«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Від ЄІПС одного порту до системи для всіх портів
30 травня поточного року в Одесі в конференц-залі готелю "Брістоль" відбувся третій Міжнародний семінар "Спрощення процедур торгівлі в Україні та проект "Єдине вікно - локальне рішення". Досягнення і перспективи". Організатори - Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) за підтримки Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) та Асоціації транспортно-експедиторських організацій України "Укрзовніштранс". У роботі семінару взяли участь заступник голови ВР України Руслан Кошулинський, президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов, регіональний радник ЄЕК ООН з питань торгівлі Маріо Апостолов, президент Асоціації "Укрзовніштранс", заступник голови Міжвідомчої робочої групи по впровадженню технології "Єдине вікно - локальне рішення" в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області Олег Платонов, президент FIATA Стенлі Лім, керівництво Департаменту митної справи Міндоходів і зборів, фахівці Одеського порту, представники Південної митниці, професіонали морської галузі.
Без перебільшення можна сказати, що головною дійовою особою на семінарі був Одеський порт, який першим у жовтні 2012 р. спільно з розробником програми - компанією "ППЛ 33-35" запровадив електронний наряд, об'єднавши всіх учасників транспортного процесу в єдине інформаційне портове співтовариство (ЄІПС). Невипадково заступник директора Департаменту митної справи Міндоходів і зборів України Анатолій Гутник, сказав, що "реалізація проекту "Єдине вікно - локальне рішення" в Україні, який поки що діє тільки в Одеському порту, є одним із стратегічних напрямків розвитку Міндоходів і зборів. На основі напрацювань ЄЕК ООН ця система дасть такі позитивні результати, як розвиток інформаційних технологій, процесів торгівлі, спрощення митного оформлення вантажів, які прибувають у нашу країну". М. Апостолов додав, що проект ЄІПС, діючий в Одеському порту, "можна розглядати як пілотний, на основі якого потрібно створювати систему для усієї портової галузі. Але для цього необхідно змінити законодавство, щоб усунути бар'єри для обміну інформацією між усіма учасниками зовнішньоторговельного процесу".
Одеському порту не звикати прокладати шлях
Сім місяців тому, 8 жовтня 2012 р. в Одеському порту було оформлено перший електронний наряд спільно з організацією "ПЛАСКЕ". До 2 квітня ц.р. електронний наряд функціонував в тестовому режимі. А з 2 квітня почалася експлуатація ЄІПС, основним завданням якої є оформлення електронного наряду. В паралельному режимі діє паперовий наряд. За минулий час в електронному вигляді оформлено 25 тис. контейнерів. Про те, з чого все починалося, розповів начальник служби логістики та комерційної роботи ДП "ОМТП" В'ячеслав Вороний.
Здавалося, паперовий документообіг і планування на паперових носіях в Одеському порту непорушні, тому що існує традиція, тому що до такої системи звикли. Тим часом європейський і світовий досвід говорить про зворотне: там давно вже розпрощалися з віджилими і такими, що не виправдали себе паперовими носіями і перейшли на електронні. Це не тільки спростило процес оформлення вантажів, але і виключило людський фактор, який викликав багато незручностей і зловживань.
- Розвиток інформаційних технологій, вивчення зарубіжного досвіду під час стажувань фахівців Одеського порту в портах Марселя, Антверпена, Гамбурга, Роттердама дозволили нам перейти на якісно новий рівень обслуговування вантажопотоків, підвищити імідж нашої держави на міжнародній арені. ЄІПС призначене для інтеграції всіх учасників транспортного і вантажного процесів в порту в єдиний інформаційний простір з можливістю надання доступу до інформації, використовуваної в рамках технологічних процесів із застосуванням засобів технічного захисту державного зразка. Мета системи - мінімізація паперового документообігу, організація технологічних процесів, скорочення часу на кожній з операцій шляхом надання всім учасникам транспортного процесу коректної і легітимної інформації, - зазначив В. Вороний.
22 травня 2012 р. між Одеським портом та Державною митною службою України була підписана технологічна схема впровадження першого етапу системи ЄІПС - "Єдине вікно - локальне рішення". Це стало можливим в результаті п'ятирічної послідовної роботи Одеського порту, організації "ПЛАСКЕ" та ДМСУ за підтримки Міністерства інфраструктури України: прийнятий цілий ряд нормативних документів, внесені зміни в закони України, постанови КМУ, накази ДМСУ та інших відомств.
До цього часу в Одеському порту було реалізовано 4 проекти: "вільна практика", електронна перепустка (автоматична система контролю доступу - АСКД) - оформлення багатооборотних карт замість паперових перепусток, електронне планування заїзду автотранспорту в порт, інтеграція технічних засобів (вагові комплекси) в інформаційну систему порту. Перший етап включає в себе весь процес - від прибуття імпортного контейнера в порт до вивезення його з території підприємства на адресу кінцевого отримувача. Єдине, чого тут немає - це аналізу митних ризиків, які згідно з чинним законодавством виконуються безпосередньо в Державній митній службі України.
У січні-лютому були проведені навчальні семінари для співробітників Південної митниці, експедиторів (154 компанії), представників фітосанітарної, екологічної та інших контролюючих служб.
- Якщо до недавнього часу електронний наряд діяв в режимі візування і оформлення вантажних документів, то з 20 травня підключений етап дозволу на виїзд з території порту. У завершальній стадії знаходяться підключення контролюючих органів, тестування обміну інформацією про фактичну вивантаженні зі стівідорними компаніями, укладені договори з лінійними агентами про надання попередньої інформації та в тестовому режимі розпочато обмін даними з ними. Станом на 20 травня до портової системи підключено 351 експедиторська компанія, тобто практично всі ті, хто працює з Одеським портом. Таким чином, наближається до завершення перший етап впровадження електронного наряду, - повідомив В. Вороний.
|
- Якщо до недавнього часу електронний наряд діяв в режимі візування і найближчим часом, за словами В. Вороного, ЄІПС буде володіти повною інформацією, починаючи від попередніх даних про прибуття вантажу на судні, фактичного вивантаження, до прибуття контейнерів у порт, далі їх вивантаження на територію складу, створення електронного наряду для вивезення цього контейнера, візування цих нарядів контролюючими органами, і закінчуючи дозволом на вивезення контейнера з пункту пропуску на адресу кінцевого отримувача. |
Секрети кухні розробників
Згідно із Законом України "Про електронний документ та документообіг" будь-який електронний документ повинен бути обов'язково завірений електронним цифровим підписом (ЕЦП). Як зазначила директор з виробництва ТОВ "ППЛ 33-35" Галина Ройзіна, спочатку планувалося, що система ЄІПС почне діяти з 1 лютого ц.р. Але на початку року в Україні розпочався перехід на єдиний формат ЕЦП, який остаточно завершився в квітні. Особливість електронного документа ЄІПС, за словами Г. Ройзиной, в тому, що він може включати кілька електронних документів. Наприклад, електронний наряд складається з трьох електронних документів, з'єднаних воєдино - власне електронний наряд, узгодження з митною службою та погодження виїзду з прикордонною службою. Кожен з цих електронних документів може бути підписаний ключами, виданими різними акредитованими центрами сертифікації ключів (АЦСК). Наприклад, митна служба отримала ключі в АЦСК ДМСУ, експедитори - в митниці або комерційних структурах, прикордонники отримали ключі в Міндоходів і зборів і т.д.
- Таким чином, ЄІПС виявилася як залежна від взаємозв'язку з усіма АЦСК. Якщо користувач хоче подивитися весь складений документ, але немає зв'язку хоча б з одним із АЦСК, він не може це зробити. Саме з такою ситуацією ми зіткнулися на початку нинішнього року, коли Україна переходила на новий формат ЕЦП. Зв'язок з АЦСК необхідний для того, щоб перевірити легітимність цифрового підпису, так і для отримання юридично доказової відмітки про час надходження даних в систему при реєстрації кожної операції, наприклад, подачі наряду, його візування і т.д., для отримання відмітки про час надходження даних з серверів в систему", - поінформувала Г. Ройзіна.
Перший етап сертифікації системи - розробка і затвердження технічного завдання державної захисту інформації - вже пройдено. Другий етап - реалізація цих вимог - знаходиться в завершальній стадії. Третій етап - проведення експертизи та отримання сертифікату відповідності системи рівню безпеки - планується завершити до кінця поточного року. До речі, такого рівня безпеки не забезпечують більшість подібних систем розвинених портів світу. Наприклад, в Антверпені при обміні даними не використовується ЕЦП. Залишається сподіватися, що і в Україні з часом буде досягнутий такий же рівень довіри між владою і бізнесом.
- Інтеграцію учасників транспортного процесу в систему можна розділити на дві складові - державні органи і приватний бізнес. Якщо для державних органів ми повинні відповідно до чинного законодавства застосовувати високий рівень ідентифікації та електронні цифрові підписи, то для документів, призначених для обміну представниками приватного бізнесу між собою, може бути застосований більш низький рівень ідентифікації. Звичайно ж, при наявності відповідних угод між усіма учасниками транспортного процесу, - підсумувала Г. Ройзіна.
Митниця обома руками "за" реалізацію проекту
Будь-яке нововведення зустрічається з насторогою. Однак, як зазначив заступник начальника Південної митниці Міністерства доходів і зборів Юрій Соколов, їх відомство з самого початку нинішнього року включилася в реалізацію проекту "Єдине вікно - локальне рішення".
- Важливість цього питання підкріплювалася вступом в минулому році в силу нового митного законодавства, що передбачає дещо інший формат умов зберігання вантажів у морських портах. З одного боку, зросла відповідальність контейнерних операторів, стивідорних компаній і, відповідно, митної служби за зберігання та облік цих вантажів. З іншого - згідно з новим законодавством частина функцій деяких контролюючих органів у пунктах пропуску була передана митниці. Тому концепція проекту "Єдине вікно - локальне рішення", що передбачає єдину інформаційну систему для всіх контролюючих служб, для нас була дуже актуальна. Адже якщо мати попередню інформацію про вантаж, що прибуває знати про обмеження або застереження, можна оперативно реагувати і, відповідно, завчасно інформувати вантажоодержувача, експедитора про проведення будь-яких формальностей, - зазначив Ю. Соколов.
За минулі місяці митна служба значно просунулася в реалізації проекту "Електронний наряд". Всі співробітники, що беруть участь в оформленні електронних перепусток в Одеському порту, пройшли відповідне навчання, створено 14 робочих місць, де в режимі реального часу митники бачать весь процес проходження документів.
- Однак є моменти, які потребують доопрацювання. По-перше, нас не влаштовує дублювання нарядів в електронному та паперовому вигляді. Далі. Будь-який рух контейнера - імпортного, експортного, порожнього - повинно фіксуватися в системі. Поки цього немає. Чому для нас це важливо? В Одеському порту був випадок, коли одна з брокерських фірм, підробивши печатку Південної митниці на паперовому носії, намагалася вивезти з території порту контейнер з дорогими товарами. На щастя, злочин попереджено працівниками правоохоронних органів, за фактом порушено кримінальну справу. Тим не менш, спроба несанкціонованого вивозу з порту контейнеру з високоліквідним товаром, загальною вартістю понад півмільйона гривень змусила нас форсувати впровадження електронного наряду в повному обсязі. Цей випадок ще раз підтвердив, що контролюючі органи не можуть далі працювати без впровадження електронного документообігу і без того, щоб всі учасники транспортного процесу ставили електронну візу.
Мета електронного наряду з точки зору митної служби, на думку Ю. Соколова, - зібрати всі необхідні дані, застосувати сучасні форми контролю, познайомити з ними експедитора і вантажовласника, а, значить, попередити небажані ситуації з вантажами в портах. Сьогодні митниця одержує від агентів попередню інформацію про прибуття контейнерів у порт. "Однак вона недостатня для прийняття тих чи інших рішень, визначення необхідних форм контролю. Система ЄІПС передбачає збір всієї інформації, яка надходить від усіх учасників транспортного процесу, акумулюється на сервері, щоб інспектор мав можливість ще до прибуття контейнера визначити, яку форму контролю застосувати до даного вантажу. Для цього необхідна гармонізація бази даних, тобто об'єднання воєдино системи Південної митниці, ЄІПС і стивідорних компаній, щоб інспектор митниці бачив всі характеристики контейнера: інформацію вантажоодержувача, перевізника, результати усіх форм контролю, які проводяться в порту. У підсумку, ми приходимо до того, що необхідно законодавчо закріпити можливість використання інспектором митниці попередньої інформації, отриманої з ЄІПС, тобто внести доповнення до постанови КМУ № 451 та підготувати нову редакцію наказу № 677, оскільки останній не дає можливість митнику прийняти рішення по інформації, що надходить попередньо ", - резюмував Ю. Соколов.
Про те, яку роль грає попередня інформація при прийнятті рішення контролюючими службами, розповів президент FIATA Стелі Лім. "Завдяки "єдиному вікну" всі учасники цього процесу можуть обмінюватися попередньою інформацією. До нього підключені не тільки порти, але і аеропорти, банки, вантажовласники... Дозвіл на відвантаження вантажу вантажоодержувач отримує за 24 години до прибуття судна в порт Сінгапур. А вся процедура огляду в цьому порту займає не більше 5 хвилин...". Як відомо, американська митниця, не маючи попередньої інформації, не дасть "добро" на вивантаження або заборону жодного контейнера. Інформація про вантаж що прибуває, надходить завчасно до прибуття вантажу. Тому рішення про огляд вантажу або його відсутність приймається протягом декількох хвилин.
Як зазначив заступник начальника Управління митного контролю та оформлення, Департаменту митної справи Міндоходів і зборів Павло Пашко, "унікальність проекту "Єдине вікно - локальне рішення" в тому, що є можливість створити завершений ланцюжок руху товару. У підсумку можна буде спростити процедуру контролю на кордоні. Тому що, навіть якщо за нього не заплатять податки на кордоні, їх стягнуть всередині країни. "Єдине вікно" - це механізм спрощення процедури... В Одеському порту створений своєрідний "фільтр пункту пропуску. Тут будь-який рух машини, підняття шлагбаума технічно організовано так, що ця інформація накопичується в системі. Досі жодна з систем, які створювали на сухопутних кордонах в Україні, не реалізована так, як в Одеському порту, тобто тут повністю виключена можливість проходження неконтрольованого товару. Систему, що діє в Одеському порту, необхідно поширити не тільки в портах, а й на інші пункти пропуску...".
В дискусії, в якій взяли участь експерт з постмитному контролю і аудиту Андрій Віденов, головний економічний співробітник відділу транспорту ЄЕК ООН Мартін Магольд, директор ТОВ "МШК Україна" Ігор Хоботів, начальник служби інформаційних технологій ДП "ОМТП" Дмитро Якименков, Маріо Апостолів та ін., були висловлені пропозиції щодо поширення досвіду Одеського порту по створенню ЄІПС на інші порти і пункти пропуску, йшлося про співпрацю державних структур і бізнесу відповідно до рекомендацій Всесвітньої митної організації, інших європейських інституцій, про створення національної концепції спрощення митних процедур та сприяння торгівлі, передачу частини функцій митного контролю бізнесу, про здійснення аналізу ризиків у зв'язку з реорганізацією структур державного контролю, про створення митного аудиту, про допомогу, яку повинні надавати митні органи підприємствам, щоб знизити ризики, про обмін інформацією між національними митними організаціями і т.д. На завершення важливо відзначити заяву Р. Кошулинського, який, звертаючись до фахівців портів, митних служб, всіх учасників транспортного процесу, заявив, що парламентарії чекають від них пропозиції по зміні законодавства для просування проекту "Єдине вікно - локальне рішення".
ОВРУЦЬКА Тетяна
