«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Ознайомитися з текстом офіційного документа можна за посиланням:
Рекомендація ЄЕК ООН № 31 «Угода про електронну торгівлю»
Текст Рекомендації наведений нижче для ознайомлення
Переклад неофіційний
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
ЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА КОМІСІЯ
УГОДА ПРО ЕЛЕКТРОННУ ТОРГІВЛЮ
РЕКОМЕНДАЦІЯ №31, перше видання, прийнята Центром по спрощенню процедур торгівлі та електронного бізнесу Організації Об'єднаних Націй (СЕФАКТ ООН)
_________________________
Женева, травень 2000 року
РЕКОМЕНДАЦІЯ № 31
УГОДА ПРО ЕЛЕКТРОННУ ТОРГІВЛЮ
1. Введення
Електронна торгівля відкриває нові можливості підвищення ефективності комерційних операцій і зниження витрат, пов'язаних з торговими процедурами, забезпечуючи більш широкі конкурентні переваги учасникам торгівлі, готовим до використання нових методів роботи і торгівлі.
Завдяки створенню платформ електронної торгівлі та розвитку Інтернету користувачі отримали в своє розпорядження комплекс технологій для передачі даних, укладання договорів в електронному режимі, а також управління новими бізнес-процесами, що дозволяють створювати нові бізнес-моделі.
Правова основа, яка традиційно спирається на комерційні процедури і вимоги, які передбачають використання письмових документів, такі як власноручні підписи, в даний час знаходиться в процесі адаптації до цієї нової технології. На глобальному рівні Типовий закон про електронну торгівлю, прийнятий в 1996 році Комісією з міжнародної торгівлі Організації Об'єднаних Націй (ЮНСІТРАЛ), служить основою для адаптації законодавства. Такі міжнародні організації, як Всесвітня торгова організація (ВТО), ЮНСІТРАЛ, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) і Міжнародна торгова палата (МТП) беруть активну участь в дискусіях, що проводяться з урядами і комерційними колами в цілях розгляду ряду ключових правових проблем, що виникають у зв'язку з формуванням глобального ринкового простору для електронної торгівлі. На регіональному та місцевому рівнях для врегулювання деяких з цих проблем вносяться на розгляд або приймаються нові закони.
Хоча створювана правова основа глобальної ринкового простору для електронної торгівлі по завершенні її розробки сприятиме формуванню атмосфери довіри, необхідної для її подальшого розвитку, використання електронної торгівлі як і раніше існує низка проблем, які краще вирішувати в рамках договірного процесу.
II. Цілі
З метою надання сприяння формуванню атмосфери довіри між господарюючими суб'єктами і з урахуванням досвіду, накопиченого в галузі використання Угоди про обмін для електронного обміну даними (Рекомендація № 26 ЄЕК ООН), СЕФАКТ ООН прийняв на своїй шостій сесії в березні 2000 року наступну рекомендацію. Перелік країн та організацій, які були присутні на цій сесії, наводиться в додатку.
СЕФАКТ ООН пропонує в рамках даної Рекомендації модель договірного підходу до укладання угод електронної торгівлі. Цей підхід враховує необхідність узгодження господарюючими суб'єктами набору базових положень, що забезпечують гнучкість, необхідну для здійснення повсякденних комерційних операцій.
Угода про електронну торгівлю, далі іменовано "е-угодою", покликане обслуговувати комерційні потреби партнерів по електронній торгівлі на рівні підприємств. Воно містить базовий набір положень, які здатні забезпечити укладання згодом торговими партнерами однієї або більше електронних торговельних угод, нижче іменованих "е-угодами", на міцній правовій основі.
Е-угода покликана охоплювати всі форми електронних повідомлень, наявних для укладення е-угод. Комерційним партнерам, які здійснюють договірні відносини виключно на основі ЕОД, рекомендується використовувати угоду про обмін для ЕОД. Комерційним партнерам, які підтримують договірні відносини на основі використання певного комплексу технологій електронної торгівлі, включаючи ЕОД, рекомендується використовувати е-угоду і, в міру необхідності, замінити угоду про обмін для ЕОД е-угодою.
Обмеження
Хоча е-угода може використовуватися в стосунках між підприємствами і споживачами, воно не містить жодних положень, що стосуються захисту прав споживачів. Законодавство про захист прав споживачів, як правило, носить обов'язковий для виконання характер, і в більшості випадків при укладенні споживачем тієї чи іншої угоди будуть застосовуватися національні і місцеві законодавчі норми про захист прав споживачів. Підприємства, які бажають використовувати е-угоди для вступу в договірні відносини зі споживачами, повинні таким чином визнавати необхідність дотримання національних і місцевих законів про захист прав споживачів.
Крім того, при укладанні угод з адміністративними або офіційними органами в е-угоди необхідно вносити відповідні поправки.
Дії сторін
Е-угода служить основою для укладення подальших е-угод. У ряді випадків е-угода надає сторонам можливість вибору альтернатив. Сторонам рекомендується ретельно вивчити існуючі альтернативи і прийняти рішення про використання варіанта за замовчуванням або одного з інших варіантів. Крім того, сторонам рекомендується вживати такі дії при укладанні е-угоди:
Сторони повинні також усвідомлювати можливості існування національних або місцевих обмежень, які можна застосувати до конкретних положень або тих, що ведуть до рестрикції, які, можливо, зазвичай необхідно враховувати. Таким чином, кожна сторона повинна на додаток до висновку е-угоди вжити відповідних заходів щодо забезпечення дотримання її власних національних і місцевих законів, що зокрема стосуються:
Сторони також повинні забезпечувати, щоб рівень безпеки, що ними використовується відповідав вимоги е-угод. Так, наприклад, сторони можуть розглянути питання про використання криптографії відкритого ключа або інших заходів щодо посилення гарантій від помилок при передачі і перехоплення повідомлень, а також щодо підвищення доказової сили записів електронних повідомлень сторін.
Багато правових систем вимагають строгих доказів того, що умови, включені шляхом посилань, були узгоджені обома сторонами. З метою мінімізації доказових проблем сторонам рекомендується узгодити метод посилання на е-угоду при укладенні е-угод і включати такі посилання в усі повідомлення, передбачені умовами е-угоди. Це може бути зроблено шляхом включення конкретного коду або посилання на слова "е-угоди" в розділі 2.1 і використання такого коду або посилання в наступних повідомленнях.
Комерційні партнери повинні також пам'ятати, що в багатьох випадках електронна торгівля пов'язана із здійсненням міжнародних угод і що правові складнощі не можуть бути врегульовані в рамках стандартної угоди. У зв'язку з цим можуть знадобитися додаткові консультації.
Як використовувати е-угоду
Е-угода може використовуватися для здійснення або однієї, або декількох угод. Е-угода полягає до здійснення е-угоди, в тому числі в тих випадках, коли воно використовується тільки для однієї угоди.
Отже, е-угода визначає, яким чином базові правила застосовуються до угоди, і, якщо е-угода містить главу 2, то і до її здійснення. Після укладення е-угоди всі наступні повідомлення, що стосуються комерційної угоди (угод), повинні містити посилання на е-угоду і, отже, включати в себе рамки, встановлені е-угодою.
Акцептант може вибрати один або кілька методів зв'язку з числа пропонованих оферентом. Якщо акцептант вибирає менше методів зв'язку, ніж запропоновано оферентом, то оферент і акцептант використовують тільки ті методи зв'язку, які були відібрані акцептантом.
Е-угода складається з двох частин:
А. Оферти, за допомогою якої одна зі сторін пропонує вступити в комерційні договірні відносини за допомогою електронних засобів та направляє іншій стороні або повідомляє іншу сторону про умови, при яких вона готова зробити це. Оферта може також використовуватися стороною, яка вважає вихідні запропоновані умови не прийнятними і направляє нову оферту вихідному відправнику, що містить пропоновані зміни.
В. Акцепт направляється акцептантом умов, запропонованих в оферті, якщо запропоновані в оферті умови є прийнятними.
Сторони можуть в якості альтернативи вступати в переговори за змістом е-угоди до направлення оферти в формі, прийнятною для обох сторін, яка фіксує узгоджені умови.
Е-Угода укладається шляхом обміну/об'єднання оферти і акцепту і не вимагає додаткових формальностей. Підпис не є обов'язковим, оскільки умови угоди між сторонами чітко встановлюються в результаті обміну цими двома документами.
Однак необхідно проявляти певну обачність щодо реєстрації оферти і акцепту. Обидва ці інструменти повинні реєструватися і зберігатися кожною стороною. Доказові і арбітражні застереження можуть в деяких країнах вимагати наявності письмового і підписаного документа. З урахуванням цього необхідно ретельно враховувати такі положення.
Сторона, що направляє оферту, нижче іменується "оферентом", а сторона, що направляє акцепт, нижче іменується "акцептантом". Оферент і акцептант разом іменуються "сторонами".
Після укладення сторонами е-угоди вони можуть згодом укладати е-угоди відповідно до методу, визначеному в е-угоді, а саме, зазвичай шляхом направлення або публікації оферти відправником (який може бути або оферентом, або акцептантом) і направлення акцепту іншою стороною.
В електронній версії даної угоди акцепт повинен містити тільки ті засоби зв'язку, які були визначені оферентом.
Е-угода містить низку положень, згідно з якими сторони повинні зробити вибір між двома або більше альтернативними варіантами. Ці альтернативи виділяються квадратними дужками [], а варіанти - косою рисою /. Якщо сторони не здійснили вибір із запропонованих варіантів, то автоматично застосовується підкреслений текст, а не підкреслений текст ігнорується.
А. ОФЕРТА
Цим оферент пропонує акцептантові укласти угоду, викладену нижче. Будь-які подальші повідомлення між сторонами, які сторони мають намір направити в зв'язку з цією угодою, повинні містити посилання на цю угоду шляхом включення [слів "е-угода] вказівки іншого ідентифікаційного коду або інших засобів посилання на угоду].
Однією з умов даної оферти є те, що її прийняття і висновок е-угоди не повинні розглядатися як такі, що створюють будь-які зобов'язання для будь-якої зі сторін вступати в будь-які наступні договірні відносини.
Оферта повинна бути прийнята акцептантом шляхом направлення акцепту, заповненого належним чином і отриманого (як це визначено в розділі 2.3.1) оферентом не пізніше ніж [через 24 години після отримання оферти акцептантом/іншого зазначеного терміну отримання]. Якщо оферта приймається протягом даного періоду часу, наступне є угодою між сторонами.
ГЛАВА 1 - Е-УГОДА
1. Ідентифікація оферента
Будь-який договір, укладений шляхом обміну повідомленнями, спрямованими за допомогою електронних засобів, ідентифікованих нижче в розділі 2.1, між оферентом і акцептантом, складається з наступною юридичною особою:
[Вказати повні і точні дані про оферента:
2. Зв'язок
2.1. Метод зв'язку
[ПОЯСНЮВАЛЬНА ПРИМІТКА:
СТОРОНАМ НАСТІЙНО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ВКАЗАТИ МЕТОД ЗВ'ЯЗКУ]
Оферент пропонує, щоб сторони здійснювали зв'язок за допомогою таких методів зв'язку:
[Будь-який електронний метод зв'язку/конкретно узгоджені методи зв'язку:]
У акцепті акцептант вказує, які методи зв'язку акцептант може погодитися використовувати. Будь-яке повідомлення, яке направляється за допомогою засобів, узгоджених оферентом і акцептантом, нижче іменується «повідомленням».
|
Зразки типів повідомлень |
Метод зв'язку |
|||
|
Веб сайт |
ЕОД |
Електронна пошта |
Інше [вказати] |
|
|
Запит оферти/запрошення до переговорів |
||||
|
Оферта |
||||
|
Акцепт |
||||
|
Анулювання |
||||
|
Підтвердження |
||||
|
Повідомлення |
||||
|
[в разі необхідності вказати інші типи повідомлень] |
||||
2.2 Стандарти зв'язку, програмне забезпечення та незалежний посередник (посередники)
Оферент пропонує, щоб сторони використовували такі стандарти зв'язку, програмне забезпечення та незалежного посередника (у відповідних випадках):
Кожна сторона повідомляє іншу сторону про внесення будь-яких змін у функціонування систем, апаратні засоби або програмне забезпечення, які можуть зачіпати зв'язок між сторонами або можуть призвести до зміни набору інформації, зазначеної в розділах 2.1 і 2.2. У зв'язку з таким повідомленням, сторона яка повідомляє, просить іншу сторону проінформувати сторону, яка надіслала повідомлення, про прийнятність для неї даних змін. Зміна вступає в силу тільки в разі згоди з такою зміною іншої сторони.
2.3 Отримання і підтвердження отримання
2.3.1. Визначення отримання
Отримання відбувається в момент часу, коли повідомлення [надходить стороні, що одержує на ту електронну адресу, яка використовується стороною, що одержує/інше визначення отримання].
2.3.2. Підтвердження отримання
Сторона, яка отримує [зобов'язана/не зобов'язана) підтверджувати отримання повідомлення (якщо тільки відправник не запитує підтвердження].
Підтвердження може здійснюватися за допомогою [вказати тип повідомлення/будь-якого відправлення, сторони, що отримує, спрямованого автоматизованим чи іншим способом, або будь-якої дії сторони, яка отримує, що є достатнім свідченням для відправника того, що повідомлення було отримано].
Якщо відправник вказав або закон наказує, що повідомлення вимагає підтвердження про отримання, повідомлення розглядається в якості не відправленого до тих пір, поки не буде отримано підтвердження.
У разі, коли сторона, яка отримує, зобов'язана представити підтвердження про отримання, а відправник не вказав, що повідомлення вимагає підтвердження про отримання, та підтвердження не було отримано відправником протягом [вказати термін для підтвердження/розумного терміну], відправник:
а) може направити одержувачу повідомлення про те, що підтвердження не було отримано із зазначенням розумного строку, протягом якого підтвердження повинно бути отримано; а також,
b) якщо підтвердження не отримано протягом терміну, зазначеного вище в підпункті а), може після повідомлення про це адресата розглядати повідомлення як невідправленого або здійснювати будь-які інші права, які може мати відправник.
У разі отримання відправником підтвердження про отримання від сторони, яка отримує, передбачається, що дане повідомлення було отримано стороною, що одержує. Ця презумпція не припускає, що дане повідомлення відповідає отриманому повідомленню. Якщо в підтвердженні міститься інформація щодо отриманого повідомлення, то така інформація розглядається в якості відповідної дійсності.
2.4 Помилки при передачі
Сторона [повинна/не повинна] повідомляти іншу сторону про обставини, в тому числі про технічні помилки в отриманому відправленні, які перешкоджають подальшому опрацюванні повідомлення. Таке повідомлення повинно бути надіслано [в найкоротший розумний строк/вказати термін].
Одержувач має право розглядати кожне отримане повідомлення в якості окремого повідомлення і діяти, виходячи з цього припущення, за винятком тієї його частини, в якій дане повідомлення дублює інше повідомлення і коли одержувачу стало відомо або, якщо б він проявив розумну обачність або використовував будь-яку узгоджену процедуру, мало стати відомо, що дане повідомлення було дублікатом.
Одержувач має право вважати, що отримане повідомлення є таким, яким відправник мав намір його відправити, і діяти, виходячи з даного припущення. Одержувач не має такого права, коли йому стало відомо або, якщо б він проявив розумну обачність або використовував будь-яку узгоджену процедуру, мало стати відомо, що дане відправлення призвело до помилки або затримку.
3. Строк дії та укладення е-угод
3.1 Юридична сила
(ПОЯСНЮВАЛЬНА ПРИМІТКА:
БАГАТО ЮРИСДИКЦІЯХ ВИМАГАЮТЬ, ЩОБ ЦЕ ПОЛОЖЕННЯ БУЛО ОФОРМЛЕНО У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ І/АБО ПІДПИСАНО)
Сторони згодні з тим, що передача повідомлень може створювати зобов'язання, які мають юридичну силу і допускають примусове здійснення. Сторони в прямій формі відмовляються від будь-яких прав оскаржувати юридичну силу і/або прийнятність е-угоди і будь-яких е-угод лише на тій підставі, що контакти між сторонами здійснювалися з використанням електронних засобів зв'язку.
3.2 Укладання е-угоди
Е-угода вважається укладеною в тому випадку, коли було отримано повідомлення, відправлене в якості акцепту оферти відповідно до розділу 3.2.4.
3.2.1 Визначення оферти
Повідомлення являє собою оферту, якщо воно містить пропозицію про укладення контракту, спрямоване одному або декільком конкретним особам і є достатньо виразною і свідчить про намір відправника оферти бути пов'язаним певними зобов'язаннями в разі його акцепту. Повідомлення, опубліковане в електронній формі для загального доступу, не є, якщо в ньому не вказано інше, офертою.
3.2.2 Відгук
Будь-яка оферта, якщо тільки в ній не узгоджено або чітко не вказано інше, [може/не може] бути відкликана. У разі можливості відкликання оферта може бути відкликана лише за умови [отримання/направлення] такого відкликання одержувачем/одержувачу оферти до (отримання/направлення) акцепту її відправником/відправнику.
Будь-якій акцепт [може/не може] бути відкликаний. У разі можливості відкликання такої відгук буде дійсний тільки в разі отримання повідомлення про відкликання до отримання акцепту, що відкликається.
3.2.3 Термін акцептування
Термін дії оферти закінчується через [24 години/вказати інший термін] після отримання такої оферта, якщо тільки в ній не вказано інше або оферта не була акцептована протягом цього терміну. Якщо акцепт був отриманий після обчислення обумовленого терміну, одержувач може розглядати акцепт в якості нової оферти.
3.2.4 Акцептування
Оферта (відповідно до визначень, що містяться вище в розділі 3.2.1) вважається акцептованої, коли відправник такої оферти отримав безумовний акцепт оферти до закінчення обумовленого терміну.
4. Інші положення
4.1 Вибір права, що може застосовуватися
Справжня е-угода регулюється національними законами [вказати країну/місця реєстрації оферента/права, що застосовується відповідно до застосовних норм міжнародного приватного права], виключаючи всі положення про колізії правових норм.
Е-угоди регулюються національними законами [вказати країну/місця реєстрації оферента, виключаючи всі положення про колізії правових норм/країни, чиї закони застосовуються відповідно до норм приватного міжнародного права або законодавство, зазначене в рамках кожної е-угоди].
4.2 Часткове застосування
Якщо з тих чи інших причин одне з положень цієї е-угоди не має юридичної сили або не допускає примусового здійснення, всі інші положення е-угоди зберігають свою дію й залишатимуться чинними.
4.3 Припинення дії
Будь-яка сторона може припинити дію цієї е-угоди, направивши не менше ніж за (30 днів/інший термін) повідомлення про припинення її дії. Припинення дії не впливає на будь-які відправлення, що мали місце до припинення, або на виконання будь-яких пов'язаних з ними угод. Ті положення, які в силу свого характеру є постійними зобов'язаннями, залишаються дійсними після будь-якого припинення дії і зберігають обов'язковий характер для сторін.
4.4 Повний текст угоди
Ця е-угода являє собою повну угоду сторін з питань, що є предметом цієї е-угоди.
4.5 Вибір суду
(ПОЯСНЮВАЛЬНІ ПРИМІТКИ:
БАГАТО ЮРИСДИКЦІЯХ ВИМАГАЮТЬ, ЩОБ ЦЕ ПОЛОЖЕННЯ БУЛО ОФОРМЛЕНО У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ І/АБО ПІДПИСАНО. СТОРОНИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЩОДО НАЛЕЖНІЙ МІСЦЕВІЙ АЛЬТЕРНАТИВНІЙ ПРОЦЕДУРІ ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ)
[Альтернатива 1: Положення про юрисдикції: Будь-який спір, що виникає з цієї е-угоди або у зв'язку з нею, передається на розгляд судів місця, зазначеного вище в пункті 4.1/вказати країну та муніципалітет або район]. Однак будь-яка сторона, крім того, має право подати позов проти іншої сторони в судах домициля іншої сторони.
[Альтернатива 2: Положення про арбітраж: Будь-який спір, що виникає з цієї угоди або в зв'язку з нею, в тому числі по будь-якому питанню, що стосується його існування, юридичної сили або припинення, передається на розгляд і остаточне рішення арбітражного органу в складі однієї/або трьох осіб, призначених за згодою сторін або в разі відсутності такої згоди, призначених... відповідно до регламенту... і з урахуванням цього регламенту.]
Будь-який спір, що виникає з будь-якої е-угоди або у зв'язку з нею, передається на розгляд [компетентних судів, визначених на підставі відповідних норм міжнародного приватного права/суду або арбітражного органу, зазначеного вище/судів: вказати країну та муніципалітет].
Сторони вживають всіх заходів для врегулювання будь-якого такого спору протягом 30 днів після виникнення спору.
ГЛАВА 2 - Е-УГОДА (Е-УГОДИ)
Е-угода (е-угоди) підпорядковується/підпорядковуються таким умовам.
[При бажанні включите конкретні положення про умови, які можна застосувати до е-угоди (е-угод), включаючи умови про поставку, умови і види платежу, правовий титул і власність, права і т. д. Відповідно до типу е-угод, що здійснюються ( включити посилання на умови, що застосовуються).]
Умови, які застосовуються до е-угод, тлумачаться відповідно до цієї угоди. У разі виникнення суперечок умови [глави 1 цієї угоди/умови глави 2 цієї угоди, включаючи згадані в ній загальні умови] володіють переважною силою.
В. АКЦЕПТ
Е-угода [помістити інший ідентифікаційний код, вказаний у оферті].
Цим акцептант приймає оферту від [вказати дату], отриману від [вказати найменування оферента].
1. Ідентифікація акцептанта
Наступні е-угоди між оферентом і акцептантом здійснюються з наступною юридичною особою:
[Вказати наступні повні та точні дані про акцептанта:
2. Зв'язок
2.1 Форма зв'язку
(ПОЯСНЮВАЛЬНА ПРИМІТКА:
СТОРОНАМ НАСТІЙНО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ВКАЗАТИ ФОРМУ ЗВ'ЯЗКУ)
Акцептант згоден здійснювати зв'язок за допомогою наступного методу (методів) зв'язку (всіх або деяких з методів, зазначених у розділі 2.1 оферти):
Будь-які електронні форми зв'язку/конкретно узгоджені форми зв'язку
ДОДАТОК
КРАЇНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЩО БРАЛИ УЧАСТЬ
Країни та організації, що брали участь в сесії СЕФАКТ ООН, на якій була затверджена справжня рекомендація.
Участь в шостої сесії СЕФАКТ ООН, що відбулася в березні 2000 року, взяли представники наступних країн: Австралії, Австрії, Азербайджану, Албанії, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Бразилії, колишньої Югославської Республіки Македонії, Угорщини, Гватемали, Німеччини, Данії, Єгипту, Ізраїлю , Індії, Ірану (Ісламської Республіки), Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Кенії, Киргизстану, Куби, Литви, Люксембургу, Малайзії, Монголії, Непалу, Нідерландів, Польщі, Республіки Корея, Російської Федерації, Румунії, Сенегалу, Сінгапуру, Сирійської Арабської Республіки, Словаччини, Словенії, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів Америки, Туреччини, України, Філіппін, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чеської Республіки, Чилі, Швейцарії, Швеції та Японії. На сесії також був представлений Європейський союз (ЄС).
В її роботі взяли участь такі міжурядові організації: Банк міжнародних розрахунків (БМР), Всесвітня митна організація (ВМО), Світова організація торгівлі (СОТ), Всесвітній поштовий союз (ВПС), Дунайська комісія, Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) та Ліга арабських держав.
На ній також були представлені наступні органи Організації Об'єднаних Націй: Управління Організації Об'єднаних Націй з контролю над наркотичними засобами та попередження злочинності (УКНЗПЗ), Комісія Організації Об'єднаних Націй по праву міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАП), Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) і Всесвітній банк.
В її роботі брали участь наступні неурядові організації: Агентство поріднених міст в інтересах розвитку співробітництва Північ-Південь, Міжнародний комітет залізничного транспорту (МКЗТ), Міжнародна асоціація з кодування споживчих товарів (ЕАН), Європейська асоціація електронних повідомлень (ЄАЕП), Міжнародна асоціація портів і гаваней (МАПГ), Міжнародна торговельна палата (МТП), Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК), Міжнародна асоціація змішаних перевезень (МАЗП), Міжнародна організація по стандартизації (ІСО) і Товариство всесвітньої міжбанківської телекомунікації для передачі фінансової інформації (СВІФТ).
На запрошення секретаріату на ній в якості спостерігачів були присутні представники Асоціації з регулювання кодів міжнародної торгівлі, Європейської асоціації електронної торгівлі (ЄАЕТ), Організації з розвитку стандартів структурованої інформації (OASIS), Комітету ЕДІФАКТ Тайбея і "Вебфорс інтернешнл".
