«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
ІСПС наближає Україну до сучасних світових стандартів
Значною подією нинішньої осені стало втілення в життя очікування бізнес-спільноти щодо початку реалізації спрощення процедур міжнародної торгівлі і транспорту. Мова йде про впровадження в режим промислової експлуатації інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) - продукту, що є матеріалізованим втіленням принципу "єдиного вікна". Як відомо, 20 вересня 2013 року в Одеському порту, який став першопрохідцем, відбулася презентація першого етапу ІСПС. Учасники презентації отримали "з перших рук" уявлення про саму систему і її місці в операційній системі порту, дізналися про перспективи її подальшого впровадження.
Серйозний імпульс процесам подальшої автоматизації документообігу, спрощення транспортно-вантажних митних процедур в портах надали вступ в силу Закону "Про морські порти України", внесення окремих змін у законодавство.
Про багатогранність цього проекту свідчать численні коментарі фахівців Одеського порту, керівництва Мінінфраструктури, АМПУ, Південної митниці Міністерства доходів і зборів та ін. Нашому кореспонденту випала можливість зустрітися і почути точку зору людини, яка разом зі спеціалістами своєї організації стояв біля витоків проекту - заступник голови Міжвідомчої робочої групи з впровадження системи "Єдине вікно - локальне рішення", створеної за дорученням Прем'єр-міністра України Миколи Азарова, президентом АТ "ПЛАСКЕ" Олегом Платоновим.
Від експерименту до промислової експлуатації
Так коротко охарактеризував О. Платонов процес впровадження електронного документообігу за принципом "Єдине вікно - локальне рішення", розпочатий 2 роки тому в Одеському порту. Перший етап ІСПС, діючий в порту з 2 вересня ц.р., являє собою 6 програмно-технічних модулів, що забезпечують інформаційний супровід всього ланцюжка проходження імпортних вантажів через акваторію і територію порту. Реалізовані поки 4 модуля, решту планується реалізувати до кінця року. ІСПС сьогодні експлуатується лише в межах Одеського порту щодо контейнерних вантажів, що вивозяться з порту автомобільним транспортом. Першою підтримкою експерименту по застосуванню інформаційної системи портового співтовариства стало надання наказом Мінінфраструктури від 18.10.2012 р. № 622 юридичного статусу електронному вигляду вантажних документів. Промислова експлуатація стала можлива завдяки постанові КМУ від 3.07.2013 р. № 553 "Про внесення змін до постанови КМУ від 21 травня 2012 року № 451". Цей документ відкриває можливість використання ІСПС в інших портах України.
- Цей урядовий документ (постанова КМУ № 553) має чітку спрямованість: повністю перевести весь документообіг, що стосується переміщення вантажів через територію портів, в електронний варіант. Мова йде не лише про вантажі в контейнерах, але і щодо всіх інших видах вантажів. Першим документом першого етапу ІСПС став електронний наряд, забезпечений високим рівнем захисту інформації, який діє з 2 вересня п.р. в Одеському порту. Розробником програмного забезпечення для ІСПС стала компанія-провайдер "ППЛ 33-35", створена згідно з договором щодо впровадження принципу "єдине вікно" між портом і АТ "ПЛАСКЕ". Система сприймає формати даних, як тих, що необхідні для роботи держустанов, так і тих, що використовуються у міжнародних транспортних процесах, і орієнтована на застосування електронного цифрового підпису. Наступним для впровадження ІСПС визначений Іллічівський порт, де повним ходом йде підготовча робота. У перспективі ІСПС буде взята на озброєння й іншими портами, - сказав Олег Ісаакович.
Розпочате в Одеському порту електронне оформлення контейнерів, що перевозяться по залізниці, - теж складова першого етапу ІСПС. Завершення розробки технологічної схеми (тимчасового порядку) для контейнерів, що перевозяться по залізниці, дозволить істотно розширити внутрішні можливості ІСПС. Як зазначив О. Платонов, програма вже готова. Технологічна частина (технологічна схема) ще узгоджується між ДП "АМПУ", провайдером ІСПС "ППЛ 33-35" і залізничної групою головного диспетчерського порту. Тим не менше, частина експедиторів, які працюють з портом, вже користуються програмою. Поки модель руху електронного наряду для залізничних контейнерів нагадує первісну стадію оформлення вантажів для автомобільного транспорту, тобто коли паралельно діють паперовий та електронний варіанти. Найближчим часом, після підписання нової технології, паперовий варіант накладної можна буде виключити.
Ще однією з складових першого етапу ІСПС, за словами президента "ПЛАСКЕ", є інформаційна підтримка режиму трансшипменту (спрощеної форми оформлення контейнерів у межах одного пункту пропуску - ред.). Нагадаємо, що в Одеському порту з цим видом вантажів працюють на протязі 3 років.
Закон один для всіх
Процес впровадження ІСПС, як і будь-яка нова справа, проходив непросто. Лінійні агенти неохоче переходили на пропоновану систему документообігу, посилаючись на те, що у них вже є відпрацьована система обміну даними з їх принципалами.
- Ми передбачили можливість вирішення цієї проблеми, - підкреслив О. Платонов, - тому запропонували лініях і операторам, які з ними пов'язані, застосовувати конвертори, що дозволяють трансформувати будь-який, застосовуваний у діловій практиці, формат даних,у необхідний для системи. Договір про обмін інформацією між адміністрацією порту з контролюючими органами, державними органами влади, який готується до підписання, передбачає цей момент. До недавнього часу потреби в такому договорі не було, оскільки ІСПС функціонувала в експериментальному режимі. Але після прийняття постанови КМУ № 553 вимога про наявність договорів про обмін інформацією між адміністраціями всіх вітчизняних портів і всіма учасниками транспортного процесу стала обов'язковою. Тому паралельно з організаційно-технічними заходами з підготовки початку промислової експлуатації ІСПС, проект угоди був підготовлений і розміщений на сайті http://www.singlewindow.org для обговорення.
Переваги ІСПС в тому, що створені єдині правила для всіх. Користування системою не тільки забезпечує експедиторам, вантажовласникам високий рівень безпеки інформації що подається, але позбавляє від необхідності стояти в черзі, як це відбувалося раніше. Тим не менш, відзначає О. Платонов, якщо експедитор наполягає на використанні паперової технології, у нього є можливість скористатися безкоштовною послугою у порту, де його наряд з паперу буде переведений в електронний варіант.
Однією з причин, на думку президента "ПЛАСКЕ", небажання лінійників користуватися ІСПС може бути також те, що всі операції, що здійснюються через ІСПС, стають "прозорими". "Багато учасників ринку вибирають зручні для них технології, принципи роботи і не хочуть нічого змінювати, мотивуючи це не адаптованістю вітчизняного законодавства до звичних для них технологій і принципів. Але обмін інформацією з державними органами повинен відбуватися в тій формі, яка узаконена державою", - констатував Олег Ісаакович.
"Вільна практика" отримає високий рівень безпеки
Окремим модулем ІСПС (всього їх шість), як зазначає президент "ПЛАСКЕ", охоплюються операції з отримання дозволу на розвантаження судна в порту ("вільна практика"), що включають передачу попередньої інформації про вантажі, щоб контролюючі органи могли провести аналіз ризиків. Як відомо, режим "вільної практики" діє в Одеському порту з 2010 р. Судно стає до причалу, і його вивантаження починається до появи комісії.
Проте реалізована на той час технологія застосування "вільної практики" не забезпечувала високого рівня відповідальності за прийняті рішення. Представники митниці, інших контролюючих органів робили в заявці просту позначку, не ставлячи ніякого підпису. Найближчим часом процес обробки даних автоматизується, забезпечивши високий рівень захисту інформації та персоніфікацію прийнятих рішень. Після запровадження цього модуля ІСПС дозвіл на вантажні роботи до приходу комісії капітан судна буде отримувати у вигляді електронного запису з електронним підписом контролюючих органів.
Далі належить впровадження ще трьох модулів: оформлення результатів вивантаження, заяву вантажовласника про можливість вивезення вантажу з території порту і, нарешті, здійснення всіх видів контролю і вивезення вантажу з території порту. Всі ці модулі вже відпрацьовані і вимагають узгодження з усіма службами.
- Впровадження модуля "вільна практика" передбачається в січні 2014 р. Це частково пов'язано з тим, що наступний рік для Міндоходів і зборів - рік митної справи. Серйозну увагу буде приділено модернізації роботи пунктів пропуску в Україні. Таке завдання перед Міндоходів і зборів поставили Президент і уряд, - підкреслив О. Платонов.
Контроль на кордоні замінять постаудитом
Першою, хто підтримав ініціативу Мінінфраструктури та Одеського порту про впровадження електронного наряду, була митна служба. Одним з основних плюсів електронного наряду для митниці є можливість попередньо відстежувати можливі ризики, що відповідає положенням нового Митного кодексу. На думку президента "ПЛАСКЕ", Митний кодекс України набагато досконаліше кодексів деяких європейських країн, не кажучи вже про країни колишнього Союзу. Тому що взято найкраще в митному законодавстві ЄС.
Терміни "єдиний офіс", "єдине вікно", що прописані в новому Митному кодексі, вже не просто на слуху всіх учасників транспортного процесу, але широко застосовуються на практиці. Під "єдиним офісом" мається на увазі знаходження всіх контролюючих органів в одному приміщенні. "Єдине вікно" означає, що вантажні документи подаються один раз в одне місце, і завдяки заздалегідь організованій системі інформаційного обміну всі учасники транспортного процесу обмінюються інформацією.
Існує ще одне поняття "єдина зупинка", яка широко застосовується в європейських країнах. За словами О. Платонова, "єдина зупинка", як правило, застосовується в автомобільних пунктах пропуску на кордоні двох держав. Наприклад, Німеччини і Франції. "У цьому разі митниця однієї з держав просить своїх колег з сусідньої держави провести всі види (прикордонний екологічний, фітосанітарний та ін) і форми (сканування, зважування і т.д.) контролю вантажів, і в той же час довіряє результатам цього контролю, не дублюючи його на своїй території. В Україні це поки впровадити складно, оскільки контролюючі служби знаходяться в різних місцях. Але в перспективі потрібно орієнтуватися на введення і у нас такої системи контролю".
Незважаючи на всі ці новації, що відповідають кращим світовим стандартам, час від часу в портах виникають ситуації, які неоднозначно трактуються учасниками транспортного процесу. В даному випадку мова йде про нещодавно введеному 100-відсотковому огляді контейнерів в Одеському та Іллічівському портах, в результаті чого утворилися затори автотранспорту. Ця проблема, як розповів О. Платонов, була озвучена під час нещодавньої наради Громадської ради при Міндоходів і зборів за участю міністра Олександра Клименка. За словами керівника відомства, будь-яка ідея може бути дискредитована, в тому числі і застосування різних форм контролю (сканування, зважування і т.д.) контейнерів.
- Форми контролю, - вважає О. Платонов, які застосовують зараз у портах, визначені Митним кодексом України. Однак, на думку міністра, процес огляду був не цілком коректно організований на місцях. В основі цього процесу все ж таки має бути правильно організована система аналізу ризиків, покликана виявляти незаконні дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Коли всі модулі системи "єдиного вікна" будуть впроваджені, тоді стане можливим вибірковий контроль контейнерів, як це практикується в більшості портів світу. А сьогодні тимчасово Міндоходів змушений ретельно оглядати весь обсяг контейнерів, що проходять через порти. Проте О. Клименко вважає можливим змінити порядок для компаній, які добре себе зарекомендували. Зокрема, таким учасникам ринку необхідно внести депозит (платежі в бюджет) і встановити для них наступний постаудит. Якщо ціна при реалізації товару занижена або завищена, то власник вантажу повинен відшкодувати до бюджету різницю. Найближчим часом планується відпрацювати механізм підписання договору про те, що суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності згоден вносити депозит, і до його вантажів в пункті пропуску не будуть застосовуватися обтяжливі форми контролю.
За словами керівника "ПЛАСКЕ", у країні взято курс на дерегуляцію державного контролю. Іншими словами, дозвільна система замінюється системою, що контролює. Підприємцю надають повну свободу. Але відповідно до законодавства держава може в будь-яку хвилину перевірити його діяльність. Митна процедура в пунктах пропуску теж переходить на таку систему.
На завершення О. Платонов повідомив важливу інформацію про те, що уряд країни поставив перед собою мету - модернізувати транспортну систему. Щоб вона стала ні додатком до Митного союзу або європейській транспортній системі, а незалежною системою, здатною надавати послуги всім зацікавленим учасникам ринку. Якщо цю серйозне і відповідальне завдання вдасться виконати, то Україна вийде на дійсно інший, міжнародний рівень.
ОВРУЦКАЯ Татьяна
