«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Ознайомитися з текстом офіційного документа можна за посиланням:
Текст Закону наведений нижче для ознайомлення
Закон введено в дію з дня опублікування - 2 серпня 1994 року
(згідно з Постановою Верховної Ради України
від 5 липня 1994 року N 81/94-ВР)
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 11 травня 2004 року N 1703-IV,
від 31 травня 2005 року N 2594-IV
(Законом України від 31 травня 2005 року N 2594-IV
цей Закон викладено у новій редакції),
від 15 січня 2009 року N 879-VI,
від 19 березня 2009 року N 1180-VI,
від 16 січня 2014 року N 721-VII
(зміни, внесені Законом України від 16 січня 2014 року N 721-VII, втратили чинність
у зв'язку з втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року N 721-VII
згідно із Законом України від 28 січня 2014 року N 732-VII),
від 23 лютого 2014 року N 767-VII,
від 27 березня 2014 року N 1170-VII
(У тексті Закону: слова "власник інформації" у всіх відмінках і числах замінено словами "володілець інформації" у відповідному відмінку і числі; слова "інформація, яка є власністю держави" у всіх відмінках замінено словами "державні інформаційні ресурси" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 27 березня 2014 року N 1170-VII) |
Цей Закон регулює відносини у сфері захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах (далі - система).
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
блокування інформації в системі - дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ до інформації в системі;
виток інформації - результат дій, внаслідок яких інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї;
володілець інформації - фізична або юридична особа, якій належать права на інформацію;
(абзац четвертий статті 1 у редакції
Закону України від 27.03.2014 р. N 1170-VII)
власник системи - фізична або юридична особа, якій належить право власності на систему;
доступ до інформації в системі - отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі;
захист інформації в системі - діяльність, спрямована на запобігання несанкціонованим діям щодо інформації в системі;
знищення інформації в системі - дії, внаслідок яких інформація в системі зникає;
інформаційна (автоматизована) система - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів;
інформаційно-телекомунікаційна система - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле;
комплексна система захисту інформації - взаємопов'язана сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації;
користувач інформації в системі (далі - користувач) - фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку отримала право доступу до інформації в системі;
криптографічний захист інформації - вид захисту інформації, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо;
несанкціоновані дії щодо інформації в системі - дії, що провадяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства;
обробка інформації в системі - виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів;
порушення цілісності інформації в системі - несанкціоновані дії щодо інформації в системі, внаслідок яких змінюється її вміст;
порядок доступу до інформації в системі - умови отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації;
телекомунікаційна система - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обміну інформацією шляхом передавання, випромінювання або приймання її у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб;
технічний захист інформації - вид захисту інформації, спрямований на забезпечення за допомогою інженерно-технічних заходів та/або програмних і технічних засобів унеможливлення витоку, знищення та блокування інформації, порушення цілісності та режиму доступу до інформації.
Об'єктами захисту в системі є інформація, що обробляється в ній, та програмне забезпечення, яке призначено для обробки цієї інформації.
Суб'єктами відносин, пов'язаних із захистом інформації в системах, є:
володільці інформації;
власники системи;
користувачі;
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації і підпорядковані йому регіональні органи.
(абзац п'ятий частини першої статті 3 у редакції
Закону України від 15.01.2009 р. N 879-VI)
абзац шостий частини першої статті 3 виключено
(частину першу статті 3 доповнено абзацом шостим
згідно із Законом України від 16.01.2014 р. N 721-VII,
абзац шостий частини першої статті 3 втратив чинність у зв'язку з
втратою чинностіЗаконом України від 16.01.2014 р. N 721-VII
згідно із Законом України від 28.01.2014 р. N 732-VII,
виключено згідно із Законом України від 23.02.2014 р. N 767-VII)
Частину другу статті 3 виключено
(згідно із Законом України від 27.03.2014 р. N 1170-VII)
На підставі укладеного договору або за дорученням власник системи може надати право розпоряджатися системою іншій фізичній або юридичній особі - розпоряднику системи.
Порядок доступу до інформації, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються володільцем інформації.
Порядок доступу до державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються законодавством.
У випадках, передбачених законом, доступ до інформації в системі може здійснюватися без дозволу її володільця в порядку, встановленому законом.
(частина третя статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 27.03.2014 р. N 1170-VII)
Власник системи забезпечує захист інформації в системі в порядку та на умовах, визначених у договорі, який укладається ним із володільцем інформації, якщо інше не передбачено законом.
Власник системи на вимогу володільця інформації надає відомості щодо захисту інформації в системі.
Власник системи надає користувачеві відомості про правила і режим роботи системи та забезпечує йому доступ до інформації в системі відповідно до визначеного порядку доступу.
Власник системи, яка використовується для обробки інформації з іншої системи, забезпечує захист такої інформації в порядку та на умовах, що визначаються договором, який укладається між власниками систем, якщо інше не встановлено законодавством.
Власник системи, яка використовується для обробки інформації з іншої системи, повідомляє власника зазначеної системи про виявлені факти несанкціонованих дій щодо інформації в системі.
Умови обробки інформації в системі визначаються власником системи відповідно до договору з володільцем інформації, якщо інше не передбачено законодавством.
Державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
(частина друга статті 8 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 27.03.2014 р. N 1170-VII)
Для створення комплексної системи захисту державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Підтвердження відповідності та проведення державної експертизи цих засобів здійснюються в порядку, встановленому законодавством.
Відповідальність за забезпечення захисту інформації в системі покладається на власника системи.
Власник системи, в якій обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, утворює службу захисту інформації або призначає осіб, на яких покладається забезпечення захисту інформації та контролю за ним.
(частина друга статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 27.03.2014 р. N 1170-VII)
Про спроби та/або факти несанкціонованих дій у системі щодо державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, власник системи повідомляє відповідно спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації або підпорядкований йому регіональний орган.
(частина третя статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.01.2009 р. N 879-VI)
Вимоги до забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частину другу статті 10 виключено
(згідно із Законом України від 15.01.2009 р. N 879-VI)
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації:
(абзац перший частини третьої статті 10 у редакції
Закону України від 15.01.2009 р. N 879-VI)
розробляє пропозиції щодо державної політики у сфері захисту інформації та забезпечує її реалізацію в межах своєї компетенції;
визначає вимоги та порядок створення комплексної системи захисту державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
організовує проведення державної експертизи комплексних систем захисту інформації, експертизи та підтвердження відповідності засобів технічного і криптографічного захисту інформації;
здійснює контроль за забезпеченням захисту державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
здійснює заходи щодо виявлення загрози державним інформаційним ресурсам від несанкціонованих дій в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах та дає рекомендації з питань запобігання такій загрозі.
(частину третю статті 10 доповнено абзацом
згідно із Законом України від 19.03.2009 р. N 1180-VI)
Державні органи в межах своїх повноважень за погодженням відповідно із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації або підпорядкованим йому регіональним органом встановлюють особливості захисту державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом.
(частина четверта статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.01.2009 р. N 879-VI)
Особливості захисту інформації в системах, які забезпечують банківську діяльність, встановлюються Національним банком України.
Особи, винні в порушенні законодавства про захист інформації в системах, несуть відповідальність згідно із законом.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визначено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.
2. Нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України та Національному банку України в межах своїх повноважень протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
|
|
Президент України |
Л. КУЧМА |
м. Київ |
|