«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Cпільні зусилля дозволяють просуватися у наміченому напрямку:
підсумки семінару "Концепція локального "єдиного вікна" портів Одеської області
Поточне положення на світовому ринку визначається, насамперед, його глобалізацією. яка посилюється. Глобалізація розвивається стрімкими темпами: компанії купують сировину в одній частині світу, переробляють його в інший, а остаточне збирання продукції здійснюють в третій. Кінцевий же продукт може реалізовуватися у багатьох країнах, географія яких не обмежується одним континентом. Зважаючи на це, посилюються тенденції збільшення кількості угод щодо постачання сировини і товарів, причому більш дрібними партіями і з більшою періодичністю, що неминуче веде до збільшення документообігу. Така глобалізація ринків обумовлює зростаючу необхідність спрощення процедур торгівлі та підвищення ефективності процесів обміну інформацією. Питання спрощення процедур торгівлі все більшого значення набувають і для України в умовах інтеграції у європейські і світові ринки.
Основною метою спрощення процедур торгівлі є впорядкування ринкових механізмів, усунення бюрократичних та адміністративних бар'єрів, що є передумовами для корупції. Спрощення процедур торгівлі в Україні може стати важливим фактором для залучення в країну іноземних інвестицій та інноваційних технологій, необхідних для її розвитку. Заходи по спрощенню процедур торгівлі були прийняті в якості однієї з першочергових завдань державної програми розвитку країни.
Цієї темі був присвячений Міжнародний семінар з питань спрощення процедур торгівлі "Концепція локального "єдиного вікна" (системи інформаційного обслуговування) портів Одеської області в процесі європейської інтеграції України", що проходив 30 травня поточного року в Одесі. Семінар був організований Європейською економічною комісією ООН (ЄЕК ООН) при підтримці АТ "ПЛАСКЕ" та у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Національним інститутом стратегічних досліджень, Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) та за підтримки Асоціації транспортно-експедиторських організацій України "Укрзовніштранс".
Це вже другий міжнародний семінар, що проводиться по даній темі (перший відбувся в Одесі 1 червня 2011 р. і був присвячений обговоренню концепції "єдиного вікна" з питань інтеграції режимів залізничних перевезень при спрощення процедур торгівлі на території загальноєвропейського простору). У поточному році у семінарі взяли участь близько 100 представників державних органів, профільних громадських об'єднань та бізнес-спільноти з 11 країн світу (Білорусі, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Росії, США, України, Франції, Чехії та Швейцарії).
Як зазначив, відкриваючи семінар, модератор І сесії заходу Олег Платонов, президент Асоціації "Укрзовніштранс", віце-президент ICC Ukraine з питань стратегічного розвитку, спрощення, гармонізації та автоматизації процедур торгівлі, а також запровадження міжнародних та європейських стандартів для обміну даними та документами мають велике значення для полегшення торгівлі. Відновлення економічного зростання країни, в тому числі завдяки роботі з нововведеннями в області спрощення процедур торгівлі з використанням механізму "єдиного вікна", може стати важелем для підвищення конкурентоспроможності української продукції.
***
І сесія семінару була присвячена питанням впровадження в Україні пілотного проекту системи інформаційного обслуговування порту ("єдиного вікна" для очищення експорту, імпорту і транзиту) та обміну найкращим міжнародним досвідом у цій сфері.
В'ячеслав Вороний, начальник служби логістики та комерційної роботи Одеського морського торговельного порту, ознайомив учасників семінару з проектами по електронному обміну даними, реалізованими портом, і про найближчих і перспективних планах роботи в цьому напрямку. Він зазначив, що до останнього часу практично весь документообіг та інформаційний обмін в українських портах, а також планування робіт здійснювалися в паперовому вигляді. Дана система обміну інформацією, крім того, що морально застаріла, ще й вкрай залежна від людського фактора. Через це назріла необхідність розвитку інформаційних технологій в порту, що дозволить перейти на якісно новий рівень обслуговування вантажопотоків, збільшити їх обсяги і в кінцевому підсумку підвищити імідж України на міжнародній арені. Одеським портом на даний час реалізовано 4 проекти у даній сфері: обслуговування контейнеровозів і наливних суден в режимі "вільна практика"; електронний пропуск - автоматична система контролю доступу в порт, передбачає оформлення електронних багатооборотних карт замість паперових перепусток; електронне планування заїзду в порт транспортних засобів та інтеграція технічних засобів контролю (ваг) в інформаційну систему порту. Далі портом планується впровадити електронний наряд, поширити систему на імпортні генеральні вантажі, перейти на електронний видатковий ордер, а також проводити інші удосконалення. Доповідач відзначив, що одеський порт був обраний Держмитслужбою в якості базового для впровадження пілотного проекту "електронний наряд". Проте конкретні результати роботи, на думку В. Вороного, порт зможе продемонструвати не раніше ніж через 2-3 місяці, тому що необхідно забезпечити підтримку системи електронного цифрового підпису, пройти державну сертифікацію, розробити програмне забезпечення тощо.
Тему реалізації в Україні проектів з електронного обміну даними продовжив віце-президент АТ "ПЛАСКЕ" Іван Ліптуга. У своєму виступі він ознайомив присутніх з пілотними проектами, реалізованими АТ "ПЛАСКЕ":
по взаємодії систем ЄАІС ДМСУ та NCTS (здійснено інтермодальні перевезення в тентовому автомобілі мінеральної води з міста Набеглаві (Грузія) в Ригу (Латвія) з використанням поромного сполучення Поті-Іллічівськ і в'їздом в ЄС у Литві з застосуванням уперше в Україні електронного декларування, 2009 р.);
з електронного декларування товарів (вироблялося декларування ввезення в Україну морським транспортом вантажів в митному режимі транзит з подальшим перевантаженням і вивезенням за межі України залізничним транспортом, 2011);
з електронного декларування товарів з використанням технології GPS-GSM навігації (вироблялося електронне декларування вантажу, що прямує в контейнері з Стамбула (Туреччина) в Одесу (Україна) і далі по маршруту поїзда "Вікінг" в Клайпеду (Литва) із застосуванням технології GPS-GSM навігації, яка дозволила відслідковувати місцезнаходження і стан контейнера по всьому шляху слідування, 2011);
впровадження системи "Єдине вікно - локальне рішення" в Одеському МТП, яка передбачає створення центру послуг, призначеного для прийому, обробки та розповсюдження інформації всім зацікавленим сторонам, що здійснюють державний контроль, для прийняття рішення про пропуск вантажів через кордон (впровадження даного проекту було передбачено рекомендаціями першого міжнародного семінару ЄЕК ООН).
І. Ліптуга зазначив, що реалізація проектів дозволила виділити як позитивні моменти від застосування безпаперових технологій при транскордонних вантажоперевезеннях, які більш ніж очевидні (значна економія часу та операційних витрат; усунення корупційної складової в процесі контролю), так і негативні - застосовувана ДМСУ технологія роботи з електронними документами недосконала (у форматі електронного запису надається тільки ВМД, а супровідні документи - у відсканованих паперових копіях документів).
Логічним продовженням обговорення зазначених попередніми доповідачами проблем стали виступи наступних учасників семінару.
Павло Пашко, радник голови відділу інформаційно-аналітичного Управління забезпечення діяльності голови ДМСУ, у своєму виступі коротко охарактеризував нову форму митного контролю, впроваджувану новим Митним кодексом - контролю співставлення, який є складовою частиною так званого "інформаційного митного контролю". Зазначений вид контролю полягає у зіставленні інформації, що надається суб'єктом ЗЕД, з інформацією, яку митні органи отримали з інших джерел, і є необхідною умовою для інтеграції в Глобальну митну мережу, на створення якої наполягає СОТ, і яка осередкове вже створюється в окремих країнах. Так, в ЄС реалізована митна програма NCTS, система обміну інформацією створена між 6 балканськими країнами. Українська митниця, за словами П. Пашко, також активно розвивається у зазначеному напрямку: договори про взаємний обмін інформацією укладені з Молдовою, Росією і Грузією. 29 травня 2012 р. підписано протокол групи експертів, в якому вперше за багато років турецька сторона задекларувала своє бажання почати роботу щодо обміну митною інформацією, зокрема над пілотним проектом щодо обміну інформацією між двома портами Чорного моря, які оберуть сторони угоди. При цьому він зазначив, що на шляху переходу до електронного обміну даними між контролюючими органами в Україні стоїть безліч перешкод, у т.ч. інертність розробників системи порівняно з темпами розвитку інформаційного простору, тривале неправильне розуміння принципів побудови системи, неузгодженість щодо визначення модератора процесу, непідготовленість багатьох контролюючих органів до переходу на електронний обмін даними і т.п. Причому зазначені проблеми характерні не тільки для України, але і для інших країн, у т.ч. для Росії і Європи. У зв'язку е цим П. Пашко зазначив, що значимість даного семінару незаперечна - такі конференції служать імпульсом для розвитку громадської думки, яка повинна втілитися в так необхідному нормативному документі.
Маріо Апостолів, регіональний радник ЄЕК ООН з торгівлі, присвятив свою доповідь підведенню підсумків роботи з часу попереднього семінару (червень 2011 р.) та шляхам подальшого впровадження системи локального "єдиного вікна". За минулий рік вдалося досягти наступних результатів: створена міжвідомча робоча група з впровадження системи "єдиного вікна", закінчується робота з формулювання концепції, в порту Одеси розпочата робота по створенню системи. М. Апостолів підкреслив, що ще належить провести аналіз бізнес-процесів у портах Одеси, досліджувати підготовленість правової бази для впровадження "єдиного вікна" та готовність технічних систем для обміну інформацією в "єдиному вікні", а також можливості впровадження системи на основі державно-приватного партнерства. Особливо значущим моментом у процесі розробки та впровадження системи М. Апостолів визначив початкову стандартизацію процесів обміну інформацією та узгодження даних на основі міжнародних стандартів. Він зазначив, що зважаючи значного зниження в 2010 р. таких найважливіших показників розвитку транспортної системи України, як індекс ефективності логістики (з 73 місця у світі в 2010 р. до 102 у 2011 р.), ефективності митної очистки (із 97 до 135), можливості відстеження вантажу (з 81 до 112) тощо, актуальність роботи по впровадженню в дану сферу IT-технологій очевидна і незаперечна. Правда, в 2012 р. зазначені показники були дещо поліпшені, але цього явно недостатньо. Крім того, підкреслив М. Апостолів, запровадження "єдиного вікна" це проект, який досить швидко окупається, в підтвердження чого навів розрахунки, засновані на даних EAPCS. На закінчення він підкреслив, що найбільш ефективно впроваджувати "єдине вікно" на основі державно-приватного партнерства (ДПП), для чого необхідно визначити правові рамки і потенційних учасників процесу впровадження, оцінити бізнес-клімат, і т.інш. з ДПП в Україні та Одесі зокрема.
Досвідом створення систем автономного обміну інформацією в портах різних країн поділився Річард Мортон, генеральний секретар і директор Європейської асоціації систем інформаційного обслуговування портів (EPCSA). Він ознайомив учасників семінару з діяльністю своєї асоціації, яка працює в системі інформаційного обслуговування портів (СІОП) на принципах нейтралітету. Організація була створена 6 основними операторами європейського портового співтовариства (Гавр (Франція), Роттердам (Нідерланди), Бремен (Німеччина), Фелікстоу (Великобританія), Барселона (Іспанія) і Гамбург (Німеччина)в червні 2011 р. В даний час асоціація також має 7 асоційованих членів у державах ЄС (Бельгії, Великобританії, Німеччини, Іспанії та Італії) та Ізраїлі, а в системі інформаційного обслуговування портів її користувачі обробляють понад 5 млн електронних повідомлень у день. Р. Мортон повідомив, що EPCSA розробила керівництво "Як запровадити систему портового співтовариства", маючи на увазі під спільнотою учасників, що працюють в системі. Процес впровадження складається з 12 етапів, кожен з яких він докладно висвітлив у своїй доповіді. Р. Мортон підкреслив, що система портового співтовариства повинна служити нейтральної та відкритої електронної платформою, що забезпечує інтелектуальний і надійний обмін інформацією між державними і приватними зацікавленими сторонами для підвищення конкурентоспроможності морських портів. Принцип роботи системи - оптимізація управління та автоматизація портових і логістичних процесів з допомогою єдиного уявлення даних і підключення транспортно-логістичних ланцюгів.
Тему впровадження державно-приватного партнерства у реалізації системи "єдиного вікна" в портах розвинув у своїй доповіді Олів'є Моро, віце-президент з розвитку бізнесу відділу урядових послуг та міжнародної торгівлі "Бюро Верітас". Як підкреслив доповідач, для успішної реалізації проекту "єдиного вікна" необхідні великий досвід і експертиза кращих у своєму класі рішень. Не менш важливо і розуміння місцевих умов, так як "єдине вікно" не є суто інформаційним процесом і ця система повинна враховувати інтереси всіх учасників процесу (контролюючих органів, господарюючих суб'єктів, модераторів системи) і максимально спрощувати процеси їх взаємодії. Таким чином, для успішної реалізації системи необхідна наявність 5 основних факторів успіху:
високого рівня політичної підтримки,
участі у розробці всіх зацікавлених сторін,
переходу до загальної координації дій учасників,
моніторингу передового досвіду та
відповідності міжнародним стандартам.
Державно-приватне партнерство є найбільш ефективним способом для одночасного досягнення всіх ключових факторів успіху, так як поєднує в собі кращі досягнення приватного сектора з його ресурсами, навичками управління та інформаційними технологіями та державного сектора з його нормативною діяльністю і захистом громадських інтересів. При цьому найважливішою складовою успіху у впровадженні "єдиного вікна" на принципах ДПП є арбітражна угода, яка б чітко розділяла функції користувачів і операторів, їх відповідальність, тимчасові рамки процесу, а також механізм розподілу прибутку.
Геннадій Лупу, заступник генерального директора ТОВ "ТрансІнвестСервіс", поділився з присутніми інформацією про ролі "сухих портів" у забезпеченні ланцюга поставки з використанням електронного документообігу. "Сухий порт" - це територія в тилу морського порту, поєднана з ним дорогою (автомобільної або залізничною гілкою), на якій здійснюються стивідорні операції. На думку доповідача, "сухі порти" мають ряд переваг перед морськими, в т.ч. можливість розвитку депресивних територій, істотну перевагу за ціною зберігання значних обсягів вантажів на території порту, можливість уникати транспортних заторів на підходах до порту, можливість виконувати функції дистриб'ютора для окремих госпсуб'єктів і т.п. Особливо ефективна робота "сухих портів" в інтеграції з кількома морськими терміналами. Зважаючи на це, розвиток електронного документообміну з точки зору перспективи розвитку "сухих портів" логістичні центри на даному етапі є актуальним.
***
ІІ сесія семінару, модератором якої був Маріо Апостолів, була присвячена застосуванню транспортних документів в системі "єдиного вікна".
З новими формами митного контролю та перспективами подальшого розширення сприяння торгівлі в ЄС ознайомив учасників заходу Андрій Віденов, експерт з постмитному контролю та аудиту в місії Євросоюзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM). За результатами дослідження Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) щодо ефективності процедур переміщення товарів встановлено, що кожен 1% економії витрат, пов'язаних з торговими операціями, дає у всьому світі економію в $43 млрд. У зв'язку з цим в Європі посилилися тенденції щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі. Основними ініціативами Європейської комісії та держав-членів щодо застосування концепції спрощення процедур торгівлі стала реалізація рамкових стандартів SAFE, в результаті чого були впроваджені: система NCTS; система експортного контролю; система реєстрації та ідентифікації економічних операторів, в т.ч. єдині номери для митниць і для кожного суб'єкта ЗЕД; загальна база даних, яка використовується митними органами ЄС і загального Інтернет-порталу для бізнесу; комплекс заходів з управління ризиками, спрямований на гармонізацію управління за допомогою перевірок, на основі аналізу ризиків та ІТ-додатків. Впроваджується система контролю за імпортом. Також А. Віденов поінформував присутніх про те, що Місія EUBAM веде переговори з Україною та Молдовою про забезпечення уніфікації мінімальних вимог для видачі сертифіката уповноваженого економічного оператора та однакових пільг для них.
Розробці електронних коридорів між Європою і Азією на прикладі реалізації проекту контрейлерного поїзда "Вікінг" було присвячено доповідь Роберта Пинкока, старшого консультанта проекту ICITAP Департаменту юстиції США. Він зазначив, що причиною недостатньої популярності даного проекту вантажовідправники найчастіше називали невизначеність у своєчасності доставки, а також інші фінансові ризики порівняно з іншими способами доставки вантажів між чорноморськими країнами і Північною Європою. У зв'язку з цим виникла необхідність впровадження на маршруті GPS-технологій та прискореного руху вантажних залізничних поїздів, впровадження електронних митних декларацій, а також проведення аналізу ризиків, характерних для залізничного коридору. Відповідні домовленості були досягнуті між урядами України, Білорусії та Литви. Надалі планується ввести GPS-службу відстеження, електронні пломби і печатки, сприяння підготовці та впровадженню відповідного програмного забезпечення для митної служби. Крім того, планується розпочати роботу по запровадженню залізничного коридору на маршруті Росія-Китай.
Про проблеми впровадження системи "єдиного вікна" в Молдові поінформував Віталій Стратан, консультант відділу митного контролю Митної служби Молдови. Впровадження принципу "єдиного вікна" є одним з пріоритетів ТЗ Молдови. Крім того, запровадження "єдиного вікна" відповідає прийнятим заходам для приєднання Молдови до міжнародної Конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах, яка передбачає можливість передачі повноважень інших контролюючих служб митним і прикордонним органам чи їх розміщення всередині країни. Модератором системи "єдиного вікна" в Молдові визначена Митна служба, через сервер якої відбувається обмін необхідною інформацією між контрольними органами. На всіх ПП налагоджений обмін інформацією щодо осіб і транспортних засобів, що дозволило значно скоротити час оформлення на кордоні. Митна служба отримує інформацію від деяких державних органів, функції яких передано митницям (Служба міжнародних автоперевезень, Міністерство екології та ін). Розроблений та затверджений наказ про взаємодію між Митною службою та фітосанітарної та ветеринарної служби, які зобов'язані розробити програмне забезпечення, сумісне з базою даних ТЗ, для передачі даних про видані ними дозволи. Разом з тим, за рекомендаціями експертів Євросоюзу, на кордон повернулися фітосанітарний та ветеринарний контроль.
З доповіддю про впровадження електронної накладної ЦІМ/СМГС у міжнародних залізничних перевезеннях виступив Ерік Евтімов, заступник генерального секретаря Міжнародного комітету залізничного транспорту (CIT). Він ознайомив присутніх зі структурою та учасниками своєї організації, позначив цілі її діяльності. Е. Евтімов поінформував, що в цілях організації електронного документообігу, в т.ч. і в міжнародному напрямку, CIT запустив на "Укрзалізниці" новий проект. Для досягнення вказаної мети необхідно здійснити наступні 3 кроки: забезпечити правову, функціональну та технічну спеціалізації в галузі. Доповідач підкреслив, що стратегічною метою CIT є повний перехід на електронний обмін даними між учасниками залізничних перевезень, а пріоритет у законодавчому плані має перехід на оформлення електронної накладної. Він підкреслив, що загальноєвропейський правовий режим для залізниць та електронна накладна ЦІМ/СМГС дозволять прискорити реалізацію Національної транспортної стратегії України до 2020 р. і суттєво вплинути на збільшення обсягів транзитних перевезень по території України.
Основні моменти стратегії розвитку транзиту в Україні зазначила у своїй доповіді старший консультант відділу секторальної економіки Національного інституту стратегічних досліджень Олена Ємельянова. Вона зазначила, що за експертними оцінками наукових організацій України та іноземних експертів обсяги міжнародного транзиту в Україні повинні були скласти до 2010 р., за оптимістичним прогнозом, 270-280 млн. т., а за песимістичним - 230-240 млн. т. Фактично ж за 2005-2011 рр. без урахування трубопровідного транспорту обсяги транзитних перевезень залізничним транспортом зменшилися на 33,5% і склали 90,2% в загальному обсязі транзиту; автомобільним транспортом зросли в 7,9 рази, а їх частка в структурі транзитних потоків зросла більш ніж у 10 разів; морським транспортом зросли з 3,8 млн. т. до 3,9 млн. т., а їх частка збільшилася з 4,9% до 6,7%; використання повітряного простору зросла вдвічі (з 1,4 тис. т. до 2,8 тис. т.) і поки залишається незначним; на річковому транспорті в період 2005-2008 рр. відбувалося зростання обсягів транзитних вантажів у 7,4 рази, але в період фінансово-економічної кризи вони повністю втрачені. Таким чином, потужність транспортної інфраструктури України, складова 60-70 млн. т. товарів в рік (+200 млн. т. трубопроводами), використовується лише на 50-70%. Таким чином, для забезпечення зростання транзитного потенціалу України необхідно прискорення реформування транспортної галузі, в т.ч. впровадження нових технологій митного контролю з використанням сучасних технічних засобів, спрощення процедур торгівлі, в т.ч. при перетині кордону, а також реалізація пілотного проекту "Єдине вікно - локальне рішення" в зоні діяльності Південної митниці та портів. Результатом послідовної реалізації зазначених заходів у т.ч. стануть стабілізація і збільшення в майбутньому обсяги транзитних вантажів, ефективне використання провізної можливості транспортних, у т.ч. інформаційно-технологічних систем та їх удосконалення на основі впровадження нових технологій інформатизації, а також поліпшення екологічного стану завдяки розвитку змішаних (мультимодальних) перевезень та комбінованого транспорту.
Своєю думкою з порушених на семінарі проблем в ході дискусії також поділився Микола Голубятников, головний санітарний лікар на водному транспорті. Він підтримав концепцію впровадження "єдиного вікна", зазначивши при цьому проблеми реалізації попереднього документального контролю. Зокрема, за його словами, ДМСУ після підписання відповідної угоди отримала доступ до бази даних Держцентру реєстрів МОЗ про висновки держсанепідекспертизи, однак фахівці державної санітарно-епідеміологічної служби досі не мають доступу в електронну систему обігу вантажів ДМСУ і фактично не володіють ситуацією, що склалася на кордоні в питаннях безпеки імпортованої продукції.
Леонід Муромцев, начальник відділу нетарифного регулювання Департаменту класифікації товарів та заходів регулювання ЗЕД ДМСУ, зазначив, що на основі технічної співпраці з ЄЕК ООН протягом декількох років, у новий Митний кодекс України, який набрав чинності 1.06.2012 р., була включена стаття 319 про ведення контролю торгових документів за принципом "єдиного вікна".
Як зазначив Марко Соржетті, генеральний секретар ФІАТА, в 21 столітті місця збору і перевірки інформації про вантажі не збігаються з фізичними кордонами. Самі поняття, яка інформація потрібна і ким вона затребувана, змінюються. Питання оцінки загроз та управління ризиками більше не вирішуються на кордоні. При цьому він підкреслив, що ФІАТА відкрита до діалогу з усіма партнерами на тему того, як можна спростити процедури торгівлі в нових умовах. ФІАТА розробляє всі свої документи в електронному вигляді і готова співпрацювати з ЄЕК ООН з цих питань.
В ході дискусії своїми думками з даного питання поділилися також інші учасники заходу. Вони обговорили розвиток проекту локального "єдиного вікна" після проведення першого семінару 1 червня 2011 р. зокрема, був відзначений прогрес у створенні організаційної основи проекту: була створена міжвідомча робоча група на підтримку проекту, яка вже провела 3 засідання; в Одеському порту вже почалася технічна робота по створенню системи інформаційного обслуговування порту; між адміністрацією ОМТП і АТ "ПЛАСКЕ" був підписаний Меморандум про співпрацю для впровадження даного проекту.
У зв'язку з цим учасниками було відзначено вдале рішення організаторів провести напередодні семінару технічний візит в порт, де вони змогли наочно ознайомитися з роботою окремих елементів системи майбутнього "єдиного вікна".
***
Семінар надав унікальну можливість для ув'язки питання автоматизації єдиної залізничної накладної ЦІМ/СМГС з темою "Єдине вікно - локальне рішення". Так, в ході семінару стало очевидним, що електронну залізничну накладну, а також міжнародні стандарти для обміну даними, можна і необхідно використовувати для безперебійного обміну даними між різними галузевими системами (наприклад, між залізничними підприємствами, митницею та іншими контролюючими органами), а також для розробки нових рішень для митного транзиту (наприклад, для Молдови, яка не має виходу до моря), використовуючи "єдине вікно" в портах Одеського регіону.
Учасники відзначили доцільність проведення даного заходу саме зараз, в умовах зростаючої ролі спрощення і автоматизації процедур торгівлі, стратегічної позиції України як транзитної держави та економічній інтеграції країни в європейський простір, і внесли в т.ч. наступні рекомендації:
визнати в цілому дійсними рекомендації, прийняті 1 червня 2011 р.;
продовжувати роботу по формуванню політичної волі в підтримку створення системи інформаційного обслуговування портів Одеської області ("єдиного вікна"), в т.ч. і на основі кореспонденції з Прем'єр-міністром України;
продовжувати створення організаційної структури товариства користувачів цієї системи, яка об'єднає портові влади і митну службу, бізнес-співтовариство і ін;
призначити провідну організацію по впровадженню системи;
створити організаційну структуру суспільства користувачів, яка зможе разом з ДМСУ та адміністрацією ОМТП координувати роботу щодо подальшого впровадження і використання системи інформаційного обслуговування портів Одеської обл.;
розробити типову угоду і підписати такі угоди між оператором системи і кожним користувачем;
з метою консолідації інвестицій та публічного використання коштів створити фонд для здійснення проекту "єдиного вікна" на основі державно-приватного партнерства;
при створенні системи, використовувати міжнародні стандарти та технічне співробітництво з міжнародними організаціями (ЄЕК ООН, ВМО, ІСО, Європейська комісія тощо);
врахувати досвід європейських портів та бізнес-спільноти при впровадженні електронних способів обміну інформацією.
На закінчення Олег Платонов підвів підсумки семінару та високо оцінив постійну увагу Прем'єр-міністра Миколи Азарова до даного проекту. Крім того, він відзначив активну діяльність регіонального радника ЄЕК ООН Маріо Апостолова в проекті та надання методичної підтримки. Як зазначив Олег Платонов, спільні зусилля дозволяють просуватися у наміченому напрямку, що дуже важливо для України, яка володіє великим транзитним потенціалом, і запропонував провести наступне засідання Міжвідомчої робочої групи по впровадженню технології "Єдине вікно - локальне рішення" в кінці червня ц.р. в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області для розробки конкретного плану дій у цьому напрямку.
