«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
У заході взяли участь представники Міністерства зв'язку і масових комунікацій РФ, Федеральної митної служби РФ, Міністерства транспорту Фінляндії, Агентства митниці та захисту кордону США, Центру з найкращим практикам та спрощення процедур торгівлі (Сінгапур), ЄЕК ООН, Комітету митного контролю Міністерства фінансів Республіки Казахстан, управління організації митного контролю Державного митного комітету Республіки Білорусь, експерти профільних громадських організацій і т.д.
Актуальність впровадження системи “єдиного вікна” пов'язана з тим, що вона являє собою механізм, який дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти уповноваженим державним органам стандартизовану інформацію і документи з використанням єдиного каналу, дотримуючись при цьому всіх вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту. Механізм “єдиного вікна” дозволяє удосконалити ув'язку існуючих державних систем і процесів при одночасному стимулюванні більш відкритих і простих методів функціонування державних органів та їх роботи з підприємствами. Це також призведе до зміцнення координації та співпраці між державними органами, що мають відношення до діяльності у сфері торгівлі. І в результаті механізми “єдиного вікна” в рівній мірі часто забезпечують зниження транзакційних витрат у сфері зовнішньої торгівлі, підвищують рівень дотримання торговельними організаціями запропонованих вимог завдяки більш точному і своєчасному поданню даних, що супроводжується підвищенням доходів держави, зростанням ефективності і дієвості управління та контролю на кордоні.
Учасники Конференції, визнаючи механізм “єдиного вікна” як ефективного інструменту спрощення процедур торгівлі, запропонували Євразійської економічної комісії та державам-членам Митного союзу і Єдиного економічного простору розробити стратегії щодо спрощення процедур торгівлі.
Як зазначив, відкриваючи конференцію, Андрій Точін, директор Департаменту торговельної політики ЄЕК, сьогодні старі схеми, які використовуються в торгових і транспортних операціях, перестають працювати, у зв'язку з цим необхідний пошук нових інструментів. Він підкреслив, що створення “єдиного вікна” - це не самоціль, це інструмент для ефективної роботи. І в цьому напрямку ЄЕК ООН займає унікальну нішу в процесі формування і просування механізму “єдиного вікна”. Таким чином, “одним із ключових питань цієї конференції є, чи ми готові використовувати інструменти ЄЕК ООН, і яка їх ефективність для нас? - підкреслив Андрій Точилін. - Ми стикаємося з проблемою, наскільки серйозні протиріччя між відомствами і наскільки вони серйозні для реалізації концепції “єдиного вікна”. Це має бути вулиця з двостороннім рухом”.
У зв'язку з цим регіональний радник ЄЕК ООН Маріо Апостолів зазначив, що сьогодні в рамках поставлених завдань Конференції перш за все необхідно визначитися, до якої міри держави-члени Митного союзу готові до заходів спрощення процедур торгівлі. В країнах Митного союзу є різні інституціональні структури, що працюють в цих напрямках. Одним з центральних питань, що стоять перед цими країнами, є вибір сфери та рівня реалізації “єдиного вікна”, тобто локального, секторального або національного. Маріо Апостолів зазначив, що “створення “єдиного вікна” - це складна політична реформа, яка виходить за рамки рішення тільки технологічних та фінансових питань. Покрокова послідовність її реалізації передбачає зміну правових норм, інтеграцію системи ключових установ тощо”. У числі поточних завдань експерт окреслив спрощення процедур митного очищення, зниження витрат на торговельні операції, створення умов, що сприяють підвищенню прозорості у сфері торгівлі.
|
Леонід Лозбенко, голова Комітету із зовнішньої торгівлі і митних справах, підкреслив, що рішення є з багатьох питань, пов'язаних зі спрощенням процедур торгівлі, але головним є розуміння необхідності впровадження цих процесів на керівному рівні для вищих політичних кіл. “Необхідно переконати вище керівництво, що це потрібно”. Для ефективного функціонування “єдиного вікна” в загальній стратегії щодо спрощення процедур торгівлі важливо враховувати міжнародний досвід щодо його впровадження. Для цього в ході Конференції були представлені і розглянуто різні моделі, стандарти та інструменти з міжнародної практики, досвід яких можна використовувати при розвитку механізму “єдиного вікна” з метою підвищити розуміння, як країни та організації регіональної інтеграції реально просунулися по побудові “єдиного вікна” у відповідності з міжнародними стандартами та рекомендаціями. |
Багато країн з усіх регіонів світу впровадили і впроваджують механізм “єдиного вікна”, отримавши значні вигоди завдяки скороченню адміністративних бар'єрів та ресурсів, пов'язаних з підготовкою, поданням і обробкою необхідної офіційної інформації. Як зазначив Сатья Прасад Саху, технічний експерт Всесвітньої митної організації, згідно останнім тенденціям існує 71 “єдине вікно” в 18 країнах світу, решта 53 розвиваються і лише частково використовують взаємодію з державними органами. Ефективність впровадження електронного документообігу в рамках функціонування “єдиного вікна” підтверджується тим фактом, що там, де є паперові документи, - є можливість для зловживань і корупції. Говорячи про найбільш перспективні шляхи впровадження “єдиного вікна”, Сатья Прасад Саху, зупинившись на стандартах і інструментах ВТамО за “єдиним вікном”, підкреслив, що державно-приватне партнерство - це той локомотив, який дозволить реалізувати систему “єдиного вікна”, і ще одним з важливих трендів є використання системи бізнес-бізнес.
Таким чином, система “єдиного вікна” - це не лише механізм для спрощення процедур торгівлі - це відповідне середовище.
Обговорюючи досвід впровадження та розвиток системи “єдиного вікна” в ЄС, Єва Канівська, представник Європейської комісії, Директорат з митних і податкових питаннь, зазначила, що існує безліч ІТ систем для впровадження “єдиного вікна” для митниці. В ЄС митні органи є лідерами по використанню ІТ систем. Вона підкреслила: “Єдине вікно” - це складний проект, над яким ми будемо працювати покрокове. Перший етап допоможе здійснювати автоматичну валідацію документів. В ЄС є “єдині вікна” за окремими напрямками, є за окремими секторами, регіонами. Із-за складності немає “єдиного вікна” для всього ЄС. У кожній країні існує своя концепція “єдиного вікна”, і в даний час ведеться робота над створенням загальної концепції повномасштабного “єдиного вікна”. Єва Канівська закликала країни будувати свої національні “єдині вікна”. “Всі підкреслювали необхідність політичної волі, у нас є політична воля, але поки терміни впровадження конкретного не встановлені ”, - зазначила вона.
Успішним досвідом впровадження на практиці фінської системи “єдиного вікна” поділився Антті Аркима, Транспортне агентство Фінляндії, Міністерство транспорту Фінляндії, відповідальний за систему PortNet (морське “єдине вікно”). Ідея впровадження PortNet бере свій початок з 90-х рр.., коли здійснювалися розробка і планування впровадження системи, аж до 1998 р. Особливістю фінської системи “єдиного вікна” PortNet є те, що вона тісно взаємодіє з учасниками ЗЕД - представниками судновласників, морськими агентами. Фінська митна система AREX взаємодіє з іншими учасниками ЗЕД - власниками вантажів, декларантами. Він зазначив, що всі митні формальності забезпечуються через директиву 2010/65/EU. У Фінляндії розроблено графік впровадження системи “єдиного вікна” на національному рівні. В даний час стоїть завдання щодо гармонізації вантажного маніфесту, щоб його надавати не тільки у Фінляндії, але і в інших країнах. В ході обговорення прозвучали питання щодо вартості впровадження “єдиного вікна” в Фінляндії. Антті Аркима повідомив, що систему розробили за 4 роки, перший транш склав EUR1,5 млн і щорічно фінансується 250-300 млн.
Про досвід впровадження проекту “Єдине вікно - локальне рішення” в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області (Україна) розповів Олег Платонов, заступник голови Міжвідомчої робочої групи по впровадженню технології “Єдине вікно - локальне рішення” в портах Одеси. Він зазначив, що специфікою української моделі впровадження системи “єдиного вікна”, є його впровадження на локальному рівні. Перевагою цього є те, що цей процес не вимагає значних інвестицій, але дає можливість пройти два шляхи одночасно - впровадження і дослідження, і таким чином відпрацювати всі виникаючі проблеми. Олег Платонов підкреслив, що створення системи “єдиного вікна” підтримується урядом України. За ініціативою Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ІСС Ukraine) та підтримки уряду чотири роки тому ЄЕК ООН відгукнулася на пропозицію надати сприяння у розробці технології та бізнес-планів, у проведенні заходів, пов'язаних з впровадженням технології “єдиного вікна”. Сьогодні в Україні створена Міжвідомча робоча група, у яку входять представники міністерств і відомств, що здійснюють контроль на кордоні, а також ділових і професійних асоціацій. Результати досліджень та існуючі перешкоди в процесі впровадження “єдиного вікна” обговорюються на засіданнях Робочої групи, які проходять раз на три місяці.
Якщо говорити про практичні результати, то з 2 квітня п.р. в Одеському порту експлуатація Єдиної інформаційної системи портового співтовариства (ЕІСПС) перейшла з досвідченого режиму в штатний. Сьогодні 90% нарядів в Одеському МТП оформляються у вигляді електронного запису в форматі XML, завірені електронним цифровим підписом. На першому етапі створено єдину інформаційну систему портового співтовариства в Одеському порту, зосереджена на документі “електронний наряд”. Згодом Іллічівський МТП підписав меморандум про зацікавленість приєднання до системи. Планується розширити її до рівня всього сектора морських комерційних перевезень в Україні. Методологічні та практичні питання впровадження технології “єдиного вікна” будуть обговорюватися 30 травня 2013 р. на Третьому Міжнародному семінарі з питань спрощення процедур торгівлі та проектом “єдиного вікна” як локального рішення (система єдиного інформаційного портового співтовариства), що дає можливість надавати інформацію та документи для прийняття рішення про види і форми необхідного контролю в одну організацію в одному місці і роблячи одну зупинку для проходження контролю.
В ході конференції обговорювалися також питання, присвячені розгляду основних параметрів побудови систем “єдиного вікна” в країнах Митного союзу на локальному, регіональному та національному рівнях. Для цього були розглянуті досвід і успіхи держав-членів Митного союзу і Єдиного економічного простору (МС і ЄЕП) в реалізації концепції “єдиного вікна”. В ході заходу були представлені різні проекти й підходи країн Митного союзу, що стосуються питань створення та ефективної реалізації механізмів “єдиного вікна”.
З доповідями на тему “Спрощення процедур торгівлі” і “Єдине вікно” та ролі державних і причетних відомчих органів у цих процесах, вдосконалення механізмів адміністрування, теоретичних і практичних аспектів впровадження електронних документів виступили: заступник начальника управління організації митного контролю Державного митного комітету Республіки Білорусь Сергій Федоров, начальник відділу митних інформаційних технологій Головного управління інформаційних технологій ФМС РФ Олена Бормотова, начальник відділу департаменту митного законодавства і правозастосовної практики Олександр Галанаматис, керівник напряму ЗАТ ACS Дмитро Каплунов, радник відділу Департаменту санітарних, фітосанітарних та ветеринарних заходів, Акин Испуллаев, виконавчий директор Асоціації електронних торгових майданчиків Ілля Димитров, представник Комітету з логістики ТПП Росії Юрій Кожанков.
У ході конференції розглядалися питання юридичної основи внутрішньодержавного і міжнародного обміну торговими даними, необхідної для створення і діяльності механізму “єдиного вікна” як на національному рівні, так і в рамках Митного союзу. У центрі дискусії були питання, присвячені ступеня готовності законодавства Митного союзу і країн-учасниць до створення і діяльності механізмів “єдиного вікна”, які були висвітлені в доповідях експерта Анатолія Мартинова, начальника управління розповсюдження правової інформації Національного центру правової інформації Республіки Білорусь Андрія Романова, директора Регіонального центру ЮНСІТРАЛ по Азії і Тихоокеанському регіону Луки Кастеллані, члена правління Міжнародної Асоціації e-Signature Without Borders Миколи Єрмакова, члена ради МЦПД Сергія Кудрявцева. Основною метою цих виступів було виявлення потенційних проблем юридичного характеру на шляху до реалізації зазначених механізмів.
Питання, пов'язані з підходами до побудови системи “єдиного вікна”, що прозвучали на початку конференції обговорювалися в ході дискусії щодо можливості використання стандартів і рекомендацій ЄЕК ООН та інших організацій при створенні Інтегрованої інформаційної системи зовнішньої і взаємної торгівлі (ІІСЗВТ). Учасники конференції обговорили сучасні підходи до проектування та впровадження інформаційного забезпечення систем електронного обміну даними, у тому числі Інтегрованої інформаційної системи зовнішньої і взаємної торгівлі МС і ЄЕП при реалізації механізму “єдиного вікна” на основі використання міжнародних стандартів і рекомендацій. В центрі обговорення були дорожні карти і проектні рішення з питань вибору і використанню міжнародних стандартів і рекомендацій при гармонізації даних (документів) і створенні систем електронного обміну даними. З презентацією дослідження “Можливості використання стандартів ЄЕК ООН та інших міжнародних організацій в Інтегрованій інформаційній системі взаємної і зовнішньої торгівлі (ІІСВЗТ) Митного союзу і в національних проектах “єдиного вікна” виступив експерт і виконавчий директор компанії “ГЕФЕГ” (Німеччина) Михаель Ділл. Про нові елементи гармонізації обміну даними та документами в Європейському Союзі, використання міжнародних стандартів поінформував Жан-Люк Делькур, Директорат по митниці та податкам (DG TAXUD) Європейської Комісії. Також з пропозицією методологічних підходів до застосування рекомендацій Єдиного економічного простору виступив технічний директор компанії “Кацит” Руслан Сіваков. Свою доповідь “Про принципи побудови і роботи по створенню моделей даних Митного союзу і Єдиного економічного простору” презентувала начальник відділу Департаменту інформаційних технологій ЄЕК Олена Сусліна. Про формування єдиного торгового інформаційного простору країн ЄЕП з урахуванням міжнародних стандартів електронного документообігу розповів Віктор Дравица, директор НІРУП “Міжгалузевий науково-практичний центр систем ідентифікації та електронних ділових операцій” Національної академії наук Республіки Білорусь.
В рамках конференції проходив круглий стіл, на якому обговорювалися системні проблеми впровадження технологій “єдиного вікна” в країнах Митного союзу. У виступах Володимира Ткачова, ТОВ “Митний логістичний центр”, Костянтина Холопова, Група компаній “Союз-внештранс”, і Захирджан Кучкарова, Аналітичний центр “Концепт”, Московський фізико-технічний інститут, було зазначено, що “єдине вікно” - це ідеологія, яка вимагає серйозного наукового обґрунтування, тобто створення “міцного фундаменту”. На сьогодні, розглядаючи можливості впровадження “єдиного вікна” на території Митного союзу, був виділений ряд проблем, пов'язаних з визначенням чіткого формату документів при використанні системи “єдиного вікна”, необхідністю їх уніфікації, також є потреба у формуванні термінологічного апарату “єдиного вікна” тощо. Незважаючи на безліч рекомендацій, враховуючи національні особливості, існує безліч проблем, пов'язаних з їх застосуванням. З урахуванням цих особливостей існує потреба виробити свій національний шлях впровадження запропонованих механізмів. Було запропоновано створити “Штаб реформи транспортно-логістичної діяльності”. Для вирішення зазначених у ході конференції проблем було висловлено пропозицію про необхідність створення певного органу, що координує впровадження в країнах Митного союзу технології “єдиного вікна”. На думку більшості присутніх на круглому столі, цю місію має взяти на себе Євразійська економічна комісія.
На завершення конференції були заслухані доповіді, присвячені пілотним проектам і результатам проведення експериментальних проектів “єдиного вікна” в державах-членах митного союзу і ЄЕП. У виступі Володимира Коростельова (“Морський Експрес”) була розглянута сумісність стандартів обміну інформацією між різними відомствами і галузями і їх відповідність міжнародним стандартам і нормам; Сергій Лахтуров, головний інженер центру фірмового транспортного обслуговування (ЦФТО) ВАТ “РЖД”, поінформував про впровадження електронного документообігу при організації перевезень в міжнародному сполученні; Валерій Болюченко, група компаній “Тамга”, розповів про деякі аспекти використання митними органами навігаційних систем ГЛОНАСС/GPS) при міжнародних автоперевезеннях і пропозиціях щодо використання сервісів систем позиціонування при реалізації проектів “єдиного вікна”.
На завершення конференції були заслухані доповіді, присвячені пілотним проектам і “Ми маємо намір організувати збір та аналіз даних щодо існуючих і планованих проектах “єдиного вікна” в країнах Митного союзу, на їх основі будемо виробляти рекомендації в частині вибору оптимальної схеми, дотримання цілісності концептуальної моделі. Очевидно, необхідно сформувати відповідну робочу групу з питань спрощення процедур торгівлі та формування “єдиного вікна”, - розповів за підсумками конференції директор Департаменту торговельної політики Андрій Точін. “Потрібно проаналізувати, як вплине запровадження “єдиного вікна” на складності оформлення імпортних та експортних операцій, у тому числі на кількості необхідних документів і пов'язаних із цим витрат. Цей аналіз ми будемо проводити з урахуванням методології Doing Business”, - додав він.
Також необхідно розглянути шляхи зближення законодавства щодо врегулювання таких питань, як захист даних, ідентифікація, посвідчення справжності та санкціонування, еквівалентність паперових і електронних документів, а також використання електронного підпису і сервісів Довіреної третьої сторони.
За результатами Конференції були прийняті відповідні рекомендації.
Учасники конференції запропонували ЄЕК і країнам Митного союзу виробити стратегії щодо спрощення процедур торгівлі.
В якості першого кроку запропоновано провести аналіз можливого впливу впровадження механізму “єдиного вікна” на скорочення кількості документів, необхідних для оформлення імпортних та експортних операцій (з урахуванням методології Doing Business), а також витрат, пов'язаних із зовнішньоторговельними операціями.
Для організації роботи по створенню “єдиного вікна” рекомендовано просити Євразійську економічну комісію сформувати робочу групу з питань спрощення процедур торгівлі та формування “єдиного вікна” та розробити концептуальну модель “єдиного вікна” держав-членів МС/ЄЕП і техніко-економічне обґрунтування. В рамках цієї моделі визначити цілі, розробити єдину термінологію та удосконалити систему нормативних правових актів різного рівня, визначивши, на якому з рівнів (міжвідомчий, національний або міжнаціональний) необхідно сконцентрувати зусилля по формуванню системи “єдиного вікна”. При організації робіт з побудови “єдиного вікна” використовувати комплексний підхід, що передбачає участь зацікавлених відомств та представників бізнес-спільноти в єдиному проекті, в якому будуть визначені їх ролі, цілі та бюджет; проект повинен передбачати поетапну реалізацію при проведенні робіт.
Відзначаючи важливість значення впровадження технологій “єдиного вікна” в країнах Митного союзу, було прийнято рішення рекомендувати ЄЕК ООН та Євразійської економічної комісії провести третю конференцію в 2015 р.
