність налагодження діалогу держава – бізнесу, бізнес – державі.
Віталій Карлаш запропонував врахувати, що в Україні зараз розвивається інституція електронної ідентифікації. Складовою цього питання є також законопроект, про який говорили на початку засідання (Проект Закону про електронні довірчі послуги (2544а). Врегулювання правових відносин електронної ідентифікації відноситься до компетенції Державного агентства з питань електронного урядування Україні, останнім впроваджується стратегія ідентифікації в Україні в тому числі нових підходів до ідентифікації громадянина, і все це зараз активно змінюються, розвивається, реформується. Окремою складовою цієї стратегії ідентифікації є питання ідентифікації в рамках довірчих послуг.
Якщо буде прийнятий закон «Про електронні довірчі послуги», в Україні буде працювати нова схема ідентифікації, гармонізована до положень Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС.
Зараз діє Закон України «Про електронний цифровий підпис», де передбачено, що на договірних умовах надаються послуги електронного цифрового підпису.
Тобто в договорі підприємство виписує ті ризики, які воно бере на себе у випадку завдання збитків підприємству в разі фальшування третьою стороною пакету документів для встановлення представника юридичної особи для отримання ним особистого електронного цифрового підпису, або погоджується з умовами, які пропонуються центрами.
Центри сертифікації ключів звертались до Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, тому що правилами посиленої сертифікації визначено вимоги до порядку встановлення підписувача.
Порядок встановлення підписувача має бути виписано в регламенті центру сертифікації ключів і ці норми застосовуються центром в договорі приєднання.
Пропозиції щодо удосконалення ідентифікації та автентифікації заявника (підписувача/ та або користувача) під час отримання ним послуг електронного цифрового підпису були вироблені на засіданні спільної робочої групи з розробки проектів нормативно-правових актів у сфері електронного цифрового підпису, створеної згідно наказу Міністерства юстиції України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 13 березня 2013 року № 421/5/117. Для громадського обговорення ці пропозиції були розміщені і на сайті центрального засвідчувального органу. Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС був лише одною складовою цього загального процесу обговорення.
Можливо центри на момент обговорення недостатньо інформували про це своїх підписувачів.
У разі потреби змінювати цю процедуру ідентифікації та автентифікації заявника (підписувача/ та або користувача) під час отримання ним послуг електронного цифрового підпису, є можливість повторно скликати науково-експертну раду, повторно залучити всі центри та відповідно внести зміни до зазначеної процедуру з урахуванням думки інших зацікавлених сторін.
Іван Романов, директор ІДД ДФС. Дійсно, факт має місце, але це не було спонтанно, була проведена зустріч, тому що понад 20 крупних організацій звернулись до ДФС з тим, що на ринку діють шахраї, які підробляють ЕЦП та, відповідно, реєструють свій ПДВ і, таким чином держава та підприємство понесли збитки на суму біля 500 млн. грн. На сьогодні є багато кримінальних упроваджень в Україні, де залучаються і працівники ДФС, як можливі винуватці. Тому була прийнята відповідна міра щодо запровадження нотаріального засвідчення і, крім того були введені обмеження щодо отримання ЕЦП за регіональною ознакою. Висловив думку, що, якщо директор організації не хоче ризикувати своїми коштами та репутацією, він може сам отримати ЕЦП.
Щодо партнерських відносин між ДФС та бізнес спільнотою, Іван Романов нагадав про створення свого часу єдиного центру, що надає безкоштовні послуги ЕЦП; було створено більше 90 пунктів реєстрації, але сьогодні, у зв’язку зі скороченням чисельності штату, ДФС залишає тільки 38 пунктів в обласних центрах та окремих районах, що є дійсно проблемою.
Підтвердив, що ДФС готова розглядати пропозиції МРГ щодо цих питань.
Олександр Федоров зауважив, що це багатогранне питання, яке потребує сьогодні уваги. Підтвердив готовність до багатостороннього обговорення з метою вирішення цих питань. Закликав до цивілізованого шляху, як це робиться в інших країнах, на взаємовідносинах «держава – підприємство».
Віталій Карлаш зауважив, що існує ще одна проблема, яка полягає в тому, що електронний цифровий підпис у відносинах документообігу є відносно новою технологією ідентифікації підписувача (встановлення особи, що підписала документ).
І не всі розуміють, що використання електронного цифрового підпису суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (зокрема при вчиненні правочинів, встановленні автора електронного документу, підтвердження цілісності електронного документу, тощо) має такі ж правові наслідки, як при встановленні фізичної особи використання паспорту громадянина або за інших документів, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи.
Законом України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа. Підписувач, зокрема зобов'язаний зберігати особистий ключ у таємниці.
Додатково «представник підписувача» (юридичної особи), як суб'єкт правових відносин у сфері послуг електронного цифрового підпису Законом України «Про електронний цифровий підпис» не передбачений (хоча передбачено уповноваженого представника фізичної особи) тому нотаріус вправі відмовити надати довіреність «представника підписувача юридичної особи» адже це не передбачено законодавством України. Тобто для отримання особистого ключа електронного цифрового підпису керівнику юридичної особи, як підписувачу, потрібно звертатися до центру особисто, або визначити іншого підписувача уповноваженого за дорученням особи, яку він представляє, накладати електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.
Лев Баязітов не погодився з позицією Мінюсту, тому що ЕЦП, за його думкою, не є паспорт, а є аналогом його живого підпису, яким він може та має право здійснювати правочини своєю рукою. Паспорт це тільки посвідчення особистості, і тому даний випадок має розглядатися просто як прецедент, коли застосовується концепція винності, що особа, яка отримує ЕЦП через довіреність, завідомо винна. Тому це дуже глибоке правове питання, і саме з цього погляду запропонував подивитися на проблему.
ВИРІШИЛИ:
2.2. Рекомендувати ДФС України разом з Мінюстом, спираючись на результати обговорення, визначитись щодо можливості вибору альтернативного (порівняно з викладеним у листі ДФС № 26042/6/99-95-44-16 від 04.12.2015) способу упередження порушень у сфері використання електронного цифрового підпису.
Про результати розгляду питання поінформувати Секретаріат МРГ
Термін виконання: до 31.03.2016
Відповідальний: ДФС України
З третього питання порядку денного:
Про стан ратифікації та імплементації Україною Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі та стан створення Національного комітету з питань спрощення процедур торгівлі.
Володимир Щелкунов надав слово представнику Мінекономрозвитку.
Кунатенко Віталій поінформував, що одним з проблемних питань, які стосуються імплементації саме положень категорії «А», є питання уповноважених економічних операторів, і питання залишається поки не вирішеним, оскільки відповідний проект ще не в Верховній Раді, але вже є певні зауваження Комітету. Що стосується інших зобов’язань щодо положень категорії «А», то є певна низка застережень, але практично все, що нотифіковано Україною за категорією «А», уже впроваджено та імплементовано.
Повідомив, що Національний комітет ще не створений, але, оскільки це зобов’язання за міжнародною Угодою, то він, очевидно, буде створений. Міністерством вивчено досвід інших країн з цього питання, про це поінформовано Кабінет Міністрів України, але є певне технічне процедурне питання, а саме заява Міністра, який, очевидно, і повинен прийняти рішення щодо остаточного формату, структури, функцій і завдань цього органу.
Володимир Щелкунов поінформував присутніх про роботу, що була зроблена МРГ з розробки національної стратегії спрощення процедур торгівлі, проекту національного органу зі спрощення процедур торгівлі, і все це неодноразово обговорювалось з відповідними структурами Мінекономіки, є доручення Уряду України, яке має бути опрацьовано відповідними міністерствами, і до першого вересня питання має бути вирішене.
Маріо Апостолов поінформував, що на семінарі, який почнеться після засідання МРГ, будуть обговорюватись питання створення Національного комітету .
ВИРІШИЛИ:
3.1. Інформацію доповідачів взяти до відома.
3.2. Рекомендувати учасникам засідання взяти участь в семінарі ««Угода СОТ про спрощення процедур торгівлі та Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі», що почнеться після засідання МРГ.
3.3. Звернути увагу Мінекономрозвитку на необхідність дотримання термінів імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі.
З четвертого питання порядку денного:
План дій на 2016 рік
Олег Платонов поінформував учасників про план дій МРГ у 2016 році, який включає:
4.1. Інформацію доповідача взяти до уваги.
4.2. Взяти за основу запропонований план дій на 2016 рік.
4.3. Рекомендувати Керівникам Міністерств, ЦОВВ та учасникам МРГ взяти участь у Міжнародному семінарі з питань спрощення процедур торгівлі, який відбудеться у рамках щорічного Транспортного тижня (Одеса, 31 травня 2016 року).
Головуючий В. І. Щелкунов
