«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
ІСПС у розвитку: новації та пропозиції
11 березня в конференц-залі головного представництва ДП "АМПУ" відбулась нарада "Впровадження інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС)" за участю фахівців Адміністрації морських портів, Центру обробки даних "ППЛ 33-35" (ЦОД-провайдер системи), представників контролюючих органів, експедиторських фірм, стивідорних компаній, що спеціалізуються на перевалці контейнерів в Одеському порту, громадських організацій.
Перед цією подією на початку березня у Києві відбулося чергове засідання Міжвідомчої робочої групи з впровадження проекту "Єдине вікно - локальне рішення" в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області, на якому фахівці галузі обговорили першочергові механізми впровадження ІСПС у всіх вітчизняних портах.
На нараді, яка проходила в Одесі, були підведені підсумки впровадження ІСПС і обговорені інновації у світлі розвитку системи.
"Ковток свіжого повітря"
Коли два роки тому Одеський порт починав запровадження "вільної практики", а через рік - електронного пропуску, єдиної інформаційної системи, вітчизняних аналогів ні в одній сфері господарської діяльності не було. "Ми хотіли піти від корупційних схем, спростити процес оформлення контейнерів, від паперових носіїв, про які в усьому світі вже давно забули, перейти на електронні. В умовах тотальної корупції в країні ми зробили кроки, щоб виключити контакт бізнесу з контролюючими органами та провладними структурами, зробити прозорою систему оформлення вантажів у портах. ИСПС була як ковток свіжого повітря", - зазначив В. Вороний.
За словами керівника служби АМПУ, кінцева мета впровадження ІСПС - охоплення всієї матриці технологічних ланцюжків оформлення вантажів та переведення паперового документообігу до електронного у всіх портах України.
Що ж таке технологічна ланцюжок?
- Це ланцюг послідовних дій від моменту прибуття вантажу в порт до його відправлення. Прикладом, прибуття завантаженого контейнера морським транспортом і вибуття автомобільним - це один ланцюжок. Прибуття завантаженого контейнера морським транспортом і вибуття залізничним - інший. Експорт, порожніх контейнерів, інших категорій вантажів - все це різні технологічні ланцюжки. На даний момент в Одеському порту практично повністю реалізовані 3 технологічні ланцюжки: застосування "вільної практики", оформлення імпортних навантажених контейнерів, які вивозяться автомобільним і залізничним транспортом, - прокоментував В. Вороний.
Одеський порт був воістину першопрохідцем: система прокладала собі шлях з великими труднощами. Доводилося доводити на всіх рівнях її переваги, ініціювати внесення змін у законодавство. Зараз, підкреслив В. Вороний, є певний досвід. Тому кожний наступний технологічний ланцюжок відпрацьовувати легше і швидше. "Найближчим часом до системи будуть підключені портові оператори і лінійні агенти, що створить повний замкнутий ланцюжок участі в ІСПС всіх зацікавлених сторін у конкретному морському порту. Поки йде тестування системи з участю операторів. Наприклад, оператор контейнерного терміналу "ГПК-Україна" технічно готовий. Залишилися деякі юридичні формальності", - повідомив В. Вороний.
Так у чому ж переваги ІСПС? Здавалося б, про це сказано і написано чимало. І, тим не менш, комерційний директор ЦОД "ППЛ 33-35" Андрій Шевчук дуже докладно зупинився на перевагах електронної системи.
- Відпала необхідність робити кілька копій документів і самому нести їх відповідним посадовим особам. Експедитор сам створює електронний наряд або за нього це робить група обліку служби логістики та комерційної роботи адміністрації Одеського порту. При цьому клієнт сам обирає зручний для нього статус: заявника (суб'єкт, не підписав договір з "ППЛ 33-35") або замовника (уклав договір на обслуговування з "ППЛ 33-35"). Різниця в тому, що замовник, не виходячи зі свого офісу, має можливість самостійно створювати електронні наряди і в режимі реального часу відслідковувати їх оформлення. Якщо до ІСПС не було ніякої можливості зафіксувати факт звернення в контролюючі органи, то тепер реєстрація відбувається в автоматичному режимі відразу ж після створення електронного наряду. Завдяки ІСПС стало можливим ідентифікувати посадову особу, яка здійснювала процедуру оформлення документів або відмовила у оформленні. Черговість оформлення наряду, яка раніше була прерогативою митного інспектора, зараз формується в автоматичному режимі у відповідності з чинним законодавством. Скорочено час оформлення наряду в групі обліку адміністрації порту, скасовані зайві етапи процесу оформлення документів, - сказав А.Шевчук.
Як підкреслив В. Вороний, у експедиторів є альтернатива: ніхто не нав'язує платні послуги ЦОД. Адміністрація Одеського порту, як і раніше, обслуговує клієнтів, у яких немає договірних відносин з ЦОД. При цьому адміністрація порту створює електронний наряд самостійно, оскільки це одна з головних умов забезпечення схоронності вантажів в порту і запобігання несанкціонованого вивезення їх з території порту. Команду на відкриття шлагбаума для виїзду автотранспорту дає електронна система після перевірки необхідних даних в електронному наряді.
"Ми першими в черзі стояли..."
При оформленні документів на контейнери існує черговість. Для експедиторів це загальновідомий факт. Щоб виключити зловживання при формуванні черги, провайдер системи, АМПУ, Південна митниця разом з експедиторським співтовариством розробили алгоритм електронної черги.
Що являє собою електронна черга? За словами виконавчого директора "ППЛ 33-35" Галини Ройзіной, список електронної черги формується в ІСПС відповідно до дати та часу подачі наряду.
- При формуванні електронного наряду експедитор у разі необхідності робить позначку про першочергове оформлення з обов'язковим посиланням на нормативний акт. Інспектор митниці, який отримує наряд з електронної черги, може завізувати його або відмовити в оформленні, обов'язково вказавши причини. Якщо інспектор відправляє наряд на доопрацювання, він також вказує причину свого рішення. Такі наряди, звичайно ж, йдуть з черги, щоб не затримувати інших учасників процесу. При відсутності необхідної для оформлення інформації наряд потрапляє в тимчасово відкладені. У той же час, законодавством визначені випадки першочергового оформлення товарів. Зараз це прерогатива виключно відповідального співробітника митниці (старшого зміни), а от раніше це могли робити все визирующие інспектори. Але при цьому він повинен обов'язково посилатися на нормативний акт, - поінформувала Г. Ройзіна.
Які ж вантажі мають право першочергового оформлення? В електронну систему внесено перелік товарів, обумовлених чинним законодавством. Це швидкопсувні і рефгрузы, товари, необхідні для подолання наслідків стихійного лиха, катастроф, епідемій, тварини, товари міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, що мають обмежений чи особливий режим зберігання, військові вантажі, фото-, аудіо - і відеоматеріали для ЗМІ та ін. Всього 14 найменувань. Цим списком зобов'язані керуватися експедитори та представники контролюючих органів. Зараз перелік товарів переданий до Держмитслужби на затвердження. Після цього з боку працівників контролюючих органів вже не повинно бути рішень "за своїм розсудом", що дають право на першочергове оформлення наряду. А для моніторингу ситуації вирішено зробити прозорим процес формування електронної черги.
Адміністрація морських портів України, - сказав В. Вороний, - підтримала пропозицію портового співтовариства про те, щоб у ІСПС в режимі реального часу відбивалося стан електронної черги. Тоді всі зацікавлені сторони зможуть бачити будь-які зміни у формуванні черзі електронних нарядів. Наше завдання - разом з експедиторами, лінійними агентами, портовими операторами створити умови для ефективної роботи і розробити прозорий механізм процесу оформлення документів, дати можливість водіям відстоювати свої законні права у разі порушення процесу.
2 години на оформлення наряду. Чи реально це?
Як показав досвід, пікові навантаження в митниці відбуваються після вихідних днів - у понеділок, вівторок, частково в середу. Одне з питань, піднятих на нараді, стосувалося часу оформлення електронного наряду і проходження електронної черги.
- План суднозаходів складений так, що на вихідні дні припадає основний підхід флоту. Природно, в понеділок оформляється близько 3,5 тис. контейнерів, - повідомив головний державний інспектор відділу митного оформлення поста "Одеса-порт" Максим Боліщук. - Це близько 1-1,5 тис. нарядів. У той же час пропускна здатність нашого підрозділу - 400 нарядів на добу. Час оформлення наряду залежить від складності вантажу, ситуацій з вантажоодержувачем і та інш. У середньому сам процес оформлення займає 4-5 хв. Ми вже адаптувалися в електронній системі, постійно перебуваємо в контакті з виконавчим директором "ППЛ 33-35" Галиною Ройзіной. Намагаємося максимально органічно облаштувати своє робоче місце, щоб економити кожну хвилину. Тим не менше, і до впровадження ІСПС, і зараз пікові навантаження на дні після вихідних залишилися. Незважаючи на те, що в технологічній схемі написано, що на оформлення контейнерів відводиться 2 години, в реальності це виконати вкрай складно.
Однак, як вважає М. Боліщук, питання можна вирішити таким чином: у понеділок і вівторок збільшити кількість працівників, зайнятих візіровкой нарядів. У той же час експедитори теж можуть будувати роботу так, щоб розподілити навантаження рівномірно на весь робочий тиждень.
У процесі наради, крім новації, що стосується прозорості формування електронної черги, було обговорено кілька питань. У тому числі пропозиції компанії "ГПК-Україна" про скорочення кількості документів, що оформляються в порту ще на одну одиницю - це доручення на видачу товарно-матеріальних цінностей. Менеджер компанії "Інтернешнл Карго сервіс" Людмила Андрієнко запропонувала для скорочення часу оформлення контейнерів, спадаючих з порту по залізниці, проставляти дозвіл в системі не на кожну одиницю, а в цілому на всю партію, зазначену в наряді. Ці та інші пропозиції ДП "АМПУ" і ЦОД повинні відпрацювати в найкоротший термін.
Між тим, ІСПС набирає обертів. З 12 березня в порту "Південний" стартував один з модулів ІСПС - "вільна практика". В Іллічівському морському порту найближчим часом почнеться дослідна експлуатація ІСПС. Тобто оформлення всіх контейнерів буде відбуватися паралельно в електронному та паперовому варіантах.
Як свідчить остання статистика АМПУ, з 2 квітня 2013 р., початку дослідної експлуатації ІСПС в Одеському порту, за 11 березня 2014 р. в електронному режимі в морських портах України було опрацьовано 139,1 тис. контейнерів. Є всі підстави вважати, що по мірі впровадження електронної системи в інших портах країни ця цифра буде зростати. Все нове насилу пробиває собі дорогу, але з часом завойовує все більше прихильників. Це закономірність.
ОВРУЦЬКА Тетяна
