Рекомендація ЄЕК ООН № 35 «Вироблення правової основи системи «єдиного вікна» в міжнародній торгівлі»

Резюме

Дана рекомендація представляється відповідно до рішення 07-13 Центру Організації Об'єднаних Націй щодо спрощення процедур торгівлі та електронним діловим операціям, прийнятим їм на своїй тринадцятій сесії (ECE/TRADE/C/CEFACT/2007/29).

СЕФАКТ ООН надає країнам і економікам практичні інструменти сприяння впровадженню механізму "єдиного вікна" і забезпечення їх здатності до взаємодії. Дана рекомендація розширює таку підтримку, допомагаючи країнам і економікам у вирішенні юридичних питань, пов'язаних з національним і міжнародним обміном торговими даними, необхідними для системи "єдиного вікна".

Дана рекомендація була спочатку представлена на затвердження п'ятнадцятої пленарній сесії СЕФАКТ ООН в листопаді 2009 року. Відповідно до рішення 09-08 цієї наради, вона згодом була представлена на затвердження шляхом межсессіонального процесу, з виключно тривалим терміном подання зауважень до 1 травня 2010 року. У цей період були отримані зауваження від Російської Федерації і Комісії Організації Об'єднаних Націй по праву міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). Ці зауваження були включені в документ ECE/TRADE/C/CEFACT/2010/23/Rev.2

Пункти

Арк.

ВСТУП

1 - 3

3

I

СФЕРА ОХОПЛЕННЯ

4 - 5

3

II

ПОЗИТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

6

4

III.

ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

7 - 8

4

IV.

РЕКОМЕНДАЦІЯ

9

5

Додатки

I.

Контрольний перелік правових питань для діяльності "єдиного вікна "

6

II.

Керівні принципи контрольного переліку

8

III.

Набір інструментів

15

Питання

Керівні принципи

Юридична основа здійснення механізму "єдиного вікна"

Важливо встановити юридичну основу діяльності "єдиного вікна" в законодавстві та нормативних актах країни. Ретельний аналіз нині чинного законодавства, підзаконних актів і розпоряджень необхідно провести для того, щоб діяльність механізму "єдиного вікна" відповідала нині чинному у країні законодавству і міжнародному праву і для виявлення будь-яких "прогалин", які можуть існувати, а також методу або методів їх усунення. При розробці законодавства та нормативних актів на національному рівні важливо в максимально можливій мірі відобразити "міжнародні стандарти" і передовий досвід, щоб мати можливість досягти міжнародної "юридичної інтероперабельності" у міру зростання торгівлі через національні "єдині вікна". Наприклад, принципи "недискримінації" між паперовими і електронними документами або повідомленнями і "технологічної нейтральності" представляють собою важливі міркування як для внутрішньої правової бази, так і для юридичної інтероперабельності на міжнародному рівні.

Якщо в національному законодавстві немає правової основи створення "єдиного вікна", то необхідно створити його. При створенні юридичної основи національного "єдиного вікна" державам слід прямо санкціонувати міжнародні операції в таких законах і підзаконних актах та/або розпорядженнях. Коли національні системи єдиного вікна співпрацюють на міжнародному рівні, часто необхідно укладати двосторонні або багатосторонні договори для регулювання діяльності кожного "єдиного вікна" і обліку різноманітних юридичних питань, які можуть виникати між співпрацюючими сторонами і економіками, щоб забезпечити правову функціональну сумісність між національними та/або регіональними "єдиними вікнами". Одне з ключових питань в таких угодах буде полягати в умовах взаємного визнання електронних документів та інформаційних повідомлень, обмін якими може здійснюватися за допомогою механізмів "єдиного вікна" (а також контрагентами приватного сектора, що використовують механізми "єдиного вікна"). В основі таких угод про взаємне визнання лежатимуть міркування, пов'язані з заходами безпеки (наприклад, рівнем шифрування, який може знадобитися), питаннями безпечного зберігання даних, вимог зізнаннями, в разі необхідності, міжнародних підтверджень і т.п.

Юридична основа здійснення механізму "єдиного вікна"
(продовження)

Зізнається, що керівництво здійсненням двосторонніх та/або багатосторонніх угод у міру зростання країн і економік - торговельних партнерів, що використовують "єдине вікно", може являти собою складну задачу, принаймні до того моменту, коли виникнуть "міжнародні основи" таких угод. Країнам і економікам слід на ранній стадії своїх зусиль зі створення "єдиного вікна" залучати до цієї роботи свої міністерства закордонних справ, щоб посприяти регулюванню цього процесу. [Примітка: є й інші області, в яких наголошується використання такого роду угод, і до яких застосовуються ті ж міркування.]

У разі виникнення суперечок, будь то на національному або міжнародному рівні, або між державними органами і структурами приватного сектора, або між структурами приватного сектора, особливу увагу слід приділяти питанням, які можуть виникати у відношенні допустимості електронних доказів у судах або адміністративних судових органах (включаючи процеси фіксації інформації і даних в електронній формі). Принцип "недискримінації" паперових та електронних документів повинен застосовуватися щодо судових норм доведення, щоб електронні документи та інформаційні повідомлення не позбавлялися доказової сили при виробництві в цих судах. Це, зрозуміло, призведе до характерних для більшості доказових вимог міркуванням, зберігання, забезпечення і т.п. електронних документів та даних, щоб забезпечити рівень надійності, необхідний для таких документів або інформаційних повідомлень, що допускаються як доказ в таких розглядах. Крім того, ці міркування повинні враховуватися в міжнародних операціях для забезпечення того, щоб електронні документи та інформаційні повідомлення були допустимі в судових розглядах в судах інших країн, а також допустимі як доказ в судах країни.

Ще одне міркування, що стосується міжнародних операцій "єдиного вікна", - це питання юрисдикції по відношенню до контрагентів, що здійснюють ділові операції з використанням національного "єдиного вікна" двох або більше країн та/або економік, а також вибору питань права, тобто законодавства країни, яке буде застосовуватися по відношенню до контрагентів, між якими виник спір, або в кримінальній або виконавчій справі. Такого роду питання повинні бути прямо порушені як в законодавстві країни і її підзаконних актах, так і в будь-якій двосторонньій або багатосторонній угоді між національними механізмами "єдиного вікна", що співпрацюють.

(Можна було б відзначити, що на рівні приватного сектора, тобто між сторонами, які уклали контракти купівлі-продажу товарів, ці сторони, можливо, вирішать узгодити умови в своїх міжнародних контрактах, що стосуються юрисдикції та вибору права, принаймні в тій ступені, в якій державні заходи щодо забезпечення дотримання зайві і такі умови не порушують громадського порядку в країнах або в економіках, в яких такі приватні контрагенти укладають взаємні контракти)

Структура і організація механізму "єдиного

вікна"

Механізми "єдиного вікна" можуть створюватися різними способами - не тільки з технічної, але і з організаційної точки зору. Важливу роль у можливому виникненні конкретних правових питань, пов'язаних з такими механізмами, грає структура останніх.

"Єдині вікна" можуть створюватися державними організаціями (такими, як митний орган), приватними підприємствами або державно-приватними партнерствами. Кожній з різних організаційних форм повинні відповідати чіткі положення законодавства, які встановлюють коло повноважень і завдань механізму "єдиного вікна".

Крім того, коли численні організації беруть участь в створенні і діяльності механізму "єдиного вікна", важливо, щоб були укладені офіційні угоди між сторонами, в яких чітко і конкретно визначені різні ролі, функції та обов'язки кожного учасника. Наприклад, використання меморандумів і домовленостей (МОД), різного роду угод про рівень обслуговування та угод про безпеку інформації може бути необхідно в залежності від конкретної організаційної ситуації.

Нарешті, з користувачами механізму "єдиного вікна" (такими, як торгові підприємства, експедиторські компанії, агенти, банки тощо) повинні бути укладені "угоди кінцевого користувача". Такі угоди повинні включати положення, що стосуються доступу та безпеки, заходів контролю та процедур, електронних підписів (якщо вони необхідні для ІКТ-середовища), питання надійності і т.п.

Захист даних

Величезне значення має питання захисту даних в рамках механізму "єдиного вікна". Захист даних стосується таких питань, як доступ і цілісність і точність даних. Без належного механізму захисту даних механізми "єдиного вікна" не повинні допускатися до використання. Для цього необхідно створити необхідні протоколи безпеки і доступу на основі механізмів ідентифікації, підтвердження автентичності та санкціонування (див. Також питання ідентифікації, підтвердження автентичності та санкціонування).

Використання методів аналізу ризику в області "єдиного вікна" може бути особливо корисно для виявлення факторів уразливості систем "єдиного вікна" з метою запобігання порушенню цілісності даних.

Питання захисту даних тісно пов'язане з питанням конфіденційності (наприклад, захистом особистої інформації), а також захисту даних, які є власністю компаній і конфіденційних торгових даних. Коли особисті дані обробляються з використанням механізму "єдиного вікна", необхідно визначити, чи відповідає це всім законам про захист даних.

Захист даних (Продовження)

Деякі національні правові режими можуть проводити відмінності між питаннями "захисту від втручань", зокрема пов'язаними з особисто ідентифікованої інформацією, і питаннями "конфіденційності", пов'язаними як з торговими даними, так і з торгової інформацією. Уряди, можливо, побажають розглянути питання про те, як ці дві області повинні розглядатися в рамках країни і в міжнародному середовищі. Однак такі зауваження, що слідують нижче, слід сприймати як таки, що стосуються і юридичних питань захисту приватного життя, і юридичних питань конфіденційності.

Країнам і економікам, які не мають законів про захист даних, слід серйозно розглянути питання про оновлення своєї нормативно-правової основи з метою забезпечення необхідних умов функціонування механізму "єдиного вікна". Хоча зараз і немає "однакового" підходу до захисту конфіденційності, є ряд моделей, які можуть бути розглянуті на предмет національного регулювання. Крім того, ці фактори можуть бути важливими для механізму "єдиного вікна" урядовці при налагодженні взаємодії з "єдиним вікном" іншої країни, де є закони або підзаконні акти про захист конфіденційності. У разі укладення з системою "єдиного вікна" угоди з механізмом "єдиного вікна" в іншій країні, що має закони або підзаконні акти про захист конфіденційності, велику увагу слід приділяти цій галузі.

Право доступу та передачі даних між державними установами

Законодавства і підзаконні акти повинні бути розглянуті для визначення того, які державні органи можуть зажадати інформацію з "єдиного вікна" і надавати йому дані. Урядам слід приймати нормативні акти, що стосуються використання даних, наприклад про зберігання конфіденційності, перерозподілі або обміні.Такі міркування можуть стосуватися як політики конфіденційності, так і політики збереження даних.

У світлі зростаючої важливості законодавства і підзаконних актів про захист конфіденційності, як зазначалося вище, слід розглянути питання про те, як і за яких умов слід санкціонувати доступ до даних, що надаються "єдиному вікну" як в масштабах країни, так і в стосунках з "єдиним вікном "іншої країни, регіону або міжнародним "єдиним вікном". Деякі країни і економіки, що використовують "єдине вікно", використовують особливого роду підхід, який передбачає укладення в цій області меморандумів про домовленість (МОД) про обмін даними між державними відомствами. У будь-якому випадку, правила доступу до даних в "єдиному вікні" повинні відповідати міжнародним та національним нормативним актам. Країнам і економікам також пропонується проводити регулярні "оцінки впливу на конфіденційність" (ОВК), щоб бути впевненими в тому, що вони можуть визначити ризики, які повинні бути враховані в цій області. Як зазначалося вище, необхідно розглянути можливість укладення двосторонніх і, можливо, багатосторонніх угод для виконання вимог як законодавства країни, так і регіональних нормативних актів і регламентацій. В ідеалі такі міжнародні угоди повинні бути в максимально можливій мірі уніфіковані.

Ідентифікація посвідчення справжності та санкціонування

Щоб забезпечити захист, якість, точність і цілісність даних в механізмі "єдиного вікна", необхідні належні механізми ідентифікації, підтвердження автентичності та санкціонування користувачів (як операторів, так і кінцевих користувачів). Оскільки в цій області немає глобальних юридичних, процедурних і технічних стандартів, в даний час оператори механізмів "єдиного вікна" повинні звертатися до законодавства країн. (Мабуть, склалася тенденція, що підсилюється на використанні методів "засвідчення достовірності" в цій галузі.) Стосовно регіональних механізмів "єдиного вікна" норми і процедури повинні бути узгоджені урядами, які беруть участь. У той же час такі регіональні механізми "єдиного вікна" повинні в максимально можливій мірі приймати міжнародні стандарти і передовий досвід, щоб регіональні "єдині вікна" були сумісні з механізмами єдиного вікна у всьому світі.

Питання якості даних

Якість даних (тобто точність і цілісність даних), що обробляються в середовищі "єдиного вікна", має найважливіше значення. Тому важливо визначити відповідальність за введення таких даних в механізм "єдиного вікна" і подальшу обробку таких даних у рамках механізму "єдиного вікна".

Коли мова йде про обробку даних в рамках механізму "єдиного вікна", необхідно визначити, для кожного кроку, хто контролює дані. Для цього необхідно встановити системи контрольних ланцюжків з використанням засобів реєстрації, ідентифікації, підтвердження автентичності та санкціонування і належних механізмів контрольних журналів та реєстрації.

Питання відповідальності (Зобов'язання і

відповідальність)

Використання неточних, неповних або неправильних даних користувачами механізму "єдиного вікна" може привести до збитку. Зважаючи на характер "єдиного вікна", можливо, що повторне використання неточних, неповних або неправильних даних може привести до виникнення збитків у багатьох випадках. У зв'язку з цим необхідно розглянути питання відповідальності, такі як звернення до національної та міжнародної юридичної відповідальності та можливе відшкодування понесеного збитку.

Арбітраж та врегулювання суперечок

З огляду на витрати і часто тривалого часу розглядів у багатьох судових органах, необхідно переглянути законодавство на предмет включення в нього положень, що стосуються альтернативних механізмів врегулювання суперечок. Положення про арбітраж або подібних методах врегулювання спорів між контрагентами могли б бути розглянуті в типових угодах про консорціум і угодах з кінцевими користувачами для контрагентів, які можуть використовувати "єдине вікно". Такий самий стан може бути включений в угоди в тих випадках, коли "єдине вікно" експлуатується приватним або державно-приватним підприємством від імені державного органу. Такі міркування могли б стосуватися цивільних суперечок, хоча і необов'язково, наприклад в таких ситуаціях, в яких мало місце порушення того чи іншого закону або нормативного акту, що передбачає санкції.

У тих ситуаціях, коли національне "єдине вікно" діє спільно з "єдиними вікнами" інших країн і економік (такими, як регіональні механізми "єдиного вікна"), угоди повинні включати подібні положення про арбітраж і врегулювання суперечок. Положення про юридичний захист стосовно третім сторонам (тобто особам або організаціям, які не є учасниками угоди) також повинні бути прийняті до уваги

Електронні документи

Щоб підвищити ефективність і дієвість "єдиного вікна", урядам слід підвищувати функціональну еквівалентність паперових і електронних документів.

У законодавстві про електронну торгівлю часто використовується формулювання, що прирівнює в функціональному відношенні електронні записи до паперових документів. Такий законодавчий метод може також використовуватися стосовно до законодавства про електронне державне управління для усунення перешкод в межах допустимого згідно з відповідними законами. Після цього необхідно приділити увагу тій обставині, що такого роду документи задовольняють вимоги інших відповідних законів, таких як закони про бухгалтерський облік і т.п.⁴

Електронне архівування

Щоб забезпечити дотримання національних і міжнародних норм архівування інформації (тобто зберігання даних), необхідно виробити належні процедури електронного архівування. Це також включає заходи, що забезпечують встановлення "контрольного ланцюжка" при використанні "єдиного вікна". В результаті створення контрольного ланцюжка питання відповідальності можуть розглядатися після подій.

Оскільки правила збереження даних і електронного архівування в країнах неоднакові, оператори "єдиного вікна" повинні забезпечувати дотримання ними відповідних стандартів своєї країни. У разі регіональних механізмів "єдиного вікна" необхідно укладати угоди між державами, що беруть участь, і що задовольняють вимоги національного законодавства в цих країнах або економіках, якщо тільки, зрозуміло, такі угоди не замінюють національні закони щодо операцій "єдиного вікна". Крім того, угоди, що стосуються електронного архівування, повинні враховувати міркування конфіденційності та захисту даних, а також, можливо, необхідності пошуку і використання архівної інформації, наприклад для цілей правоохоронної практики. Крім того, слід розглянути зв'язок цих питань з міжнародними операціями та можливими вимогами електронного архівування між торговими партнерами.

Право інтелектуальної власності та власність на базу даних

Можуть виникати питання щодо того, хто "володіє" даними і які сторони, якщо такі є, включаючи уряд, можуть володіти даними або мають в ній інтереси інтелектуальної власності. Наприклад, в деяких країнах і економіках державні органи, крім митних властей, можуть претендувати на володіння або контроль щодо даних, зокрема торгових даних.

Звичайно, торговельні структури приватного сектора (наприклад, виробники і продавці) можуть мати певні права власності в інформації, яка надається "єдиному вікну". Може виявитися важливим ретельне вивчення законодавчих або регулятивних повноважень щодо такого контролю, зокрема, в ситуаціях, в яких оператор "єдиного вікна" є приватною або квазіприватною освітою або ж "єдине вікно" діє у двосторонньому або багатосторонньому середовищі (наприклад, регіональні або субрегіональні "єдині вікна").

Необхідно вивчити можливість впливу на діяльність "єдиного вікна" третьої сторони, яка може володіти патентними правами (або іншими правами інтелектуальної власності) на процес, який може бути схожий з процесом, що планується використовувати для "єдиного вікна". У таких випадках, коли розробка систем даних "єдиного вікна" передається зовнішнім підрядним організаціям, угоди про розробку повинні включати, зокрема, гарантії володіння правами на результати таких розробок (програмне забезпечення, прошивки і т. п.), гарантії непорушення прав інтелектуальної власності будь-якої третьої сторони, права на ліцензії, такі як ІС, і т. п.

Конкуренція

Слід врахувати можливість того, що діяльність "єдиного вікна" може бути організована таким чином, що вона викличе стурбованість щодо антимонопольного законодавства та протекціонізму. Ці можливості, хоча вони і малоймовірні, можуть викликати заклопотаності тих, хто може використовувати міжнародний механізм "єдиного вікна" і блокувати розвиток і спрощення процедур торгівлі. Крім того, при створенні механізмів "єдиного вікна" країнам і економікам слід розглянути свої зобов'язання відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (ГАТТ) (зокрема, статтями V, VIII і X) і іншими міжнародними договорами і конвенціями, що стосуються законодавства про конкуренцію.