«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Текст Конвенції наведений нижче для ознайомлення
Офіційний переклад
Договірні сторони,
усвідомлюючи важливість міжнародних вантажних перевезень залізничним транспортом,
бажаючи розвивати міжнародне співробітництво для цілей забезпечення гармонійного розвитку цього виду транспорту,
висловлюючися за спрощення адміністративних формальностей у ході міжнародних залізничних перевезень для цілей, зокрема, зниження обсягу прикордонного контролю,
ураховуючи можливість використання із цією метою залізничних документів як митних документів,
домовилися про таке:
Для цілей цієї Конвенції:
a) термін "міжнародний митний транзит" означає митну процедуру, відповідно до якої вантажі перевозяться через кордони однієї чи більше держав під митним контролем від митниці пункту відправлення до митниці пункту призначення;
b) термін "Угода УМВС" означає Угоду про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 1 листопада 1951 року;
c) термін "залізнична накладна" означає залізничну накладну УМВС, передбачену Угодою УМВС; залізнична накладна може бути системою електронного обміну даними;
d) термін "залізнична компанія" означає підприємство, що здійснює перевезення в прямому залізничному або залізнично-поромному сполученні;
e) термін "Договірна сторона" означає державу, що є стороною цієї Конвенції;
f) термін "третя країна" означає будь-яку державу, що не є Договірною стороною цієї Конвенції;
g) термін "компетентні органи" означає митний орган чи будь-який інший уповноважений Договірною стороною орган, що здійснює контроль за застосуванням цієї Конвенції;
h) термін "митниця пункту відправлення" означає будь-яку митницю країни, де починається операція міжнародного митного транзиту стосовно всього вантажу або його частини;
j*) термін "митниця пункту призначення" означає митницю країни, де завершується операція міжнародного митного транзиту стосовно всього вантажу або його частини;
____________
* В оригіналі в нумерації термінів пропущено літеру англійського алфавіту "i". - Пер.
k) термін "митниця транзиту" означає будь-яку митницю, через яку вантаж увозиться на територію тієї або тієї Договірної сторони або вивозиться з її території в ході операції міжнародного митного транзиту. Митниця транзиту може збігатися з митницею пункту призначення або митницею пункту відправлення;
l) термін "платежі" означає мита, податки, збори та інші суми, що стягуються під час ввозу чи вивозу або у зв'язку з ввозом чи вивозом вантажів, за винятком зборів, що є платою за конкретні види послуг;
m) термін "принципал" означає фізичну або юридичну особу, яка у випадку необхідності за посередництвом уповноваженого представника, бере на себе відповідальність за здійснення операції міжнародного митного транзиту;
n) термін "ратифікація" означає ратифікацію, прийняття або схвалення.
Мета цієї Конвенції полягає в установленні процедури міжнародного митного транзиту для перевезення вантажів, яке здійснюється залізничними компаніями з використанням залізничної накладної.
Ця Конвенція застосовується під час перевезення вантажів з використанням залізничної накладної, яка визнана кожною Договірною стороною й використовується відповідно до положень цієї Конвенції як митний транзитний документ.
Форма або зміст залізничної накладної в частині застосування цієї Конвенції не можуть бути змінені без попередньої згоди Адміністративного комітету, передбаченого статтею 25 цієї Конвенції.
Залізнична накладна, що використовується згідно із цією Конвенцією, і заходи ідентифікації, уживані компетентними органами однієї Договірної сторони, мають таке саме юридичне значення для інших Договірних сторін, як і залізнична накладна, що використовується згідно з правилами й заходами ідентифікації, ужитими компетентними органами кожної Договірної сторони.
1. Компетентні органи відповідних Договірних сторін надсилають один одному відповідно до їхнього законодавства всю наявну в них інформацію, яка може сприяти належному застосуванню цієї Конвенції.
2. За необхідності компетентні органи Договірних сторін надсилають один одному всі висновки, документи, матеріали, протоколи та інформацію, що стосуються транзитних операцій, здійснених з використанням залізничної накладної, а також порушень і неправомірних дій, що мали місце в ході таких операцій або у зв'язку з ними.
1. Перевізні документи (залізничні накладні) повинні містити принаймні відомості про вантажі, необхідні для цілей контролю компетентними органами. Залізничні компанії (залізниці) кожної Договірної сторони надають компетентним органам Договірних сторін, на території яких вони засновані, з метою контролю копії перевізних документів, що знаходяться в розпорядженні залізничних компаній (залізниць), а також необхідну кількість копій додаткових примірників дорожніх відомостей як документацію, що дозволяє компетентним органам перевірити належне здійснення операцій міжнародного митного транзиту.
2. Залізничні компанії (залізниці) повинні забезпечити збереження документів, що знаходяться в їхньому розпорядженні, протягом менше п'яти років і в будь-якому випадку відповідно до національного законодавства.
1. Залізнична компанія (залізниця), що приймає в пункті відправлення для перевезення вантажі за процедурою міжнародного митного транзиту, є принципалом і як така несе відповідальність перед компетентними органами Договірної сторони, територією якої здійснюється таке перевезення, за належне здійснення операції міжнародного митного транзиту.
2. Якщо вантаж приймається до перевезення від залізничної компанії (залізниці) третьої країни, то перша залізнична компанія (залізниця), що приймає вантаж для подальшого перевезення за процедурою міжнародного митного транзиту, під час увезення цього вантажу на територію Договірних сторін стає принципалом і несе відповідальність перед компетентними органами Договірних сторін, територією яких здійснюється таке перевезення, за належне здійснення операції міжнародного митного транзиту.
3. Залізничні компанії (залізниці) Договірних сторін несуть спільну й індивідуальну відповідальність поряд із залізничними компаніями (залізницями), зазначеними в пунктах 1 і 2, перед компетентними органами цих Договірних сторін за належне здійснення операцій міжнародного митного транзиту на території зазначених Договірних сторін.
4. Залізничні компанії (залізниці) несуть відповідальність перед компетентними органами своїх країн відповідно до національного законодавства за сплату митних платежів, що можуть бути стягнені в результаті неправомірної дії або порушення, учинених у ході відповідної транзитної операції або у зв'язку з нею.
Залізнична компанія (залізниця), що несе відповідальність за належне здійснення операції міжнародного митного транзиту відповідно до положень цієї Конвенції, звільняється від сплати митних платежів у випадку втрати або знищення вантажів, що перевозяться, унаслідок форс-мажорних обставин або аварії, які були належним чином установлені, а також їхнього природного зносу або втрати за нормальних умов транспортування та зберігання.
У межах застосування цієї Конвенції залізничні компанії (залізниці) Договірних сторін звільняються від зобов'язання надавати компетентним органам фінансову гарантію стосовно сплати митних платежів, якщо інше не передбачене національним законодавством Договірної сторони.
Залізничні компанії забезпечують унесення до залізничної накладної спеціальної відмітки (штампа), зразок якої наведено в додатку 1, під час перевезень вантажів залізницею відповідно до процедури міжнародного митного транзиту на підставі положень цієї Конвенції.
1. Залізничним компаніям (залізницям) не дозволяється змінювати договір перевезення без попередньої згоди митниці пункту зміни договору перевезення.
2. Митницею пункту зміни договору перевезення вважається митниця, у регіоні діяльності якої розташована залізнична станція на якій було призупинено переміщення вантажу з метою зміни договору перевезення.
На початку транспортної операції митниці пункту відправлення пред'являються вантажі, транспортні засоби, залізнична накладна, а також документи, необхідні для оформлення й контролю відповідно до національного законодавства.
Як правило, ураховуючи заходи ідентифікації, які застосовуються залізничною компанією, митниця пункту відправлення не здійснює пломбування (опечатування) вагонів або вантажних місць.
Відповідно до цієї Конвенції під час оформлення вантажу в митниці транзиту як митний транзитний документ використовується залізнична накладна.
1. Під час завершення процедури міжнародного митного транзиту вантажі й транспортні засоби пред'являються залізничною компанією (залізницею) митниці пункту призначення разом із залізничною накладною й перевізними документами.
2. Після належного оформлення завершення процедури міжнародного митного транзиту митниця пункту призначення негайно повертає залізничній компанії (залізниці) залізничну накладну.
1. У випадку вчинення неправомірної дії або порушення в ході процедури міжнародного митного транзиту, що здійснюється згідно із цією Конвенцією або у зв'язку з такою процедурою, будь-які належні митні платежі повинні бути сплачені відповідно до законів і правил Договірної сторони, на території якої було вчинено цю неправомірну дію або порушення.
2. Якщо неможливо визначити, на території якої країни було вчинено неправомірну дію або порушення, уважається, що вони були вчинені на території тієї Договірної сторони, де вони були виявлені.
Положення цієї Конвенції не перешкоджають застосуванню додаткових пільг, які Договірні сторони надають або можуть забажати надати або на підставі односторонніх положень, або на підставі двосторонніх чи багатосторонніх угод, за умови, що такі пільги не перешкоджають належному застосуванню положень цієї Конвенції.
Договірні сторони на підставі двосторонніх і багатосторонніх угод, покликаних прискорити здійснення митного контролю в митницях транзиту, можуть організувати електронний обмін даними, що містяться в залізничній накладній і перевізних документах.
У Пояснювальних примітках, викладених у додатку 2 до цієї Конвенції, міститься опис деяких видів рекомендованої практики й тлумачення деяких положень цієї Конвенції. Пояснювальні примітки є невід'ємною частиною Конвенції. Вони не змінюють положень цієї Конвенції, а тільки уточнюють їхній зміст, значення та сферу їхнього застосування.
1. Держави - члени Організації Об'єднаних Націй, які є Договірними сторонами Угоди УМВС, можуть стати Договірними сторонами цієї Конвенції шляхом:
a) підписання без застережень про ратифікацію;
b) здачі на зберігання ратифікаційної грамоти після підписання за умови ратифікації;
c) здачі на зберігання документа про приєднання.
2. Будь-яка держава, крім згаданих у пункті 1 цієї статті, якій Адміністративний комітет надіслав відповідне запрошення, може стати Договірною стороною цієї Конвенції шляхом приєднання до неї після набрання нею чинності.
3. Ця Конвенція відкрита для підписання з 23 квітня 2007 року до 27 квітня 2007 року включно у Відділенні Організації Об'єднаних Націй у Женеві. Після цієї дати вона залишається відкритою для підписання в Центральній установі Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку до 31 грудня 2007 року.
1. Ця Конвенція набирає чинності після закінчення шести місяців з дня, коли п'ять Договірних сторін Угоди УМВС підпишуть цю Конвенцію без застережень про ратифікацію або здадуть на зберігання свої ратифікаційні грамоти чи документи про приєднання.
2. Ця Конвенція набирає чинності для інших держав, згаданих у пунктах 1 і 2 статті 21, після закінчення шести місяців з дня підписання без застереження про ратифікацію або здачі на зберігання ратифікаційних грамот чи документів про приєднання.
3. Будь-яка ратифікаційна грамота або документ про приєднання, здані на зберігання після набрання чинності будь-якою поправкою до цієї Конвенції відповідно до статті 27, уважаються такими, що стосуються тексту цієї Конвенції з унесеною поправкою.
4. Будь-яка така грамота або документ, здані на зберігання після прийняття поправки, але до набрання нею чинності, уважаються такими, що стосуються цієї Конвенції з унесеною поправкою з дня набрання чинності цією поправкою.
Будь-яка Договірна сторона може вийти із цієї Конвенції шляхом повідомлення про це депозитарієві. Денонсація набирає чинності після закінчення 15 місяців з дня одержання депозитарієм повідомлення про денонсацію.
Якщо після набрання чинності цією Конвенцією кількість Договірних сторін становитиме менше трьох протягом якого-небудь періоду тривалістю 12 місяців поспіль, то ця Конвенція втрачає чинність після закінчення цього 12-місячного періоду.
1. Для розгляду дії цієї Конвенції, а також будь-яких запропонованих до неї поправок і заходів для забезпечення однаковості її тлумачення й застосування засновується Адміністративний комітет (далі - Комітет).
2. Членами Комітету є Договірні сторони. Комітет може вирішувати питання про участь у роботі сесій Комітету як спостерігачів компетентних органів будь-якої Договірної сторони Угоди УМВС, що не є Договірною стороною цієї Конвенції, або представників міжнародних організацій під час розгляду питань, що їх стосуються.
3. Виконавчий секретар Європейської економічної комісії (далі - Виконавчий секретар) забезпечує секретаріатське обслуговування Комітету.
4. На кожній сесії Комітет обирає Голову й заступника Голови.
5. Компетентні органи Договірних сторін повідомляють Виконавчому секретарю про пропозиції стосовно поправок до цієї Конвенції й причини їхнього подання, а також про будь-які прохання стосовно включення пунктів до порядку денного сесій Комітету. Виконавчий секретар доводить ці повідомлення до відома компетентних органів Договірних сторін і депозитарію.
6. Виконавчий секретар скликає сесії Комітету:
a) через два роки після набрання Конвенцією чинності;
b) у подальший період - у строки, установлені Комітетом, але не рідше одного разу на п'ять років;
c) на прохання компетентних органів не менше двох Договірних сторін;
d) якщо Комітетові повинна бути подана відповідно до статті 4 цієї Конвенції пропозиція про внесення поправки до залізничної накладної.
Він надсилає проект порядку денного компетентним органам Договірних сторін і спостерігачам, згаданим у пункті 2 цієї статті, не пізніше, ніж за шість тижнів до початку сесії Комітету.
7. За рішенням Комітету, прийнятим відповідно до положень пункту 2 цієї статті, Виконавчий секретар пропонує компетентним органам держав й організаціям, згаданим у зазначеному пункті 2, відряджати своїх спостерігачів на сесії Комітету.
8. З метою прийняття рішень необхідний кворум, що складає не менше однієї третини Договірних сторін.
9. Пропозиції ставляться на голосування. Кожна Договірна сторона, представлена на засіданні, має один голос. Пропозиції, за винятком пропозицій стосовно поправок, приймаються Комітетом більшістю голосів присутніх і тих, що беруть участь у голосуванні. Пропозиції стосовно поправок приймаються більшістю у дві третини присутніх і тих, що беруть участь у голосуванні.
10. До закриття своєї сесії Комітет затверджує доповідь.
11. За відсутності відповідних положень у цій статті застосовуються правила процедури Європейської економічної комісії, якщо Комітет не прийме іншого рішення.
1. Будь-який спір між двома й більше Договірними сторонами стосовно тлумачення або застосування цієї Конвенції вирішується шляхом прямих переговорів між ними.
2. Будь-який спір, що не вирішується шляхом прямих переговорів, передається Договірними сторонами, що є сторонами в спорі, до Комітету, який розглядає цей спір і виносить рекомендації стосовно його вирішення.
3. Договірні сторони, що є сторонами в спорі, можуть заздалегідь погодитися приймати рекомендації Комітету як обов'язкові.
1. Відповідно до статті 25 цієї Конвенції Комітет може виносити рекомендації стосовно внесення поправок до цієї Конвенції.
2. Текст будь-якої поправки, рекомендований таким чином, передається депозитарієм усім Договірним сторонам цієї Конвенції, а також іншим сторонам, що її підписали.
3. За винятком випадків, передбачених у статті 28, будь-яка рекомендована поправка, передана відповідно до пункту 2 цієї статті, набирає чинності для всіх Договірних сторін через 3 місяці після закінчення 18-місячного строку, обчислюваного з дня передання рекомендованої поправки, якщо протягом цього строку яка-небудь Договірна сторона не повідомить депозитарію про заперечення проти рекомендованої поправки.
4. Якщо до закінчення 18-місячного строку, зазначеного в пункті 3 цієї статті, будь-яка Договірна сторона повідомить депозитарію про заперечення проти рекомендованої поправки, ця поправка вважається не прийнятою і не чинною.
1. Будь-яка рекомендована поправка до додатка 2, яка розглядається відповідно до пунктів 1 й 2 статті 27, набирає чинності в день, установлений Адміністративним комітетом у момент її прийняття, якщо тільки до дня, який передує зазначеному вище та який установлюється Адміністративним комітетом у той самий час, п'ята частина або п'ять Договірних сторін - залежно від того, яке число менше, - не повідомлять Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй про своє заперечення проти цієї поправки. Дні, зазначені в цьому пункті, установлюються більшістю у дві третини присутніх і тих, що беруть участь у голосуванні, членів Адміністративного комітету.
2. Під час набрання чинності будь-якою поправкою, прийнятою відповідно до процедури, викладеної вище в пункті 1, ця поправка замінює й скасовує для всіх Договірних сторін будь-які попередні положення, яких стосується ця поправка.
1. Депозитарієм цієї Конвенції є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.
2. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй як депозитарій виконує функції, викладені в частині VII Віденської конвенції про право міжнародних договорів, укладеної у Відні 23 травня 1969 року.
Відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ця Конвенція реєструється в Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй.
Учинено в Женеві 9 лютого 2006 року в одному примірнику англійською, китайською, російською та французькою мовами, причому всі тексти є рівноавтентичними.
|
Додаток 1 |
(відповідно до статті 11)
(зелений малюнок на білому тлі)
|
Додаток 2 |
(відповідно до статті 20)
0. Основний текст Конвенції
0.3. Стаття 3
Якщо вантажі, що транспортуються в рамках міжнародної процедури тимчасового ввозу або допуску, транзитного режиму, передбаченого в Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), чи будь-якої іншої міжнародної процедури транзиту, перевозяться на протязі всього або частини маршруту залізницею відповідно до режиму міжнародного митного транзиту, передбаченого в цій Конвенції, дія міжнародної процедури тимчасового ввозу або допуску, процедури МДП чи [будь-якої] іншої міжнародної процедури транзиту повинна припинятися на протязі тієї частини маршруту, стосовно якої використовується транзитний режим, передбачений у цій Конвенції, якщо тільки відправник вантажу, зазначений у залізничній накладній, не запропонує іншого рішення.
0.13. Стаття 13
1. Митниця пункту відправлення ставить печатку на аркушах 1, 2 та на додатковому примірнику дорожньої відомості УМВС у відповідних графах, призначених для митного використання.
2. Ця "печатка" (віза) повинна включати назву й печатку митниці пункту відправлення, підпис компетентного працівника та дату, коли поставлено печатку.
____________
