«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»

РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33

Наказ Державної фіскальної служби України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" від 11.09.2015 № 689


Наказ Державної фіскальної служби України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" від 11.09.2015 № 689 

Текст Наказу ДФС наведений нижче для ознайомлення

 

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.09.2015р.                                                                                                             № 689

Про затвердження методичних рекомендацій
щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів 
з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за
правильністю визначення митної вартості товарів,
які переміщуються через митний кордон України

Відповідно до підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, з метою забезпечення єдиного підходу до організації роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час митного контролю та митного оформлення,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що додаються.

2. Наказ Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" вважати таким, що втратив чинність.

3. Координаційно-моніторинговому департаменту (Мокляк М.В.) забезпечити внесення змін до Репозиторія звітної і статистичної інформації Державної фіскальної служби України відповідно до наказу ДФС від 07.10.2014 № 168.

4. Установити, що цей наказ набирає чинності у день його видання.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова

   

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ ДФС 11.09.2015 №689

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів 
з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за 
правильністю визначення митної вартості товарів, 
які переміщуються через митний кордон України

1. Загальні положення

1. Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - Методичні рекомендації), розроблено відповідно до положень розділів III, XI Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - Кодекс), Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 № 684, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466 (далі - Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків), та Керівництва з контролю митної вартості Всесвітньої митної організації.

2. Метою Методичних рекомендацій є забезпечення єдиного підходу органів доходів і зборів до роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час митного контролю та митного оформлення (далі - аналіз, виявлення та оцінка ризиків).

3. У Методичних рекомендаціях терміни вживаються в значеннях, встановлених у Кодексі та Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків.

4. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, що провадять такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заяви декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів. Робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків може включати інші заходи, передбачені законодавством України з питань державної митної справи. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення їх митного контролю та митного оформлення шляхом:

- направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів відповідно до частини восьмої статті 336 Кодексу;

- проведення документальних перевірок здійснюється в порядку, визначеному статтями 345 - 354 Кодексу.

5. Робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, як правило, після перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД та правильності визначення країни походження товарів.

6. Робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості, в межах строку, передбаченого статтею 255 Кодексу, крім випадків, коли такий строк може бути перевищений на час, необхідний для подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні.

2. Послідовність дій посадових осіб при роботі з аналізу, виявлення та оцінки ризиків

1. Робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

2. Робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом:

2.1. Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості.

2.2. Перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування.

2.3. Перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо).

2.4. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

2.5. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

2.6. Перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

2.7. Перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу.

2.8. Перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій.

2.9. Перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження.

2.10. Перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну.

2.11. Перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів.

2.12. Перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

2.13. Перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари за результатами спрацювання критерію автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

2.14. Перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

3. При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами.

4. За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.

5. Посадова особа здійснює перевірку відповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товарів умовам, наведеним у главі 9 Кодексу.

6. При перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується:

- включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу;

- включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою-восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

- наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі — ДМВ);

- наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів;

- наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах;

- наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок);

- наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

7. При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме:

- ДМВ (якщо ДМВ подається);

- митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46;

- документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості);

- рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

8. У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої-четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості.

Керівник підрозділу митного оформлення (заступник керівника, старший зміни) здійснює погодження невідкладно в межах строку, передбаченого статтею 255 Кодексу, крім випадків, коли такий строк може бути перевищений на час, необхідний для подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні, а також з урахуванням вимог статті 55 Кодексу.

Інформація щодо таких оформлень за попередню добу у вигляді реєстру за підписом начальника митного поста або особи, яка його заміщує, щоденно подається до спеціалізованого структурного підрозділу, відповідального за контроль правильності визначення митної вартості товарів, керівнику митниці та заступникам керівника митниці згідно з розподілом функціональних обов'язків.

3. Особливості аналізу, виявлення та оцінки ризиків окремих видів товарів

1. Посадова особа враховує особливості формування вартості нафти та нафтопродуктів.

При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо митної вартості нафти та нафтопродуктів, які імпортуються в Україну, необхідно враховувати значення котирувань, які публікуються світовими інформаційними агентствами (Platts, Argus тощо), відповідно до періоду поставки товарів та умов договору, регіону експорту, відомості про числові значення складових вартості, розрахованої за формулою, а також практику формування ціни товару залежно від країни експорту, виробника, якості товару тощо.

2. При здійсненні митного контролю та митного оформлення комплектних об'єктів посадова особа здійснює оцінку вартості як комплектного об'єкта в цілому, так і окремих його складових.

3. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі.

При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.

4. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості незареєстрованих лікарських засобів, які ввозяться на митну територію України з метою проведення доклінічних досліджень і клінічних випробувань.

Відповідно до статті 58 Кодексу митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. У випадках коли продаж на експорт в Україну відсутній, тобто товари ввозяться лише з метою проведення клінічних досліджень і клінічних випробувань, перший метод визначення митної вартості товарів (вартість операції) не може бути застосований. Оскільки такі лікарські засоби нові або випробувальні, як правило, не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, а також за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у зв'язку з відсутністю імпорту ідентичних або подібних товарів. Якщо такі лікарські засоби не продаються в Україні, метод на основі віднімання вартості також не може бути застосований для визначення їх митної вартості. Це означає, що слід застосовувати метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість).

При цьому метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) може бути використаний тільки за умови надання декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів інформації від виробника товарів, які оцінюються, про їх вартість, яка повинна складатися із сум, визначених згідно зі статтею 63 Кодексу.

Якщо декларант або уповноважена ним особа не може або не бажає надати інформацію, необхідну для визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість), для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується резервний метод відповідно до статті 64 Кодексу.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 Кодексу, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні методів, зазначених у статтях 58-63 Кодексу.

Наприклад, вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами може бути "гнучко застосована", аби дати змогу органу доходів і зборів використати вартість операції ввезених товарів того самого "класу або виду" та/або виготовлених в різних країнах походження.

Цей вид "гнучкого застосування" дає змогу органу доходів і зборів використовувати митну вартість раніше імпортованих лікарських засобів, які належать до тієї ж фармацевтичної категорії (наприклад, антигістамінні препарати, противоаритмичні засоби, антидепресанти тощо), або лікарських засобів подібного хімічного складу і очікуваного лікарського ефекту з інших країн походження, припустивши, що така інформація доступна для органу доходів і зборів або декларанта.

4. Взаємодія посадової особи, що здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків з посадовими особами інших підрозділів територіальних органів ДФС та структурними підрозділами ДФС

1. Під час аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, взаємодіє з підрозділами територіальних органів і центрального апарату ДФС, які забезпечують виконання таких функцій органів доходів і зборів:

- адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання;

- аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням;

- митного оформлення;

- митного аудиту;

- інформатизації;

- лабораторних досліджень та експертизи.

За необхідності посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, має право звернутись до посадових осіб інших територіальних органів доходів і зборів, в зоні діяльності яких здійснювався митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщувались, на виконання зовнішньоекономічного договору щодо оцінюваних товарів.

2. Після випуску товарів у вільний обіг посадова особа, що здійснює таку роботу, має право звертатися у встановленому порядку до відповідних структурних підрозділів ДФС про:

- направлення проекту запиту до митних органів іноземних держав з метою перевірки даних, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів під час митного оформлення цих товарів;

- надання пропозицій та документально підтверджених матеріалів для проведення перевірок у порядку, передбаченому законодавством;

- стан розрахунку податків, які підлягають сплаті/поверненню у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів;

- отримання відповідних аналітичних матеріалів щодо імпортно-експортних операцій;

- складові митної вартості на ідентичні та подібні товари.

5. Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків

Під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:

- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС;

- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;

- інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;

- інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;

- інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;

- інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС;

- цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- інформація отримана з мережі Інтернет.

Директор Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання