«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
ІСПС: система, що на ділі довела свою актуальність
2 квітня виповнився рік функціонування в Одеському порту інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) в зоні діяльності Південної митниці Міндоходів України. ІСПС - це організаційно-технічна система, яка дозволяє накопичувати, перевіряти, обробляти, зберігати та передавати в електронному вигляді інформацію і документи, необхідні для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю, оформлення товарів і транспортних засобів відповідно до законодавства України про електронний документообіг. Зараз в електронну систему включені "вільна практика", перехід з паперового на електронний наряд і електронний дозвіл на виїзд з території порту.
Коли в Одеському порту зароджувалася ідея створення електронної системи, аналогів у вітчизняній практиці не було. Як зазначив на нараді в березні ц.р., на якому підбивалися підсумки впровадження електронної системи, начальник служби стратегічного розвитку ДП "АМПУ" В'ячеслав Вороний, була поставлена задача "піти від корупційних схем, спростити процес оформлення контейнерів, мінімізувати контакт бізнесу з контролюючими органами та державними структурами, перейти від паперових носіїв до електронних, що вже давно практикується у всіх передових країнах світу".
Першопроходець
Спочатку було взято лише один технологічний ланцюжок - прибуття імпортного навантаженого контейнера на судні і вивезення його автотранспортом. Згідно з наказом голови ДП "АМПУ" від 12.08.2013 р. з 2 вересня 2013 р. оформлення наряду на імпортні контейнери та отримання дозволу на вивезення вантажу за межі Одеського порту автотранспортом повністю переведені в електронний варіант, виключаючи паперові носії. Зараз в порту реалізовані три технологічні ланцюжки: застосування "вільної практики", оформлення імпортних навантажених контейнерів, які прибули морем і вивозяться автотранспортом, залізничним транспортом. Кінцева мета проекту - охоплення всієї матриці технологічних ланцюжків і переведення паперового документообігу до електронного у всіх українських портах.
Впровадження нововведення в Одеському порту стало можливим в результаті п'ятирічної послідовної роботи фахівців підприємства, АТ "ПЛАСКЕ" та ДМСУ за підтримки Міністерства інфраструктури України: прийнятий цілий ряд нормативних документів, внесені зміни в закони України, постанови Кабміну, накази ДМСУ та інших відомств.
Чому для впровадження пілотного проекту ІСПС був обраний Одеський порт? За словами члена Міжвідомчої робочої групи по впровадженню електронної системи "Єдине вікно - локальне рішення" В. Вороного, таке рішення пов'язане з тим, що підприємство найбільш підготовлено для переходу на електронний документообіг. Протягом останніх років фахівці порту просунулися в цьому напрямку, розробивши і реалізувавши кілька інформаційних проектів.
Взаємовигідна співпраця
Завдання портів, як відомо, перевантажувати вантажі з одного виду транспорту на інший. Реалізація проекту "Єдине вікно - локальне рішення" вимагає не тільки значних капіталовкладень, але і пов'язана з вирішенням специфічних завдань з області IT-технологій, не властивих для транспортного підприємства (аналіз бізнес-процесів, розробка програмного забезпечення, проходження державної атестації засобів та системи захисту інформації, придбання відповідного устаткування, навчання користувачів і т.інш.). У той же час у фахівців заснованого АТ "ПЛАСКЕ" на основі державно-приватного партнерства Центру обробки даних (ЦОД) "ППЛ 33-35" (ППЛ - планування портової логістики, 33-35 - рекомендації Центру по спрощенню процедур торгівлі та електронних ділових операцій при Європейській економічній комісії ООН - ред.), які створювали, розробляли електронну систему, є досвід, знання і можливість виконувати необхідну роботу. В результаті співпраці Центру обробки даних з фахівцями ДП "АМПУ", митної служби вдалося розробити систему, що створює рівні умови для надання клієнтам якісних транспортно-експедиторських послуг. Тому адміністрація Одеського порту, а після прийняття Закону про порти і реформування портової галузі ДП "АМПУ" і ТОВ "ППЛ 33-35" уклали договір про співпрацю, пов'язаний з функціонуванням ІСПС, на безоплатній основі.
Адміністрація морських портів України, - зазначив начальник служби інформаційних технологій АМПУ Дмитро Якіменков, - виступає в ролі керівника та координатора проекту, а ТОВ "ППЛ 33-35" - виконавець та експлуатуюча організація. Таке співробітництво забезпечує реалізацію вимог державної політики при побудові національної системи портового співтовариства і мінімізує витрати державних коштів. Це відповідає політиці ДП "АМПУ", спрямованої на зниження витрат і скорочення непрофільних видів діяльності. Аутсорсінг (передача підприємством на підставі договору бізнес-процесів або інш. виробничих функцій іншій компанії - ред.) є одним з рішень, що дозволяє отримувати якісні послуги за невеликі гроші. В цьому напрямку ми співпрацюємо з багатьма ІТ-компаніями. Один з наших партнерів – ТОВ "ППЛ 33-35". Фахівці компанії-провайдера володіють великим досвідом роботи в портах, зокрема брали участь у створенні електронної системи, що експлуатується в Одеському порту. Завдяки цьому "ППЛ 33-35" забезпечує для всіх учасників транспортного процесу якісний сервіс за мінімальною вартістю. На сьогоднішній день в АМПУ з урахуванням усіх філій адміністрацій діють понад 15 договорів на аутсорсинг ІТ-послуг. Всі договори були укладені у відповідності з процедурами, передбаченими Законом України № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель (зі змінами)" та Законом України № 4852-VI "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" з урахуванням очікуваної суми закупівлі за договорами на момент їх укладення та діючого на підприємстві "Положення про закупівлі". Ці договори абсолютно прозорі, їх можна побачити на сайтах адміністрації Одеського морського порту www.port.odessa.ua і ДП "АМПУ" www.uspa.gov.ua.
За інформацією дирекції ТОВ "ППЛ 33-35", проект "Єдине вікно - локальне рішення" рішенням Міжвідомчої робочої групи, створеної за дорученням Прем'єр-міністра, функціонує на принципах самоокупності, що відповідає як європейської, так і світовій практиці. Встановлена оплата наданих послуг - 40 грн. за оформлення одного контейнера - є досліджуваної ціною за електронну обробку всієї інформації, що стосується даного контейнера з товаром. Така ціна встановлена для визначення складових елементів окупності розробленого продукту, його обслуговування і експлуатації, вдосконалення системи.
Переваги ІСПС
Так у чому ж переваги ІСПС? Здавалося б, про це сказано і написано чимало. І, тим не менш, на вже згаданій нараді в АМПУ про це дуже докладно розповів комерційний директор ЦОД "ППЛ 33-35" Андрій Шевчук.
- Відпала необхідність робити кілька копій документів і самому нести їх відповідним посадовим особам. Експедитор сам створює електронний наряд або за нього це робить група обліку служби логістики та комерційної роботи адміністрації Одеського порту. При цьому клієнт сам обирає зручний для нього статус: заявника (суб'єкт, якій не підписав договір з "ППЛ 33-35") або замовника (якій підписав договір на обслуговування з "ППЛ 33-35"). Різниця в тому, що замовник, не виходячи зі свого офісу, має можливість самостійно створювати електронні вбрання і в режимі реального часу відслідковувати їх оформлення. Якщо до ІСПС не було ніякої можливості зафіксувати факт звернення в контролюючі органи, то тепер реєстрація відбувається в автоматичному режимі відразу ж після створення електронного наряду. Завдяки ІСПС стало можливим ідентифікувати посадову особу, яка здійснювала процедуру оформлення документів або відмовила в оформленні. Черговість оформлення наряду, яка раніше була прерогативою митного інспектора, зараз формується в автоматичному режимі у відповідності з чинним законодавством. Скорочено час оформлення наряду в групі обліку адміністрації порту, скасовані зайві етапи процесу оформлення документів.
По суті, сьогодні ІСПС - єдиний реєстратор операцій в порту, визнаний як юридично, так і більшістю учасників транспортного процесу, що дає можливість бізнесу і державі контролювати і забезпечувати дотримання вимог законодавства при оформленні вантажних документів в морських портах.
Як підкреслив В. Вороний, у експедиторів є альтернатива: ніхто не нав'язує платні послуги ЦОД. Адміністрація Одеського порту, як і раніше, обслуговує клієнтів, у яких немає договірних відносин з ЦОД. При цьому працівники адміністрації порту створюють електронний наряд самостійно, оскільки це одна з головних умов забезпечення схоронності вантажів в порту і запобігання несанкціонованого вивезення їх з території порту. Команду на відкриття шлагбаума для виїзду автотранспорту дає електронна система після перевірки необхідних даних в електронному наряді.
У ІСПС, як у будь-якого нововведення, серед користувачів, а це 405 суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі 383 експедиторських фірми, є як прихильники, так і противники. Результат анкетування, проведеного фахівцями Одеського порту, підтвердив, що завдяки електронній системі стало легше працювати, зникли черги на митному посту "Одеса-порт", спрощено процес оформлення контейнерів. Робота в ІСПС виключає необхідність безпосередньо надавати в митний орган паперові варіанти нарядів, простоювати в чергах для так званого "з'ясування" питання візіровки. Якщо перефразувати слова У. Черчілля щодо демократії, то можна сказати, що, можливо, ІСПС - не самий досконалий проект, але "нічого кращого поки що людство не придумало".
Надалі при переході на електронний обмін інформацією між морськими агентами та портовими операторами, який є одним з ланок технологічного ланцюжка обробки вантажів в порту і, на жаль, поки що відноситься до стримуючих факторів, з'явиться можливість прискорити та спростити процес оформлення вантажних документів.
Електронна система постійно вдосконалюється. Щоб виключити конфлікти між експедиторами та контролюючими органами, які раніше мали місце при формуванні черговості оформлення нарядів, провайдер системи за технічним завданням АМПУ, погодженим з ініціативною групою представників експедиторського бізнесу, реалізував алгоритм електронної черги. Список електронної черги формується відповідно до дати та часу подачі документів. Законодавством визначені випадки першочергового оформлення наряду.
Адміністрація морських портів України - зазначив В. Вороний, - підтримала пропозицію портового співтовариства про те, щоб у ІСПС в режимі реального часу відбивалося стан електронної черги. Дана функція вже реалізована, і тепер всі зацікавлені сторони можуть бачити будь-які зміни у формуванні черзі електронних нарядів. Наше завдання - разом з експедиторами, лінійними агентами, портовими операторами створити умови для ефективної роботи і розробити прозорий механізм процесу оформлення документів, дати можливість водіям відстоювати свої законні права у разі порушення процесу.
ІСПС вийшла за рамки Одеського порту. З 12 березня ц.р. один з модулів ІСПС - "вільна практика" стартував в порту "Южний". В Іллічівському морському порту найближчим часом почнеться дослідна експлуатація ІСПС. 3-4 квітня під час візиту фахівців АМПУ в Миколаївський регіон обговорювалося питання впровадження електронної системи оформлення вантажних документів у Миколаївському порту.
Як свідчить остання статистика ДП "АМПУ", з 2 квітня 2013 р., початку дослідної експлуатації ІСПС в Одеському порту, по квітень 2014 р. в електронному режимі в морських портах України було опрацьовано близько 140 тис. контейнерів. Є всі підстави вважати, що по мірі впровадження електронної системи в інших портах країни ця цифра буде зростати. Все нове насилу пробиває собі дорогу, але з часом завойовує все більше прихильників. Це закономірність.
ОВРУЦЬКА Тетяна
