«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»

РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33

  27.02.18

ПРОТОКОЛ № 29 засідання Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні


ПРОТОКОЛ № 29

засідання Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні

 

м. Київ

27 лютого 2018 року

 

Місце проведення: вул. Володимирська, 55 (Великий конференц-зал НАН України).

Початок засідання: 11 год. 00 хв.

Завершення засідання: 12 год. 55 хв.  

Склад учасників засідання: додаток № 1.

 

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1.   Вплив Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі на розвиток малого та середнього бізнесу в Україні та його готовність до діяльності за міжнародними стандартами

–       інформація стосовно нотифікації заходів категорій «В» та «С» щодо зобов'язань в рамках Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі

 

–       щодо впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи «морське єдине вікно»

 

2.   Поточний стан роботи з гармонізації потоків інформації, документів і елементів даних

–       інформація щодо систематизації торговельної документації

 

–       щодо розподілу відповідальності за відповідні міжнародні сертифікати у сфері міжнародної торгівлі

 

3.   Впровадження автоматичних систем безпеки на митницях

 

4.   Про діяльність України в рамках СЕФАКТ ООН

 

5.   Щодо виконання Плану роботи МРГ по червень 2018 року

 

 

 

Засідання відкрив Щелкунов В.І., заступник Голови Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні (МРГ), Президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), який оголосив попередній порядок денний засідання і запропонував перейти до його обговорення. Разом з тим, поінформував учасників про активність роботи відомств з виконання протокольних доручень попереднього засідання МРГ.

 

З першого питання порядку денного:

 

Інформація стосовно нотифікації заходів категорій «В» та «С» щодо зобов'язань в рамках Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі

 

 Кунатенко В.І. коротко поінформував про роботу Мінекономрозвитку, яка здійснюється з метою забезпечення виконання Україною положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі.

Відмітив про нотифікацію до СОТ 04 січня 2018 року про зобов'язання України за категоріями «В» та «С». Наразі триває робота щодо остаточного визначення термінів виконання заходів за цими категоріями.

Наголосив також на необхідності проведення поглибленого аналізу з метою виявлення прогалин та потреб для імплементацій положень за категорією «В» та «С». Така робота наразі проводиться за підтримки Програми розвитку комерційного права (CLDP), міжнародних експертів, ДФС та інших зацікавлених сторін.

Зазначив, що Мінекономрозвитку проводиться робота з розробки проекту акта Кабінету Міністрів України, яким планується затвердити план дій з імплементації положень УСПТ.

Разом з тим, поінформував про початок роботи з підготовки до установчого засідання Ради з міжнародної торгівлі, за результатами якого буде визначено та затверджено склад та положення Робочої групи з питань спрощення процедур торгівлі, а також річний план їхньої роботи.

М. Апостолов, у свою чергу, поінформував про готовність співпрацювати з новоствореною Робочою групою з питань спрощення процедур торгівлі, яка згідно з положеннями УСПТ виступатиме у ролі Національного комітету з питань спрощення процедур торгівлі

Також поінформував учасників про проведення 21 березня 2018 року консультацій із залученням представників центральних органів виконавчої влади, міжнародних експертів, донорів та інших зацікавлених сторін (додаток № 2).

Зазначив, що з метою підготовки до зазначеного заходу було розроблено запитальники щодо необхідних дій для виконання зобов'язань, нотифікованих в повідомленні України за категорією «В», а також необхідних дій з підтвердження зобов'язань, нотифікованих за категорією «А» (додаток № 3). Запитальник щодо заходів за категорією «С» буде розроблено експертами CLDP найближчим часом.

За підрахунками можна відмітити, що 28% заходів згідно УСПТ були нотифіковані за категорією «А», 34% – за категорією «В», 38% – за категорією «С» (додаток № 4).

Федоров О.О. звернувся до Мінекономрозвитку з пропозицією підготувати та надати перелік завдань, що відносяться до категорій «А» і «В» згідно УСПТ, з виконанням яких зможе допомогти громадськість та бізнес кола.

Разом з тим, наголосив на необхідності визначення конкретних посадовців у кожному відомстві, які нестимуть відповідальність та будуть координаторами за впровадження заходів за категорією «С».

Акцентував увагу на необхідності якнайшвидше розпочати роботу Ради з міжнародної торгівлі (Національного комітету з питань спрощення процедур торгівлі)

 

Щодо впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи «морське єдине вікно»

 

Македонський А.О. поінформував учасників про розробку низки нормативно-правових актів для впровадження системи «морського єдиного вікна», а саме: проект постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, проект наказу про затвердження положення про інформаційну систему «морське єдине вікно» та призначення українського сегменту системи SafeSeaNet, проект наказу про внесення змін до правил надання послуг у морських портах України.

Разом з тим, надав коротку інформацію щодо стану погодження проекту постанови Кабінету Міністрів України. Наразі очікується отримати погодження позиції ДФС від Мінфіну та направити проект акта до Мін’юсту для проведення правової експертизи.

Федоров О.О. зазначив про проблеми з впровадженням автоматизації експорту товарів-контейнерів та інших товарів в Одеському морському порту. Причинами є відсутність контролю ДП «АМПУ» за виконанням власних наказів та неготовність контейнерних терміналів Одеського порту для обміну інформацією та документами з ІСПС в рамках зазначеної технологічної схеми. Письмове та особисте звернення з цього приводу до керівництва ДП «АМПУ» не призвели навіть до надання відповіді на зазначені звернення.

Відмітив, що на сьогоднішній день основною перешкодою на шляху розвитку ІСПС є позиція Мінінфраструктури, незважаючи на затверджений цим же міністерством у 2015 році Переліку заходів щодо подальшого впровадження ІСПС в морських портах України на 2016-2020 рр. З самого початку впровадження проекту та до вересня 2016 року ми відчували підтримку з боку Мінінфраструктури. У квітні 2014 року міністерством було затверджено план подальшого впровадження ІСПС в морських портах України на 2014-2015 роки, а в квітні 2015 року – перелік заходів щодо подальшого впровадження ІСПС на 2016-2020 рік. Починаючи з вересня 2016 року Мінінфраструктури займає відверто негативну позицію, висловлюючи свої думки у соціальній мережі Facebook, які практично повністю дублюють хибну та упереджену інформацію у цій мережі та інших Інтернет-виданнях.  Також у зазначеній соціальній мережі 02.04.2017 поширено інформацію про створення в ДП «АМПУ» робочої групи з розробки технічного завдання для створення програми, до якої не буде доступу митниці та іншим контролюючим органам. Така програма планувалась для проведення тендерної закупівлі за кошти державного підприємства, витрати передбачено фінпланом ДП «АМПУ» на 2017 рік.

Окрім зазначеного, Мінінфраструктури підготувало проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», в якому пропонується виключити термін «інформаційна система портового співтовариства» та впровадити так зване «Морське єдине вікно». Вказаний проект постанови Кабінету Міністрів України підготовлено з порушенням вимог Директиви № 2002/59/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2002 року, що засновує Систему Співтовариства з нагляду за рухом суден та інформування і скасовує Директиву Ради 93/75/ЄEC та Директиви № 2010/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 жовтня 2010 року про формальності з надання відомостей про судна, які прибувають та/або відбувають з портів держав-членів, яка скасовує Директиву 2002/6/ЄС.

Проведений аналіз відповідності вимогам Директив ЄС № 2002/59 та № 2010/65 Проекту постанови Кабінету Міністрів України (додаток № 5) свідчить, що продукт «інформаційна система «Морське Єдине Вікно»» не має жодних формальних прототипів з директив ЄС, імплементація яких декларується в пояснювальній записці до проекту постанови. Жодного змістовного зв’язку між нормами проекту постанови (в частині, що стосується створення інформаційної системи «Морське Єдине Вікно») та сферами дії директив ЄС №№ 2002/59 та 2010/65 не виявлено. Головна причина – відсутність в проекті постанови будь-яких прямих (або опосередкованих) ознак відносин, для врегулювання яких передбачено створення інформаційної системи «Морське Єдине Вікно».

Зазначив, що додані до проекту постанови Аналіз регуляторного впливу та Пояснювальна записка у якості обґрунтування прийняття зазначеного нормативного акту всупереч оцінкам міжнародних організацій, органів виконавчої влади України, містять у собі недостовірну, викривлену інформацію та є намаганням увести в оману громадськість, ділові кола та органи державного управління України, які починаючи з 2011 року приймають активну участь у впровадженні та розвитку ІСПС та ведуть плідну співпрацю в рамках Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні (МРГ) (повна історія проекту є на сайті за цим посиланням http://singlewindow.org/).

Акцентував увагу на тому, що окрім використання недостовірної та викривленої інформації, Аналіз регуляторного впливу та Пояснювальна записка до цього проекту постанови не відповідають вимогам Методики аналізу впливу регуляторного акту, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308. Зокрема, це стосується:

-      надуманістю, а точніше фактичною відсутністю самої «проблеми», що потребує державного регулювання, та яку пропонується розв`язати шляхом видання нормативно-правового акту, належного обґрунтування необхідності державного регулювання;

-      відсутністю належного обґрунтування неможливості розв`язання «проблеми» за допомогою ринкових механізмів;

-      відсутністю належної, об`єктивної та неупередженої оцінки існуючого нормативного регулювання;

-      відсутністю конкретних аргументів та/або будь-яких розрахунків щодо переваг запропонованого способу нормативного регулювання;

-      умисним внесенням недостовірної інформації, що неодноразово спростовувалась, у тому числі на засіданнях МРГ;

-      прямим лобіюванням інтересів певних суб`єктів господарювання, які зацікавлені у припиненні функціонування інноваційного проекту;

-      наведенням недостовірної інформації щодо відсутності витрат державних та/або залучених коштів, а також відсутності витрат суб`єктів малого підприємництва;

-      відсутністю будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям проекту нормативно-правого акту та задекларованими перевагами у випадку його прийняття.

Зазначив, що непослідовність та суперечливість дій Мінінфраструктури викликає певне обурення та здивування, яке у попередні роки всіляко підтримувало проект, а зараз намагається створити шляхом витрати державних коштів вже створене за рахунок приватних коштів, мотивуючи свої дії державними інтересами. Не враховується світовий досвід, позиція численних міжнародних експертів, ділових асоціацій, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади, представники яких входять до Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні, зокрема Мінекономрозвитку (щодо запобігання витрат державних коштів), тощо.

Також зводяться нанівець дерегуляційні заходи при оформленні державними органами морських суден, знову виникає потреба у послугах так званих «ходунків» - експедиторів, які будуть очікувати в чергах рішення митниці щодо переміщення товарів через порти, тощо.  

При цьому, мотивація Мінінфраструктури копіює численні псевдо аргументи посадових осіб АМЕУ, деяких активних користувачів соціальних мереж, які вже неодноразово спростовувалися, та які пройшли детальний аналіз, в числі інших, у судових інстанціях, перевірку правоохоронних органів.

 

ВИРІШИЛИ:

1.1.        Інформацію доповідачів взяти до відома.

 

1.2.        Учасникам МРГ сприяти міжнародним експертам в отриманні необхідної інформації для проведення аналізу виконання зобов'язань України згідно положень СУПТ та заповнити відповідні запитальники.

Термін виконання:  14.03.2018

Відповідальний:  учасники МРГ

 

 

З другого питання порядку денного:

 

Інформація щодо систематизації торговельної документації

 

Платонов О.І. нагадав учасникам про результати обговорення питання щодо систематизації торговельної документації в рамках попереднього засідання МРГ, наголосивши при цьому на листі Секретаріату МРГ до Прем'єр-міністра України В.Б. Гройсмана від 09.11.2016 № 835 щодо прохання визначити Мінекономрозвитку координатором на національному рівні та ініціювати початок цієї роботи. Звернув увагу учасників на необхідності проведення інвентаризації усіх первинних форм документів.

Відмітив позитивну роботу Мінекономрозвитку у напрямку систематизації реєстру адміністративних послуг, та наголосив на незадовільній роботі із систематизації транспортних та торговельних документів, з урахуванням  існуючої Рекомендацій СЕФАКТ ООН № 1 (формуляр-зразок ООН для зовнішньоторговельних документів). Зазначив, що відсутність скоординованих дій Уряду у цьому напрямку призводить до негативного впливу на підприємницьку діяльність.

Разом з тим, зазначив про наявність на сьогодні в країні низки перешкод (як юридичних, так і технічних) на шляху подальшого розвитку системи «єдине вікно».

Висловив ініціативу звернутися від імені Секретаріату МРГ до Прем’єр-міністра України В.Б. Гройсмана з проханням рекомендувати Першому Віце-прем’єр-міністру України – Міністру економічного розвитку і торгівлі України С.І. Кубіву розпочати найближчим часом роботу Ради з міжнародної торгівлі, а також ініціювати роботу щодо розробки Програми дій з гармонізації та систематизації торговельної документації.

Довгань В.М. зазначив, що з метою подальшого розвитку Інформаційної системи портового співтовариства та усунення протиріч з Мінінфраструктури доцільно провести незалежний аудит цієї системи за участі міжнародних експертів, наприклад CLDP. Запропонував результати цього аудиту представити на засіданні Ради з міжнародної торгівлі.

Козін С.В. нагадав учасникам про свій виступ в рамках попереднього засідання МРГ щодо презентації аналізу ефективності Інформаційної системи портового співтовариства та її доцільності впровадження на засадах державно-приватного партнерства.

Акцентував увагу на одній з рекомендацій, яка була надана з цього, а саме створення певного органу, який буде відповідальним за підготовку взаємовигідної юридичної угоди між державними і приватними партнерами. Як показує практика, такі угоди щодо державно-приватного партнерства досить успішно застосовуються у світі.  

М. Апостолов підтримав ініціативу щодо проведення систематизації торговельної документації в Україні, а також відмітив необхідність створення моделі даних.

Федоров О.О. коротко нагадав учасникам про попередні протокольні рішення засідань МРГ, а також деякі рекомендації міжнародних семінарів з питань спрощення процедур торгівлі, що стосуються гармонізації даних.

В черговий раз акцентував увагу на необхідності визначення центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого будуть віднесені питання систематизації торговельної документації.

Висловив прохання до Секретаріату МРГ підготувати на наступне засідання вичерпний перелік тих завдань, які були поставлені перед учасниками МРГ, а також стан їх виконання.

Звернув увагу Мінінфраструктури та ДП «АМПУ» на питання щодо формалізації форм Конвенції FAL, які згідно рекомендацій IMO-FAL мають бути запроваджені вже у цьому році.

Тертишник О.І. висловив пропозицію розпочати роботу із систематизації не з торговельних документів, а з документів, які необхідні для митного оформлення. З урахуванням того, що ці документи мають чітке кодування та перелік, робота з їх систематизації буде не складною та показовою.

Голубятников М.І. поінформував про неналежне виконання протокольного доручення 28 засідання МРГ що стосується електронних сертифікатів.

Разом з тим, зазначив про невиконання затвердженого Регламенту взаємодії між МОЗ та Держпродспоживслужбою. Так, Держпродспоживслужбою розпочато дії в системі епіднагляду з догляду суден, які йдуть з епідеміологічно-небезпечних країни.

Кустуров В.Б., у свою чергу, зазначив, що Держпродспоживслужба України в своїй діяльності керується чинними нормативними документами. Згідно завдань, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, служба реалізує державну політику в сфері ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, карантину та захисту рослин, у сфері санітарного законодавства.

Щодо видачі міжнародних сертифікатів та відповідальності за відповідні сертифікати відмітив, що згідно Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» Держпродспоживслужба визначена компетентним державним органом, що реалізує державну політику в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Ця робота виконується, експортно-імпортні операції взяті на контроль за діючою технологічною схемою.

Разом з тим, пункт 40 закону визначає, що міжнародні сертифікати є документом, форма і зміст якого відповідають рекомендаціям відповідних міжнародних організацій і видається компетентним органом країни походження. Служба проводить роботу в цьому напрямку. Окрім цього, взаємодія з іншими центральними органами виконавчої влади (МОЗ) вже закріплена Регламентом, узгодженим від 08.12.2017.     

Вовк І.С. у свою чергу поінформувала, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1822 Мінприроди є відповідальним органом за виконання Україною вимог Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення та, зокрема, за видачу сертифікатів та дозволів на експорт/імпорт об’єктів рослинного і тваринного світу, які підпадають під дію цієї Конвенції.

 

ВИРІШИЛИ:

2.1.         Звернутися від імені Секретаріату МРГ до Прем’єр-міністра України В.Б. Гройсмана з пропозицією рекомендувати Першому Віце-прем’єр-міністру України – Міністру економічного розвитку і торгівлі України С.І. Кубіву розпочати найближчим часом роботу Ради з міжнародної торгівлі, а також ініціювати роботу щодо розробки Програми дій з гармонізації та систематизації торговельної документації.

Термін виконання: 30.03.2018

Відповідальний: Секретаріат МРГ, учасники МРГ

 

2.2.         Підготувати та направити звернення до Мінінфраструктури та ДП «АМПУ» щодо отримання інформації про роботу, яка проводиться щодо підготовки до впровадження форм, встановлених Конвенцією FAL.

Термін виконання: 30.03.2018

Відповідальний: Секретаріат МРГ, Мінінфраструктури, ДП «АМПУ», інші  учасники МРГ

 

2.3.         Направити звернення до Прем’єр-міністра України В.Б. Гройсмана з проханням визначити орган виконавчої влади або конкретну посадову особу, відповідальну за питання систематизації торговельної документації.

Термін виконання: 30.03.2018

Відповідальний: Секретаріат МРГ, учасники МРГ

 

2.4.         Направити звернення до Прем’єр-міністра України В.Б. Гройсмана з проханням здійснити перевірку стану виконання центральними органами виконавчої влади доручень Кабінету Міністрів України згідно протокольних рішень засідань МРГ.

Термін виконання: 30.03.2018

Відповідальний: Секретаріат МРГ, учасники МРГ

 

 

З третього питання порядку денного:

 

Зарембо В.Е. від імені корпорації Rapiscan Systems Inc. поінформував учасників засідання про інвестиційний проект, у разі схвалення якого до України можуть бути надходження у розмірі не менше, ніж 200 млн. дол. США протягом 1-2 років (додаток № 6). Суть інвестиційного проекту полягає в оснащенні усіх пунктів пропуску вантажів через митний кордон України спеціальними рентгенівськими сканерами та створення багаторівневої інформаційної системи з контролю за переміщенням та відповідністю задекларованих вантажів через кордон. Інформація з цієї інформаційної системи може передаватися від митного посту до митниці та інформаційно-аналітичного центру ДФС, а також до СБУ, НАБУ, Держприкордонслужби та ін. Побудова такої системи, в тому числі й підготовка персоналу та обслуговування обладнання, здійснюватиметься виключно за власні кошти Rapiscan Systems Inc., а усі надходження, отримані від використання зазначеної системи будуть розподілятися наступним чином: 40% до державного бюджету, 60% до Rapiscan Systems Inc. (40% лізинг обладнання + 10% вартість обслуговування + 10% операційні витрати).

ВИРІШИЛИ:

3.1.         Заінтересованим учасникам МРГ направити до Секретаріату МРГ свою позицію щодо можливості реалізації в Україні інвестиційного проекту з впровадження автоматичних систем безпеки на митницях.

Термін виконання: 02.04.2018

Відповідальний: всі учасники МРГ

 

З четвертого питання порядку денного:

 

Платонов О.І. коротко поінформував учасників про проведення 31-го Форуму СЕФАКТ ООН (23-27.04.2018) та 24 пленарного засідання СЕФАКТ ООН (30.04-01.05.2018).

Зазначив, що представники відомств та установ, які мають бажання прийняти участь у зазначених засіданнях можуть надіслати свої заявки на адресу Секретаріату МРГ. У разі, якщо представники готові долучитися до роботи, однак не мають можливість приймати безпосередню участь у засіданнях, вони можуть надіслати позиційні матеріали до Секретаріату МРГ.

Федоров О.О. також додав, що в рамках Форуму СЕФАКТ ООН буде організовано проведення низки міні-конференцій, одна з яких буде присвячена питанню юридично значущому обміну даними, який пов'язаний зі спрощенням процедур торгівлі та «єдиним вікном». Ще одна з таких міні-конференцій буде присвячена темі Інтернет речей. Відмітив, що в рамках конференції з електронних документів буде акцентовано увагу на таких проектах, як e-TIR та електронна накладна e-CMR.

Разом з тим, в черговий раз закликав Мінінфраструктури приєднатися до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, що стосується електронної накладної (e-CMR) (додаток № 7).

Відмітив про проведення в грудні 2017 року Четвертої міжнародної конференції СЕФАКТ ООН щодо «єдиного вікна», за результатами якої було прийнято рішення модифікувати Рекомендацію ООН № 33. Також поінформував про роботу, яка ведеться щодо зміни змісту Рекомендації ООН № 34.

Звернув увагу на необхідності врахування в подальшій роботі положень Рекомендації ООН № 36 щодо інтероперабельності єдиних вікон, а також Рекомендацій ООН №№ 40-42 (з текстом цих та інших публікацій можна ознайомитися тут: http://www.unece.org/trade/publications.html).

 

ВИРІШИЛИ:

4.1.         Мінінфраструктури активізувати роботу над приєднанням України до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, що стосується електронної накладної (e-CMR). 

Термін виконання: 01.04.2018

Відповідальний: Мінінфраструктури

 

З п’ятого питання порядку денного:

 

Платонов О.І. поінформував про виконання Плану роботи МРГ на 2017-2018 роки. Зазначив, що обговорення питання стосовно первинних документів відбудеться в рамках чергового 30-го засідання МРГ (квітень 2018 року).

Разом з тим, запропонував додати до Плану роботи МРГ семінар, який заплановано на 21 березня 2018 року щодо аналізу виконання Україною заходів УСПТ.

 

ВИРІШИЛИ:

5.1.         Секретаріату МРГ внести зміни до Плану робіт МРГ на 2017-2018 рр.

Термін виконання: 16.03.2018

Відповідальний: Секретаріат МРГ

 

 

 

 

Головуючий                                                                                      В.І. Щелкунов