«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
ПРОТОКОЛ № 27
засідання Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні
|
м. Київ |
27 жовтня 2017 року |
Місце проведення: Броварський пр-т, 15 (Міжнародний виставковий центр),
павільйон 3, конференц зал № 16.
Початок засідання: 11 год. 00 хв.
Завершення засідання: 13 год. 20 хв.
Склад учасників засідання: додаток № 1.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
1. Інформація щодо результатів проведеної роботи відповідно до протокольних рішень МРГ
2. План роботи МРГ по червень 2018 року
3. Різне
Засідання відкрив Щелкунов В.І., заступник Голови Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні (МРГ), Президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), який оголосив попередній порядок денний засідання і запропонував перейти до його обговорення. Разом з тим, поінформував учасників про плани ICC Ukraine щодо створення найближчим часом Комісії з питань транспорту та логістики.
Апостолов М., у свою чергу, подякував учасникам МРГ за плідну співпрацю усіх відомств, а також відмітив основні досягнення та результати, отримані за період роботи МРГ, які мають бути покладені за основу в роботі Національного комітету зі спрощення процедур торгівлі.
З першого питання порядку денного:
Координація та інтеграція діяльності МРГ та Робочої групи зі спрощення процедур торгівлі Ради з міжнародної торгівлі
Степаненко Н.П. поінформувала учасників про утворення Ради з міжнародної торгівлі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 455. Наразі Мінекономрозвитку проводиться робота із затвердження персонального складу Ради, після чого заплановано проведення її установчого засідання та схвалення Плану діяльності.
Відмітила, що в рамках діяльності Ради з міжнародної торгівлі буде функціонувати 4 робочі групи: зі спрощення процедур торгівлі; з просування експорту; з формування стратегій розвитку міжнародної торгівлі та аналізу їх реалізації; з покращення системи митно-тарифного регулювання та торговельного захисту.
Про результати проведення спільного семінару ЄЕК ООН та ОЧЕС щодо спрощення процедур торгівлі та інтероперабельності «єдиних вікон»
Апостолов М. поінформував присутніх про результати проведення спільного семінару ЄЕК ООН та ОЧЕС щодо спрощення процедур торгівлі та інтероперабельності «єдиних вікон», який відбувся 21.09.2017 в штаб-квартирі ОЧЕС (м. Стамбул, Туреччина) (додаток № 2).
Разом з тим, нагадав учасникам про необхідність нотифікації заходів категорій В та С відповідно до зобов'язань за Угодою СОТ зі спрощення процедур торгівлі (УСПТ). Представив учасникам приклад нотифікації та пропозиції до заходів, які доцільно було б нотифікувати як категорії В та С.
Акцентував увагу на нових інструментах ЄЕК ООН/СЕФАКТ, зокрема, на рекомендаціях № 36 (інтероперабельність систем «єдиного вікна»), № 41 (публічно-приватне партнерство для спрощення процедур торгівлі) та № 42 (механізми моніторингу зі спрощення процедур торгівлі та транспорту) (додаток № 3).
Федоров О.О. відмітив той факт, що пілотний проект України та Грузії щодо е-TIR (безпаперова, повністю комп’ютеризована процедура МДП) було включено як приклад «кращої практики» до чергового видання Довідника з Конвенції МДП. Цей приклад може бути застосовано до більшості типового і видового використання інтермодальних контейнерів за умови, що вони допущені для перевезень за процедурою МДП. Це є позитивним досягненням України та наочно показує результати практичної співпраці державних органів та бізнес спільноти України та Грузії за підтримки міжнародних організацій (додаток № 4).
Щодо внесення змін до нормативно-правових актів, спрямованих на підвищення взаємодії між учасниками процесу обробки вантажів у портах
Зубков В.О. поінформував учасників про результати проведення Круглого столу, який відбувся 28 вересня 2017 року в м. Одеса в рамках Міжнародного Чорноморського транспортного форуму (додаток № 5). Головною метою проведення цього засідання було обговорення проектів нормативно-правових актів, положення яких вносять суттєві зміни до впровадження принципу «єдиного вікна» при здійсненні контрольних процедур та логістичних процесів в морських портах України.
Відмітив, що учасниками одноголосно відзначено негативний вплив від того, що в Україні ще й досі не створено Національний комітет зі спрощення процедур торгівлі, як того вимагає положення УСПТ.
Найбільш суперечливим актом став проект нормативно-правового акта, головним розробником якого є Мінінфраструктури – постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Зазначений документ вносить зміни до Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451, та Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 року № 364.
Акцентував увагу присутніх на наявності протиріч в пояснювальній записці та аналізі регуляторного впливу, а також недостовірності інформації, викладеній в цих документах.
Поінформував про звернення учасників круглого столу до Державної регуляторної служби з пропозицією визнати за недоцільне подальший розгляд та прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (додаток № 6).
Інформація про проведення дослідження часу випуску товарів
Сущенко С.В. надав інформацію про заходи, які вживаються ДФС України з організації виміру часу випуску товарів у пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного, залізничного та повітряного сполучення (додаток № 7).
Наголосив на необхідності зваженого прийняття рішення щодо використання Методики вимірювання часу Всесвітньої митної організації, необхідного для випуску товарів, що застосовується для дослідження окремих логістичних ланцюгів в морських портах на локальному рівні.
Висловив сподівання щодо залучення у майбутньому міжнародних експертів для проведення таких досліджень.
Пісар В., у свою чергу, подякував за роботу, яку проводить МРГ у напрямку організації та координації спільної роботи усіх служб та міністерств щодо спрощення процедур торгівлі.
Відмітив важливість запровадження інституту уповноваженого економічного оператора, навівши при цьому, як приклад, статистичні дані ЄС за 2016 рік щодо виконання експортних\імпортних операцій саме уповноваженими економічними операторами (72% та 81% відповідно).
Федоров О.О. висловив стурбованість незадовільною роботою ДСФ України в частині некоректної практичної реалізації дослідження часу випуску товарів за методологією Всесвітньої митної організації, а також готовність надати свою експертну допомогу в цьому напрямку.
Баязітов Л.Р. нагадав учасникам засідання та, зокрема, Мінекономрозвитку про рекомендації Семінару з питань готовності України до імплементації УСПТ, який проходив в 2015 році, згідно яких захід «Визначення та опублікування середнього часу випуску товарів» було запропоновано нотифікувати як категорію «С» з метою отримання в перспективі фінансової та експертної допомоги для його реалізації (додаток № 8).
Про результати засідання міністрів країн Східного партнерства з питань цифрової економіки (05.10.2017, м. Таллінн, Естонія)
Федоров О.О. поінформував учасників про участь України в основних ініціативах Східного партнерства, акцентуючи увагу на проектах з розвитку цифрових транспортних коридорів (додаток № 9). Відзначив недостатній рівень зацікавленості державних органів у просуванні цього проекту, незважаючи на наявність усіх можливостей України та експертні напрацювання у цьому напрямку.
Щодо подання національним координатором від України оновленої інформації до Класифікатора портів та інших пунктів ЛОКОД ООН
Довгань В.М. поінформував учасників про роботу, яку проводить наразі Мінінфраструктури у напрямку спрощення процедур торгівлі та логістики. Зокрема, щодо підготовки до проведення аудиту ІМО та EMSA в Україні.
Висловив сподівання щодо подальшого розвитку цифрової інфраструктури в Україні та ініціативи Східного партнерства з просування цифрових транспортних коридорів.
Відмітив важливість проведення роботи з актуалізації інформації в Класифікаторі портів та інших пунктів ЛОКОД ООН та зазначив, що більш детальну інформацію з цього питання буде офіційно направлено до Секретаріату МРГ.
Федоров О.О. зазначив необхідність долучити до роботи ДФС України стосовно оновлення інформації для ЛОКОД ООН, а також акцентував увагу на важливості участі української делегації в заходах ЛОКОД ООН, зокрема, засідання Консультативної Ради ЛОКОД (30.11-01.12.2017, м. Женева, Швейцарія), де учасники не тільки проходять навчання з ефективної роботи з цим інструментом, а й проводять обмін «кращими практиками».
Про діяльність України в рамках СЕФАКТ ООН
Платонов О.І., як Голова делегації України при СЕФАКТ ООН, поінформував учасників засідання про діяльність СЕФАКТ ООН в другому півріччі 2017 року. Зокрема, акцентував увагу на останніх заходах, в тому числі на ротації керівництва та призначенні координаторів доменів (додаток № 10).
Надав актуальну інформацію щодо поточної роботи СЕФАКТ ООН: розвиток проектів, результати проведених засідань та форумів тощо.
Акцентував також увагу учасників МРГ на майбутніх заходах: засідання Консультативної Ради ЛОКОД (30.11-01.12.2017, м. Женева, Швейцарія), Форум СЕФАКТ ООН (23-27.03.2018, м. Женева, Швейцарія), пленарна сесія СЕФАКТ ООН (30.04-01.05.2018, м. Женева, Швейцарія).
Зазначив, що усі бажаючі долучитися до роботи в рамках СЕФАКТ ООН можуть подати заявки зі своєю кандидатурою до Мінекономрозвитку.
ВИРІШИЛИ:
1.1. Інформацію доповідачів та висловлені учасниками засідання МРГ зауваження взяти до відома.
1.2. Взяти участь в установчому засіданні Ради з міжнародної торгівлі та обговорити формат її подальшої співпраці з МРГ.
Термін виконання: 31.12.2017
Відповідальний: Секретаріат МРГ, учасники МРГ
1.3. Рекомендувати центральним органам виконавчої влади розглянути резолюцію учасників Круглого столу за результатами обговорення проектів нормативно-правових актів (м. Одеса, 28.09.2017).
Термін виконання: 20.12.2017
Відповідальний: Секретаріат МРГ, учасники МРГ
1.4. Мінінфраструктури надати інформацію щодо оновлення Класифікатору морських портів та інших пунктів ЛОКОД ООН.
Термін виконання: 01.12.2017
Відповідальний: Мінінфраструктури
З другого питання порядку денного:
Степаненко Н.П. зазначила про готовність Мінекономрозвитку до подальшої співпраці з Міжвідомчою робочою групою зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні, а також поінформувала про заплановане обговорення формату цієї співпраці в рамках установчого засідання Ради з міжнародної торгівлі.
Платонов О.І. поінформував учасників про реалізацію Плану роботи МРГ. Запропонував внести зміни до календарного плану проведення чергових засідань: 28 засідання – грудень 2017 року; 29 засідання – лютий 2018 року; 30 засідання – квітень 2018 року (додаток № 11).
Відмітив, що 28 засідання МРГ буде присвячено темі цифрових коридорів, електронному документообігу та можливості створення в Україні національних сегментів міжнародних цифрових транспортних коридорів; 29 засідання – впливу УСПТ на розвиток малого та середнього бізнесу в Україні; 30 засідання – результатам участі української делегації при СЕФАКТ ООН та підготовці до проведення VIII Міжнародного семінару ЄЕК ООН зі спрощення процедур торгівлі та транспорту.
ВИРІШИЛИ:
2.1. Секретаріату МРГ подати План роботи МРГ (зі змінами) до Ради з міжнародної торгівлі. До створення Робочої групи зі спрощення процедур торгівлі рекомендувати Мінекономрозвитку орієнтуватися на заходи актуалізованого Плану роботи МРГ.
Термін виконання: 15.12.2017
Відповідальний: Секретаріат МРГ, Мінекономрозвитку
З третього питання порядку денного:
Липовський В.В. звернув увагу присутніх на незадовільну роботу Мінінфраструктури щодо отримання додаткових дозволів на міжнародні вантажні перевезення до Бельгії, Білорусі, Нідерландів, що в подальшому негативно відображається на міжнародній торгівлі.
Довгань В.М., коментуючи попередній виступ, повідомив, що наразі ведуться переговори стосовно лібералізації автомобільних перевезень з Білоруссю. Аргументував нестачу дозволів з іншими країнами швидким ростом експорту, що є позитивним показником розвитку торгівлі в Україні. Запевнив, що в подальшому цей фактор буде враховано при розподілі кількості дозволів на автомобільні перевезення між країнами.
Голубятников М.І. підтвердив необхідність переходу роботи аграрного сектору країни з урахуванням впровадження системи LOCODE, яка повинна забезпечити прозорість при встановленні якості та безпечності харчових продуктів від поля до споживача (імпортера), що приведе до спрощення процедури в портах при оформленні продукції на експорт (додаток № 12).
Відмітив, що в морські порти доставляється харчова продукція та сировина без необхідних даних щодо безпечності продукції для здоров’я, яка поступає до портового терміналу з поля від фермера. Виробники продукції, яка відправляється на експорт, повинні забезпечити її якість та безпечність на вимогу нормативів країни імпортера. При контролі продукції, що надходить з України, імпортери почали проводити випробування на пестициди, солі важких металів, проводять дослідження вмісту радіонуклідів – за європейськими нормативами. А в Україні продукція вирощується та оцінюється за нормами нашої країни. Постановами Уряду визначено, що за МОЗ закріплено обов’язок щодо переробки нормативів на сучасні вимоги.
Зазначив, що проблема безпечності харчової продукції для здоров’я, як за імпортом, так і при експорті, потребує більш ретельного підходу та вимагає систематизації, в тому числі при нормуванні, застосуванні новітніх засобів агрохімії.
Тому, в питаннях безпечності потрібно змоделювати роботу МОЗу – як нормативного органу, а Держпродспоживслужби – як наглядового. Їх активна взаємодія та абсолютне порозуміння – запорука нашого якісного виходу на зовнішньоекономічні ринки.
Дослідження потрібні в тій країні, куди експортується наша продукція, їм потрібне додаткове підтвердження безпечності продукції після зливу в портовий резервуар олії від декількох виробників. Імпортеру потрібні додаткові дослідження – наскільки ж продукція в резервуарі порту, відповідає заявленим характеристикам виробника та його лабораторіям.
Імпортер, як власник продукції вже в портовому терміналі (митний склад) вимагає саме ту форму підтвердження безпечності, на підставі конкретних досліджень у вигляді сертифікату безпечності для здоров’я, радіаційного сертифікату безпечності для здоров’я.
В той же час, Держпродспоживслужба розробила та затвердила в липні 2016 року форму Сертифікату здоров’я, який заповнює державний інспектор цього компетентного органу щодо підтвердження, що виробник продукту, який призначено на експорт з України, відповідає діючому законодавству про харчові продукти та ним обстежений.
Запропонував для вивчення цих проблем та визначення шляхів їх впровадження створити робочу групу фахівців, затвердити перелік питань для вивчення та доповісти у травні 2018 р.
ВИРІШИЛИ:
3.1. Секретаріату МРГ створити цільову групу для опрацювання та вирішення проблемного питання стосовно дотримання екологічних та санітарних норм і стандартів при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з аграрною продукцією. Цільовій групі надати до Секретаріату МРГ результати проведеної роботи за І півріччя 2018 року.
Термін виконання: 20.05.2018
Відповідальний: Секретаріат МРГ, МОЗ, Держпродспоживслужба, інші учасники МРГ
Головуючий В.І. Щелкунов
