«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
ПРОТОКОЛ № 28
засідання Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні
|
м. Київ |
22 грудня 2017 року |
Місце проведення: вул. Інститутська, 7 (Клуб Кабінету Міністрів України).
Початок засідання: 11 год. 00 хв.
Завершення засідання: 13 год. 20 хв.
Склад учасників засідання: додаток № 1.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
1. Розвиток транспортної інфраструктури та перспективних ІТ технологій в транспортно-логістичній сфері
– щодо гармонізації цифрових ринків країн Східного партнерства
– щодо пілотного проекту зі створення цифрового транспортного коридору Балтійське море – Чорне море на базі поїзда комбінованого транспорту «Viking»
2. Електронний документообіг: тенденції та перспективи
– щодо проблеми узгодження форматів представлення даних
– щодо спільного визнання електронних сертифікатів
3. Різне
Засідання відкрив Щелкунов В.І., заступник Голови Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні (МРГ), Президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), який оголосив попередній порядок денний засідання і запропонував перейти до його обговорення. Разом з тим, поінформував учасників про підсумки роботи Секретаріату МРГ у 2017 році та її результативність, згідно оцінки Уряду України.
З першого питання порядку денного:
Щодо гармонізації цифрових ринків країн Східного партнерства
Федоров О.О. коротко поінформував учасників про деякі досягнення та результати співпраці України з ЄС у сфері цифрової економіки.
Наголосив на формуванні у липні 2015 року Європейською Комісією стратегії «Єдиного Цифрового Ринку» (ЄЦР) з метою забезпечення кращого доступу до товарів та послуг, справедливих умов для всіх учасників ринку та міцної основи для еволюції цифрових економік та суспільств.
Зазначив, що у декларації саміту Східного партнерства у Ризі «цифрова економіка» згадувалась як область з недостатньо використаним потенціалом як для країн ЄС та країн-партнерів. Однією з нових ініціатив стала розробка ініціативи «Гармонізація цифрових ринків» між країнами-партнерами та ЄС і завершення досліджень гармонізацією цифрових ринків у країнах Східного партнерства (СхП). Одним із найважливіших напрямком роботи є створення нормативно-правової бази, що регулює електронну комерцію, електронну митницю, електронну логістику та цифрові транспортні коридори, гармонізовані з відповідними нормативно-правовими актами ЄС.
У свою чергу, бізнес спільнота доволі швидко відреагувала на цю ініціативу і уже восени 2015 року відповідно до пріоритетного напрямку розділу 1.3 Міністерської Декларації країн ЄС та Східного Партнерства з Цифрової економіки асоціаціями трьох країн (Білорусь, Литва та Україна) було розроблено концепцію «Цифрові транспортні коридори» (ЦТК) та ініційовано створення національних центрів управління транспортною логістикою в рамках концепції «Цифрові транспортні коридори».
Відповідний План дій було презентовано у Брюсселі 9-10 липня 2016 року на засіданні панелі з гармонізації цифрових ринків та підтримано ЄС і країнами СхП.
План включає наступні етапи:
1. Підготовка і реалізація проекту по дослідженню регуляторного середовища і існуючих технологічних платформ для створення ЦТК.
2. Розробка концепції і типових рішень ЦТК, як основи для створення Національних центрів транспортної логістики в країнах СхП.
3. Реалізація пілотного проекту зі створення ЦТК на базі 9 Транспортного коридору за маршрутом контейнерного поїзда «Вікінг», що проходить від Балтійського до Чорного моря з подальшим розширенням до Каспійського моря.
Незважаючи на відсутність підтримки та прямої участі державних органів у реалізації даного проекту, вже на липневому засіданні у Мінську були презентовані перші результати.
Також зазначив, що третій семінар мережі eTrade відбувся 14-15 вересня 2017 року в Одесі.
Відповідно до Міністерської Декларації з питань цифрової економіки країн Східного партнерства та країн-членів ЄС (05.10.2017, Естонська Республіка), сторонами підтверджено спільну прихильність країн цифровій економіці та підкреслено її важливість для соціального та економічного розвитку, зростання та створення робочих місць в країнах Східного партнерства. В документі також засвідчується намір країн працюватися за шістьма пріоритетними напрямки: правила надання телекомунікаційних послуг та інфраструктура; довіра та безпека в цифровій економіці; еTrade, яка включає в себе також eCommerce, eCustoms і eLogistics/Цифрові транспортні коридори (DTC); цифрові навички; дослідження в сфері ІКТ, інновації та стартап-екосистеми; eHealth. Окрім того, тематичні платформи розроблятимуть дорожні карти щодо гармонізації за кожним із напрямків до 2020 року. Розробка таких дорожніх карт та діяльність платформ/мереж і надалі підтримуватиметься Європейською Комісією у рамках EU4Digital.
Баязітов Л.Р., доповнюючи попередній виступ, поінформував учасників про результати дослідження національного середовища в контексті гармонізації цифрових ринків країн Східного партнерства, акцентуючи увагу на eTrade та eLogistics (додаток № 2).
Дослідження проводилося протягом 2017 року в рамках заходів регіональної мережі Східного партнерства «EU4Digital: еTrade», спрямованої на просування функціонально сумісних електронних торговельних послуг і процесів між партнерами і з ЄС.
Загальною метою дослідження було здійснення аналізу прогалин в країнах-партнерах по eTrade / eLogistics / Цифрових транспортних коридорах, а також вироблення регіональних рекомендацій по гармонізації з цих тем.
За результатами дослідження виявлено, що найбільш загальною перешкодою для створення безпаперових процедур (як в області eLogistics, так і в області eTrade) визначена непридатність наявних (та, як правило, втілених в законодавчі норми) бізнес-процесів для адаптації до обігу інформації у вигляді даних.
Найбільш прийнятним шляхом подолання таких перешкод для України вбачається коригування деяких планових заходів з реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Великодний В.В. висловив підтримку зі сторони ПАТ «Укрзалізниця» розвитку ЦТК.
Відмітив, що ПАТ «Укрзалізниця» з 2011 року повністю перейшла на електронний документообіг з клієнтами, а також поінформував про вже наявний досвід у сфері гармонізації даних (попереднє митне декларування при здійсненні перевезень до країн ЄС та Митного союзу).
Акцентував увагу на необхідності більш тісної взаємодії з митними органами щодо гармонізації, стандартизації та уніфікації документів стосовно митного оформлення.
Щодо пілотного проекту зі створення цифрового транспортного коридору Балтійське море – Чорне море на базі поїзда комбінованого транспорту «Viking»
Соляннік К.В. поінформувала учасників про надання Міністерством інфраструктури значної уваги підвищенню якості транспортних послуг та забезпеченні надійного транспортного сервісу. Однією зі складових ефективного функціонування транспортної системи є інформаційний супровід її діяльності, удосконалення бізнес процесів та створення прозорого механізму взаємодії між замовником перевезень та їх виконавцями.
Зазначила, що на сьогодні існує низка важливих питань, які потребують вирішення, зокрема, відсутність ефективного інтерфейсу «торгівля-транспорт»; єдиної системи управління та моніторингу інформаційними потоками, що пов'язують ланцюги перевезень вантажів від виробника до споживача; чіткої взаємодії між наявною транспортною інфраструктурою, логістичними центрами та можливостями і побажаннями замовника.
Саме для пошуку шляхів вирішення зазначених завдань, а також з метою поліпшення координації взаємодії вибору найбільш оптимального варіанту перевезень експертами зацікавлених країн опрацьовується питання впровадження системи цифрових транспортних коридорів. Зазначена ініціатива отримала підтримку в 2015 році в рамках Декларації країн Східного партнерства, а також протягом 2016-2017 років Урядом України підтверджено бажання та важливість подальшої роботи у цьому напрямку.
Наголосила на тому, що представниками центральних органів виконавчої влади не тільки України, а й країн-учасниць Східного партнерства приділяється недостатня увага розвитку цього питання.
Мінінфраструктури ініціювало проведення Першого засідання експертів, які займаються питаннями розвитку ЦТК (02.11.2017, м. Київ), об'єднавши при цьому як представників державних органів, так і представників бізнес середовища. (додаток № 3).
За результатами зустрічі сторонами було досягнуто домовленості про створення Робочої групи з розробки плану дій та погодженню дорожньої карти реалізації пілотного проекту створення цифрового транспортного коридору Балтійське море – Чорне море на базі поїзду комбінованого транспорту «Viking». У подальшому планується підключити до цього проекту Молдову, Грузію та Азербайджан, а в майбутньому й Польщу, Угорщину та Словаччину.
Поінформувала учасників про створення в Мінінфраструктури Директорату державної політики у сфері цифрової інфраструктури на транспорті та формування відповідних експертних груп, які з 2018 року розпочнуть активну роботу з розвитку цифрової інфраструктури в Україні.
Федоров О.О., доповнюючи виступ, у свою чергу додав, що, по-перше, Україною проведено дослідження національного середовища в контексті гармонізації цифрових ринків країн Східного партнерства, що дало змогу виявити прогалини у сфері правового регулювання і, по-друге, відмітив наявність технічної та технологічної можливості реалізації зазначеного пілотного проекту.
Разом з тим, закликав Мінінфраструктури приєднатися до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, що стосується електронної накладної (e-CMR) (додаток № 4).
Козін С.В. представив учасникам засідання Висновок щодо ефективності роботи Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) за останні 4 роки (додаток № 5).
Зазначив, що ІСПС – це система, яка за допомогою електронного запису та електронного цифрового підпису персоналізує кожного учасника процесів з митного оформлення вантажів. Впровадження такої спеціальної форми електронного документообігу робить ці всі процеси зручними для користувача, а доступність інформації для оперативного аналізу підвищує прозорість та безпечність. Фактично, ІСПС, як елемент цифрового транспортного коридору підвищує ефективність роботи комплексного процесу «єдиного вікна».
ІСПС, як майданчик взаємодії надає кожному учаснику додаткові бонуси: держава отримує підвищення персональної відповідальності посадових осіб при митному оформленні вантажу через використання електронної фіксації запису, вантажовласник економить час та ресурси і при цьому працює у простій прозорій системі, пункт пропуску/порт оптимально використовує свою господарську територію поряд зі збільшенням вантажообігу. Усі ці бонуси збільшують доходи до бюджету та сприяють розвитку економіки України.
Було здійснено порівняння ІСПС з системою управління ризиками, коли заздалегідь введені дані про вантажовласника та його вантаж дають можливість на етапі до видачі вантажу усунути підозри, що виникли, по кожному окремому комплексу робіт, що виконуються різними службами у процесі митного оформлення вантажу.
ІСПС поєднує фізичну роботу інспекторів різних служб віртуальною роботою щодо оформлення вантажу. З моменту внесення даних про вантаж до системи, інформація є доступною для вивчення та аналізу. У центрі уваги системи є вантажовласник. Тенденція клієнтоорієнтованості реалізується таким чином, що вантажовласник фактично отримує можливість контролювати справедливість прийняття рішення відносно свого вантажу. Таким чином, він стає більш захищеним і безпечним для держави. Таке партнерство є взаємовигідним для усіх учасників процесу.
Існує також і альтернатива електронному документообігу. На сьогодні для митного оформлення вантажу часто використовується і традиційне подання документів у паперовому вигляді. Ці документи всеодно будуть оцифровані, але вже за рахунок вантажовласника/держави/пункту пропуску.
Впровадження ІСПС усуває ряд очевидних протиріч, з якими стикаються учасники процесу. Як уже зазначалося, у жовтні 2017 року в Таллінні в рамках Міністерської зустрічі країн Східного партнерства Україна висловила прагнення щодо приєднання до єдиного цифрового ринку ЄС. Але це у свою чергу потребує підвищення рівня прогнозованості та прозорості процесів при оформленні вантажів, виключення людського фактору, підвищення ефективності взаємодії між учасниками.
Відмітив, що незважаючи на те, що вантажовласник та його представник використовують «єдине вікно», він всеодно змушений контактувати з різними контрагентами щодо оплати своїх послуг, мита та зборів. При цьому, у випадку роботи поза системою знижується відповідальність посадових осіб, так як вони мають можливість працювати без електронного запису та використання електронного цифрового підпису. Це, у свою чергу, підвищує ризик судових розглядів, несе ризики для бюджету та вантажовласника і в цілому для зовнішньоекономічної діяльності.
Враховуючи той факт, що ІСПС фактично є прикладом публічно-приватного партнерства (ППП), рекомендовано через механізм ППП дозволити оператору стати не тільки «єдиним вікном» з прийому інформації для митного оформлення вантажу, а й збирати єдиний платіж, який буде розподілятися між учасниками процесу, в тому числі й державою, підвищуючи при цьому прозорість процесів, ефективність управління вантажопотоків.
Як основа взаємодії, може бути обрана як ППП, так і інші форми використання цього об’єкту інтелектуальної власності. Слід зазначити, що держава могла би надати право приватному партнеру (оператору) виконати функцію держави щодо адміністрування частини документообігу, а приватний партнер, таким чином, здійснюючи економію часу та ресурсів держави, допомагає виконувати міжнародні зобов'язання та угоди.
Україна, впровадивши у 2014 році ІСПС, проявила явне прагнення приєднатися до цифрового світового співтовариства, ставши лідером серед пострадянських країн з впровадження елементів ЦТК.
Підсумовуючи, додав, що впровадження електронної фіксації запису прискорює процеси інтеграції України до європейського світового співтовариства.
Апостолов М. відмітив успіх України у таких проектах, як впровадження ІСПС, проведення дослідження щодо готовності України до реалізації положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі (УСПТ), робота Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур торгівлі та логістики в Україні, яка фактично виконує роботу Національного комітету зі спрощення процедур торгівлі, як того вимагає положення УСПТ.
Висловив підтримку подальшому розвитку та об’єднання проектів ІСПС, національного «єдиного вікна» та цифрових транспортних коридорів. Відмітив наявність в Україні значної кількості ефективних ключових інструментів (е-CMR,електронний інвойс, e-TIR), які могли б стати основою для подальшого розвитку ЦТК.
Наголосив на необхідності гармонізації даних, що надасть можливість усім відомствам «розмовляти однією мовою», привести у відповідність з міжнародними стандартами для транскордонного обміну даними. У зв'язку з цим, запропонував у наступному році зосередити увагу на розробці моделі даних, а також визначенні необхідних елементів даних для їх подальшого збору.
Зазначив, що над глобальними міжнародними стандартами працюють такі міжнародні організації, як ЄЕК ООН (СЕФАКТ ООН), Всесвітня митна організація та Міжнародна організація зі стандартизації. Інші ж міжнародні організації, наприклад, ФАО, використовують вже існуючі напрацювання у цій сфері.
Разом з тим, запропонував у 2018 році активізувати роботу МРГ щодо проведення моніторингу імплементації заходів з впровадження положень УСПТ.
ВИРІШИЛИ:
1.1. Інформацію доповідачів взяти до відома.
1.2. Включити до порядку денного Міжнародного тижня з транспорту та торгівлі питання, пов'язані з гармонізацією цифрових ринків.
Термін виконання: 01.05.2018
Відповідальний: Секретаріат МРГ, учасники МРГ
1.3. Активізувати свою роботу у діяльності СЕФАКТ ООН та відповідних проектах, пов'язаних з цифровою сферою.
Термін виконання: 28.02.2018
Відповідальний: всі учасники МРГ
1.4. Налагодити взаємодію ПАТ «Укрзалізниця» та митних органів у питаннях інформаційного обміну, в тому числі за принципом «єдиного вікна» з використанням ІСПС.
Термін виконання: 28.02.2018
Відповідальний: ДФС, ПАТ «Укрзалізниця»
1.5. Заінтересованим учасникам МРГ надати до Міністерства інфраструктури кандидатури до складу Робочої групи з впровадження пілотного проекту створення цифрового транспортного коридору Балтійське море – Чорне море, а також активізувати роботу над створенням Дорожньої карти подальшої реалізації проекту.
Термін виконання: 28.02.2018
Відповідальний: учасники МРГ
1.6. Мінінфраструктури активізувати роботу над приєднанням України до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, що стосується електронної накладної (e-CMR).
Термін виконання: 01.04.2018
Відповідальний: Мінінфраструктури
1.7. З метою гармонізації підходів та моделей щодо розвитку цифрових транспортних коридорів рекомендувати ПАТ «Укрзалізниця» та ДФС провести аналіз роботи існуючих інформаційних систем та ІСПС із залученням незалежних експертних організацій з подальшим обговоренням цих питань як позитивного досвіду України в рамках VIII Міжнародного семінару з питань спрощення процедур торгівлі та транспорту (травень 2018 р., м. Одеса).
Термін виконання: 01.06.2018
Відповідальний: ДФС, ПАТ «Укрзалізниця»
З другого питання порядку денного:
Щодо проблеми узгодження форматів представлення даних
Платонов О.І. зазначив про наявність на сьогодні в країні низки перешкод (як юридичних, так і технічних) на шляху подальшого розвитку ініціатив та проектів.
Закликав учасників МРГ долучитися до роботи в рамках СЕФАКТ ООН, в рамках якої саме і обговорюються питання форм та форматів даних, а також взяти участь у пленарній сесії СЕФАКТ ООН (30.04-01.05.2018, м. Женева, Швейцарія).
Колєйніков А.Ю. поінформував учасників про проведення Мінфіном на постійній основі роботи у напрямку узгодження форматів представлення даних.
Зазначив, що відповідно до змін, які були внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 364 стосовно реалізації принципу «єдиного вікна» передбачено, що формат електронних документів базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними. У зв'язку з цим, Мінфін спільно з контролюючими органами заплановано проведення заходів з розробки механізму щодо реалізації цього положення.
Щодо спільного визнання електронних сертифікатів
Платонов О.І. відмітив, що з метою належного виконання положень міжнародних угод, норм та стандартів ЄС, а також для забезпечення спрощення процедур міжнародної торгівлі в Україні повинен бути створений загальний реєстр, згідно якого за кожним міністерством або відомством буде закріплено відповідальність за створення та застосування відповідних сертифікатів.
Зазначив, що в рамках реалізації принципу «єдиного вікна» основним завданням на сьогодні є визначення в країні єдиного органу, до компетенції якого буде відноситися питання затвердження форм документів та формати даних.
Баязітов Л.Р. поінформував учасників про найбільш загальні кроки в національному середовищі на шляху до спільного визнання електронних документів, акцентуючи увагу на тих основах, які були закладені ще на початку створення МРГ (додаток № 6).
Навів конкретні приклади законодавчого регулювання, яке може стати основою при роботі з електронними сертифікатами.
Нагадав учасникам про звернення Секретаріату МРГ до Прем'єр-міністра України В.Б. Гройсмана (лист від 09.11.2016 № 835) з проханням підтримати пропозицію учасників МРГ про започаткування роботи із систематизації (за відповідними галузевими ознаками) та «оцифрування» того масиву документації, яка перебуває в повсякденному обігу при здійсненні торговельних операцій, а також визначити Мінекономрозвитку координатором на національному рівні та ініціювати початок цієї роботи (додаток № 7).
Голубятников М.І. акцентував увагу учасників МРГ на необхідності активізації роботи з впровадження електронних сертифікатів, з урахуванням нової редакції положень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Зазначив, що відповідно до статті 1.40 Закону визначено поняття «міжнародного сертифікату» як документа, форма і зміст якого відповідають рекомендаціям відповідних міжнародних організацій, видається компетентним органом країни походження і засвідчує здоров’я тварин та/або придатність харчового продукту для споживання.
Наголосив на тому, що на сьогодні питання щодо термінології та застосування міжнародних сертифікатів не опрацьовані в повній мірі.
Висловив вдячність за можливість долучитися до роботи в системі ІСПС, що дозволило перейти на електронний документообіг, економлячи при цьому ресурси та час. Як приклад, навів статистичні дані, згідно яких 115 зі 179 суден закордонного плавання (69%), що прибули в порт Одеси, оброблено за допомогою електронної системи декларування.
Відмітив бажання за аналогічною схемою та з використанням електронного документообігу проводити контроль безпечності харчових продуктів.
Нагадав учасникам МРГ, що в морські порти доставляється харчова продукція та сировина без необхідних даних щодо безпечності продукції для здоров’я, яка поступає до портового терміналу з поля від фермера. Виробники продукції, яка відправляється на експорт, повинні забезпечити її якість та безпечність на вимогу нормативів країни імпортера. При контролі продукції, що надходить з України, імпортери почали проводити випробування на пестициди, солі важких металів, проводять дослідження вмісту радіонуклідів – за європейськими нормативами. А в Україні продукція вирощується та оцінюється за нормами нашої країни. Підтвердження відповідності продукції вимогам нормативних документів (ДСТУ) країни виробника та країни імпортера досліджується в лабораторному комплексі ДУ «Лабораторний центр МОЗ України на водному транспорті» за наступними показниками: санітарно-гігієнічні, санітарно-епідеміологічні, санітарно-токсикологічні та радіологічні.
В рамках засідання передав Секретаріату МРГ копію Відкритого листа від компаній-виробників рослинних олій, керівників перевантажувальних комплексів, експедиторських фірм, які знаходяться на території портів Одеської області на адресу генерального директора Асоціації «Укроліяпром» щодо прохання надати роз'яснення стосовно правового регулювання дозвільної системи у сфері господарської діяльності, зокрема, стосовно можливості залучення ДУ «Лабораторний центр МОЗ України на водному транспорті» для виконання лабораторних досліджень харчової продукції (додаток № 8).
Висловив пропозицію активізувати спільну роботу з відповідними міністерствами та відомствами з метою вирішення згаданих вище проблемних питань.
Разом з тим, поінформував учасників про затвердження Регламенту взаємодії між МОЗ та Держпродспоживслужбою.
Федоров О.О. закликав учасників МРГ долучитися до більш активного обговорення проблемних питань та роботи з СЕФАКТ ООН, а також поінформував про ФЛАКС (мова рибальської галузі для універсального обміну даними) – FLUX (Fisheries Language for Universal Exchange), що забезпечує гармонізований стандарт повідомлення, який дозволяє організаціям з управління рибальством автоматично отримувати доступ до електронних даних з риболовецьких суден, таких як ідентифікація суден та маршрутів, риболовецькі операції (щоденний вилов або перевезення) або дані про риболовлю (місце вилову, вид та кількість, дата і час, використовувані прилади). З цим стандартом FMO в усьому світі вперше є інструментом комунікації для автоматизації збору та розповсюдження даних про вилов риби, необхідних для сталого управління рибним господарством, а також для виявлення та боротьби з незаконним, незареєстрованим та нерегульованим рибальством. Крім того, розробка надійної та найсучаснішої бази даних про вилов риби покращить дослідження науково обґрунтованого управління рибальством.
Зазначив про необхідність офіційного повідомлення ЄЕК ООН про призначення в Україні національного координатора ЛОКОД ООН та його активній участі у пленарних засіданнях з метою належного представлення та захисту інтересів нашої країни.
ВИРІШИЛИ:
2.1. В межах компетенції надати обґрунтовані пропозиції до розподілу відповідальності за відповідні міжнародні сертифікати з метою подальшого створення загального переліку центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, відповідальних за виконання зобов'язань щодо впровадження та використання міжнародних сертифікатів.
Термін виконання: 01.03.2018
Відповідальний: МОЗ, Держпродспоживслужба, Мінприроди, Держекоінспекція
2.2. Ініціювати роботу щодо систематизації торговельної документації, враховуючи звернення Секретаріату МРГ до Прем'єр-міністра України В.Б. Гройсмана від 09.11.2016 № 835.
Термін виконання: 01.02.2018
Відповідальний: Секретаріат МРГ, Мінекономрозвитку, інші учасники МРГ
2.3. Доручити Мінінфраструктури направити офіційне повідомлення до ЄЕК ООН щодо призначення в країні національного координатора ЛОКОД ООН, а також забезпечити його активну участь у поточній роботі ЛОКОД ООН .
Термін виконання: 01.03.2018
Відповідальний: Мінінфраструктури
З третього питання порядку денного:
Котов С.Б. поінформував учасників про низку проблемних питань, які потребують нагального вирішення для полегшення процедур міжнародної торгівлі, зокрема:
щодо внесення залізничних платформ до митних декларацій при транзиті товарів в контейнерах залізничним транспортом їх відправки до митниці призначення
При транзиті у змішаному (комбінованому) сполученні з перевантаженням або заміною активного транспортного засобу графа 18 митної декларації заповнюється із зазначенням інформації про номери залізничних вагонів або платформ. Але, враховуючи специфіку обробки контейнерних вантажів при наданні Укрзалізницею рухомого складу у декларанта, до завантаження контейнеру, відсутня точна інформація про номери залізничних вагонів або платформ, які подаються до пункту пропуску. При цьому, провести декларування вантажу за митною декларацією декларанту можливо тільки після завершення навантаження контейнерів на платформи. Проводити паралельно процес завантаження та декларування неможливо, що дуже збільшує час знаходження рухомого складу на території порту та суттєво ускладнює здійснення прикордонних операцій, збільшуючи їх тривалість та вартість. Фактично час, за який проводиться процедура декларування, перевищує час, який витрачається для завантаження контейнера на платформу. Для прискорення процедури декларування пропонується вносити в митну декларацію номерів залізничних вагонів після закінчення завантаження контейнеру на платформу за відповідним реєстром, як це передбачено для експортних операцій. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450.
щодо надання митниці для контролю коносаменту (Bill of Lading) замість митної декларації при трансшипменті
Пунктом 8.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затверджених наказом Мінфіну від 09.10.2012 № 1066 надається можливість для здійснення контролю за переміщенням транзитом у межах одного пункту пропуску непідакцизних товарів замість митної декларації використовувати коносамент (Bill of Lading) та відомості в електронному вигляді. При цьому електронні відомості в автоматичному режимі повинні ставитись на контроль у відповідному програмно-інформаційному комплексі ЄАІС. Наразі у зазначеному програмно-інформаційному комплексі така можливість відсутня, що не дає можливість експедиторам надавати коносамент (Bill of Lading) замість митної декларації.
щодо набрання чинності з 01.01.2018 Поправок 2016 року до Додатку до Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року (Резолюція FAL.12(40).
Поправками передбачено ряд кардинальних змін, які передбачають надання нових документів та відомостей, що використовуються в міжнародному морському судноплавстві. Разом з цим, обмін інформацією та відомостями, а також документами, що використовуються в морському судноплавстві з 08.04.2019 в обов’язковому порядку повинен проводиться виключно в електронному вигляді. Поправки вступають в дію з 01.01.2018 та до 08.04.2019 діє перехідний період, під час якого обмін інформацією та документами може здійснюватися як в електронному, так й в паперовому вигляді. Для імплементації Поправок необхідно вжити заходів щодо внесення відповідних змін до національного законодавства за окремими напрямками діяльності.
щодо раціонального розподілу особового складу митниць по портам України
При здійсненні перевантаження вантажів портові оператори, агенти та експедитори в морських портах Одеса, Чорноморськ, Миколаїв та Южний стикаються з проблемою недостатньої кількості особового складу митниці для здійснення обов’язкових митних процедур. Разом з цим, в морських портах Бердянськ та Херсон персонал митниці завантажений частково у зв’язку з відсутністю значної кількості об’єктів контролю. Так, наприклад, в морському порту Бердянськ, підрозділ митниці для забезпечення роботою інспекторського складу ініціюють заходи по дотриманню режиму пункту пропуску (здійснюють контроль на прохідних порту). Ці функції митниця має право здійснювати, але вони для митниці не є притаманними. Зазвичай режимні заходи в пунктах пропуску в достатній мірі забезпечуються прикордонною службою та загонами охорони морського порту. Тому, на наш погляд, необхідно здійснити перерозподіл особового складу митниць, що здійснюють контроль в морських портах, направивши додатковий персонал митних підрозділів з портів невеликого завантаження до портів, в яких постійно збільшується вантажопотік.
щодо завершення роботи по узгодженню Технологічної схеми використання інформаційної системи портового співтовариства під час обробки та оформлення експортних вантажів, що ввозяться залізничним видом транспорту в пункт пропуску (пункт контролю) для морського сполучення через державний кордон
ДП «АМПУ», Державною фіскальною службою України та ПАТ «Укрзалізниця» протягом року проводилась робота по узгодженню зазначеної Технологічної схеми. Наразі в ній вже враховані пропозиції та зауваження, надані ДФС та ПАТ «Укрзалізниця». Висловлено пропозицію докласти спільних зусиль для завершення цієї роботи.
щодо збільшення строків перебування автомобільних перевізників на території України, що доставляють зернові вантажі до СЕЗ «Рені»
Транзитне зерно з Молдови слідує до Ренійського морського порту, в якому згідно із Законом України від 23.03.2000 № 1605-III «Про спеціальну економічну зону «Рені» (далі − Закон) створено спеціальну економічну зону. До порту та СЕЗ «Рені» зернові вантажі доставляються автотранспортом для подальшого вивезення морським транспортом, перевізники (водіями) –громадяни Молдови. Завдяки короткій відстані між місцями завантажень та СЕЗ «Рені» водії перетинають державний кордон України майже щоденно. Внаслідок цього, в період максимально інтенсивного транзиту зерна, у водіїв вичерпуються терміни, визначені підпунктом 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 (іноземці, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в’їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду), тому перевізники вимушені змінювати водіїв, яких у «сезон» знайти досить складно.
Статтею 10 Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України може встановлювати спеціальний порядок перетину кордону України іноземцями та особами без громадянства, які прямують у СЕЗ «Рені», а також спеціальний порядок в'їзду у СЕЗ «Рені» і виїзду з неї громадян України, іноземців та осіб без громадянства. У зв’язку з викладеним, пропонуємо у розвиток статті 10 Закону підготувати пропозиції щодо розробки Спеціального порядку перетину кордону України іноземцями та особами без громадянства, які прямують у СЕЗ «Рені», в якому вирішити це проблемне питання.
щодо відновлення внутрішнього водного шляху річкою Дністер від селища Маяки Біляївського району Одеської області (кордон з Республікою Молдова) до Білгород-Дністровського морського порту
В наявності є потенційний вантажопотік зернових вантажів з Республіки Молдова, які у порту Білгород-Дністровський планується перевантажувати на морські великотоннажні судна. Одним з питань відновлення судноплавства міжнародним маршрутом E 90-03 є здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон суден, вантажів та членів суднових команд, визначення місця або зони контролю на місцевості, де буде проводиться прикордонний контроль на внутрішньому водному шляху з урахуванням можливості забезпечення безпеки мореплавства.
ВИРІШИЛИ:
3.1. Підготувати пропозицій щодо внесення змін до Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 щодо вносити в митну декларацію номерів залізничних вагонів після закінчення завантаження контейнеру на платформу за відповідним реєстром.
Термін виконання: 15.02.2018
Відповідальний: Мінфін, Мінінфраструктури, ДП «АМПУ»
3.2. Вжити заходів для реалізації вимог пункту 8.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затверджених наказом Мінфіну від 09.10.2012 № 1066 щодо можливості здійснення переміщення транзитом у межах одного пункту пропуску непідакцизних товарів за коносаментом (Bill of Lading) замість митної декларації.
Термін виконання: 01.03.2018
Відповідальний: ДФС
3.3. Проаналізувати Поправки до Конвенції FAL та надати пропозиції до переліку нормативно-правових актів, які потребуватимуть внесення змін з метою відображення у національному законодавстві Поправок 206 року до Конвенції.
Термін виконання: 15.02.2018
Відповідальний: Мінфін, ДФС, Мінінфраструктури, Мінагрополітики,
Держприкордонслужба, Держпродспоживслужба
3.4. ДФС проаналізувати завантаженість особового складу в підрозділах митниці у морських портах Бердянськ та Херсон, які забезпечують здійснення контролю суден закордонного плавання. Підготувати, якщо є така потреба, пропозиції щодо перерозподілу особового складу з цих підрозділів до підрозділів митниць з більшою завантаженістю (Одеса, Миколаїв, Южний, Чорноморськ).
Термін виконання: 01.03.2018
Відповідальний: ДФС
3.5. Вжити спільних заходів з метою завершення узгодження Технологічної схеми використання інформаційної системи портового співтовариства під час обробки та оформлення експортних вантажів, що ввозяться залізничним видом транспорту в пункт пропуску (пункт контролю) для морського сполучення через державний кордон.
Термін виконання: 01.03.2018
Відповідальний: ДФС, ДП «АМПУ», ПАТ «Укрзалізниця»
3.6. Розробити проект Спеціального порядку перетину кордону України іноземцями та особами без громадянства, які прямують у СЕЗ «Рені», в якому визначити збільшений термін перебування автоперевізників Республіки Молдова на території України під час переміщення вантажів до СЕЗ «Рені».
Термін виконання: 01.03.2018
Відповідальний: МВС, Державна міграційна служба, Держприкордонслужба
3.7. Розглянути можливість здійснення прикордонного контролю у Білгород-Дністровському морському порту з метою відновлення судноплавства міжнародним маршрутом E 90-03.
Термін виконання: 15.02.2018
Відповідальний: Держприкордонслужба, ДФС, МВС, МОЗ, інші учасники МРГ
Головуючий В.І. Щелкунов
