«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Ознайомитися з текстом офіційного документа можна за посиланням:
Текст Рекомендації наведений нижче для ознайомлення
Переклад неофіційний
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА РАДА
ЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА КОМІСІЯ
КОМІТЕТ З РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ
Робоча група зі спрощення процедур міжнародної торгівлі
Пункт 5 попереднього порядку денного
Наради експертів за елементами даних
і автоматичного обміну даними (ГЕ.1)
П'ятдесят друга сесія, 18-19 вересня 1995 роки)
РЕКОМЕНДАЦІЯ № 25 ЄЕК ООН
ПРО ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТУ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
ДЛЯ ЕЛЕКТРОННОГО ОБМІНУ ДАНИМИ В УПРАВЛІННІ, ТОРГІВЛІ ТА НА ТРАНСПОРТІ
(ЕДІФАКТ ООН)
Представлено делегаціями Австрії та Швейцарії *
________________
* Цей документ відтворюється в тому вигляді, в якому він був отриманий секретаріатом
ЗМІСТ
1. Вступ
2. Сфера охоплення
3. Область застосування
4. Терміни та визначення
5. Рекомендація
Робоча група зі спрощення процедур міжнародної торгівлі, що є допоміжним органом Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй, в 80-х роках прийняла рішення про перегляд своєї програми роботи "Обмін зовнішньоторговельними даними іншими методами, крім паперових документів; протоколи обміну зовнішньоторговельними даними" шляхом додавання програмного елемента "Розробка стандартних повідомлень ЕДІФАКТ ООН (ССООН)" з метою доповнення та ведення Довідника з обміну зовнішньоторговельними даними Організації Об'єднаних Націй (СОВДООН).
Електронна передача даних в структурованій формі привертала все більшу увагу, і в 1987 році був затверджений стандарт ЕДІФАКТ ООН (стандарт Організації Об'єднаних Націй для електронного обміну даними в управлінні, торгівлі та на транспорті). Щороку випускаються оновлені довідники ЕДІФАКТ ООН, що містять повідомлення з широкого кола економічних секторів.
З огляду на глобальне охоплення своєї роботи, Робоча група зі спрощення процедур міжнародної торгівлі визнала, що мандат її роботи в області ЕДІФАКТ ООН вимагає розширення її сфери охоплення з виходом за рамки міжнародної торгівлі та визнання універсальності структур і концепцій даних.
У цьому контексті делегаціями Австрії та Швейцарії був розроблений і представлений на сесії Робочої групи, що відбулася у вересні 1994 року, перший проект цієї Рекомендації.
Рекомендація № 25, прийнята Робочою групою зі спрощення процедур міжнародної торгівлі, Женева, вересень 1995 року TRADE/WP.4/R1079/Rev.1 [Видано в січні 1996 року]
На основі цього першого проекту в процесі розробки цього документа були проведені національні та міжнародні консультації, зокрема з делегацією Сполучених Штатів Америки, консультації з відповідними допоміжними органами Робочої групи, а також іншими міжнародними організаціями, які зацікавлені в рекомендованих ЄЕК стандартах щодо спрощення торговельних процедур. У розробку Рекомендації також внесли вклад представники регіональних та міжнародних органів, що беруть участь в сесіях Групи експертів по елементах даних і автоматичного обміну даними (ГЕ.1) і сесіях Робочої групи.
Ці консультації привели до розробки ряду принципів, на яких базується дана Рекомендація. Вони служать основою для рекомендованих дій із забезпечення взаємопов'язаного розвитку технологій і організаційних процесів ЕОД з метою їх загальносвітового використання в управлінні, торгівлі та на транспорті та недопущення поширення відмінних один від одного відокремлених областей застосування ЕОД, які можна прирівняти до численних нетарифних бар'єрів. Відтворена нижче Рекомендація була затверджена на сорок другої сесії Робочої групи в вересні 1995 року.
На сорок другої сесії Робочої групи були присутні представники Австрії, Бельгії, Болгарії, Угорщини, Німеччини, Данії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Російської Федерації, Румунії, Словацької Республіки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північній Ірландії, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Франції, Чеської Республіки, Швейцарії, Швеції та Естонії. Відповідно до статті 11 кола ведення Комісії на сесії були присутні представники Австралії, Бразилії, Габону, Кореї, Нігерії, Сенегалу і Японії.(Спис може бути змінений з урахуванням фактичного складу учасників)
Були представлені також такі міжурядові і неурядові організації: Рада митного співробітництва (РМС), Міжнародна торговельна палата (МТП), Міжнародна організація по стандартизації (ІСО), Міжнародна авіатранспортна асоціація (ІАТА), Міжнародна палата по судноплавству (МПС), Міжнародна асоціація цивільних аеропортів (МАЦА), Міжнародний союз автомобільного транспорту (МСАТ), Міжнародний союз залізниць (МСЗ) і Міжнародний комітет залізничного транспорту. (Список може бути змінений з урахуванням фактичного складу учасників).
1. ВВЕДЕННЯ
1. Глобальний характер міжнародної торгівлі передбачає необхідність глобального застосування електронного обміну даними (ЕОД). Процес координації розвитку ЕОД може бути особливо складним і довготривалим, оскільки він, як правило, ґрунтується на консенсусі та вимагає співпраці широкого кола суб'єктів і культурних асоціацій.
2. Крім того, в операціях, що вимагають обміну повідомленнями між сторонами, стало очевидним наявність тісного взаємозв'язку між приватним і державним секторами. Ретельний аналіз комерційних операцій в приватному секторі ясно показує надзвичайно складний характер більшості угод, в яких, як правило, присутні кілька елементів державного управління, і навпаки. Наявність такого складного взаємозв'язку між численними учасниками кожної окремо взятої комерційної операції має на увазі необхідність подальшого удосконалення інформаційних потоків за рахунок залучення сучасної технології, такий, як електронний обмін даними (ЕОД).
3. Очевидно, що узгоджена розробка міжнародних стандартів є менш дорогою справою, ніж створення численних концепцій конверсії для різних галузевих, національних або регіональних систем. У розробці стандартів ЕОД можна простежити чітку тенденцію просування, з урахуванням потреб користувачів, від патентування індивідуальних рішень до стандартів, від суто галузевих до міжгалузевих і від місцевих, національних та регіональних до міжнародних стандартів. Принцип нейтральності Організації Об'єднаних Націй (по відношенню до держав, а також господарським секторам) в поєднанні з її глобальним охопленням, можливо, і став вирішальним фактором того, що в рамках Організації Об'єднаних Націй здійснюється розробка і ведення ЕДІФАКТ ООН (Міжнародні стандартні синтаксичні правила, Довідник з обміну зовнішньоторговельними даними і стандартні повідомлення ООН (ССООН)).
4. У процесі стандартизації міжнародних адміністративних і комерційних процедур вирішуються економічні питання загального характеру, які в цій сфері набагато складніше, ніж в більшості інших областей стандартизації. Оскільки знання потреб кінцевих користувачів має істотне значення для забезпечення поліпшень, вони повинні відповідним чином вивчатися і братися до уваги. Дослідження, що стосуються практичного застосування ЕОД, показують динамічний характер процедур торгівлі поряд з необхідністю внутрішньої і зовнішньої реорганізації суб'єктів, що використовують нову систему і давно усталені "ритуали", які раптово застарівають. Безпрецедентність масштабів цієї реорганізації унікальна. Крім того, ЕОД буде важливим фактором, оскільки правові та юридичні аспекти міжнародної торгівлі зазнають зміни, відображаючи реалії "електронного ринку". Суспільство, безперечно, в цілому поки що не усвідомлює в повній мірі цю проблему, тому стандартизація повинна супроводжуватися цілим рядом інших заходів, включаючи налагодження спільної просвітницької роботи та організації компетентної професійної освіти і підготовки кадрів, а також прийняття комплексних юридичних і захисних заходів у тій чи іншій країні, регіоні або наднаціональному об'єднанні країн.
5. Все вищесказане свідчить про те, що переваги використання ЕОД потенційно дуже високі, але можуть бути в повній мірі досягнуті тільки за рахунок узгоджених спільних дій всіх користувачів ЕОД, спрямованих на подолання суперечливих галузевих, місцевих або національних рішень. Оскільки уряди також є великими потенційними користувачами ЕОД в державному секторі, вони знаходяться в привілейованому становищі з точки зору сприяння застосуванню ЕОД. Ця рекомендація забезпечує їм основу для дій в рамках узгодженого підходу в інтересах сприяння ефективному обміну товарами і послугами і, отже, зростання світової торгівлі.
2. СФЕРА ОХОПЛЕННЯ
6. Ця рекомендація покликана забезпечити узгоджені дії урядів по впровадженню ЕДІФАКТ ООН в якості єдиного міжнародного стандарту для електронного обміну даними (ЕОД) між державними органами управління і приватними компаніями у всіх економічних секторах в масштабах всього світу. Міжнародний стандарт "ЕДІФАКТ ООН" розробляється і ведеться Робочою групою зі спрощення процедур міжнародної торгівлі (РГ.4) Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй (ЄЕК ООН).
3. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ
7. Оскільки область електронного обміну даними охоплює всі аспекти операцій між організаціями, ця рекомендація призначена для використання на національному, регіональному та міжнародному рівнях.
4. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
8. З урахуванням мети цієї Рекомендації застосовуються такі визначення:
Електронний обмін даними (ЕОД). Здійснювана з комп'ютера на комп'ютер електронна передача комерційних або адміністративних операцій з використанням узгодженого стандарту з метою структурування операцій або даних, що повідомляються.
Повідомлення ЕОД. Затверджений і опублікований офіційний опис порядку структурування даних, необхідних для виконання конкретної ділової функції, з метою забезпечення можливості для передачі і обробки цих даних за допомогою електронних засобів.
ССООН (Стандартне повідомлення Організації Об'єднаних Націй). Повідомлення ЕОД може бути визначено в якості стандартного повідомлення ЕДІФАКТ ООН тільки в тому випадку, якщо воно відповідає правилам і довідникам, включеним в Довідник з обміну зовнішньоторговельними даними Організації Об'єднаних Націй (СОВДООН), і якщо воно затверджено Європейською економічною комісією Організації Об'єднаних Націй (ЄЕК ООН ).
ЕДІФАКТ ООН (Стандарт Організації Об'єднаних Націй для електронного обміну даними в управлінні, торгівлі та на транспорті). Прикладний протокол користувача для застосування в рамках прикладних систем користувача з метою обміну даними на основі сумісності з моделлю взаємодії відкритих систем (ВВС).
5. РЕКОМЕНДАЦІЯ
Робоча група зі спрощення процедур міжнародної торгівлі рекомендує наступне:
9. Урядам слід використовувати стандарт ЕДІФАКТ ООН на міжнародному рівні при електронному обміні даними (ЕОД) між різними суб'єктами державного сектора, а також між державними органами, з одного боку, і суб'єктами приватного сектора - з іншого.
10. У всіх випадках, коли в конкретній сфері господарської діяльності та/або управління країною задіяні і приватні, і державні суб'єкти і якщо впровадження ЕОД в якості сучасного засобу технології зв'язку вважається бажаним в цій області або довело свою доцільність в аналогічних випадках в інших країнах, регіонах або спільнотах, національний уряд відповідної країни має вживати відповідних заходів до того, щоб ініціювати, підтримувати і заохочувати використання стандарту ЕДІФАКТ ООН для міжнародних операцій в цій конкретній сфері. Те ж саме з необхідними змінами відноситься до виконавчих органів економічних районів.
11. У всіх випадках, коли в тій чи іншій країні або районі в контексті нового законодавства робиться посилання на використання міжнародного електронного обміну даними (ЕОД), слід додатково згадувати про стандарт ЕДІФАКТ ООН.
12. Крім того, національним, регіональним і місцевим органам управління, виконавчим органам економічних районів, а також центральним адміністративним органам міжнародних або міжурядових організацій слід в цілому заохочувати використання стандарту ЕДІФАКТ ООН для міжнародних операцій в державному і приватному секторі з метою підвищення ефективності адміністративних і торговельних процедур.
13. При внутрішньому застосуванні ЕОД, що здійснюється на національному, регіональному або місцевому рівні в рамках нового або істотно більш досконалого механізму обміну даними, державні органи повинні вибирати стандарти таким чином, щоб забезпечити можливість для переходу до ЕДІФАКТ ООН.
14. Країнам, в яких державні органи ще не запровадили ЕОД або тільки починають використовуватися ЕОД, рекомендується почати безпосередньо з заохочення використання і впровадження стандарту ЕДІФАКТ ООН.
____________________
