«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
ІСПС в Одеському порту відзначила першу річницю з моменту впровадження новації
02 квітня 2014, 14:31
1 квітня в Одеському порту відбулася презентація Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) для кореспондента столичного видання «Магістраль». Презентацію провів комерційний директор Центру обробки даних «ППЛ 33-35» (провайдер інформаційної системи) Андрій Шевчук. За випадковим збігом обставин це захід співпав з річницею впровадження електронної системи в Одеському порту.
Підчас презентації представник столичного ЗМІ побував у службі логістики і комерційної роботи адміністрації порту, на вантажному митному комплексі, яким оперує компанія «Євротермінал», відвідав контейнерний термінал на Карантинному молу (оператор ДП «ГПК Україна»).
Як зазначив А. Шевчук, 2 квітня виповнюється рік, як в Одеському порту почав діяти пілотний проект електронної системи. Основна мета впровадження ІСПС — охоплення всієї матриці технологічних ланцюжків і трансформація паперового документообігу в електронний при оформленні вантажів у всіх українських портах.
— ІСПС дозволяє піти від корупційних схем, мінімізувати контакт бізнесу з контролюючими органами і провладними структурами, зробити прозорою систему оформлення вантажів у портах. Експедитору не потрібно робити до 30 копій документів і обходити з ними всі контролюючі органи. Тепер він сам створює електронний наряд або за нього це робить група обліку служби логістики і комерційної роботи порту. Якщо до ІСПС не було ніякої можливості зафіксувати факт звернення до контролюючих органів, то тепер реєстрація відбувається в автоматичному режимі відразу ж після створення електронного наряду. Завдяки ІСПС стало можливим ідентифікувати посадову особу, яка здійснювала процедуру оформлення документів або відмовила в оформленні. На даний момент в Одеському порту практично повністю реалізовані 3 технологічні ланцюжки: застосування «вільної практики», оформлення імпортних навантажених контейнерів, які вивозяться автомобільним і залізничним транспортом»,— розповів А. Шевчук.
Найближчим часом до системи будуть підключені портові оператори та лінійні агенти, що дозволить створити замкнутий ланцюжок участі в ІСПС усіх зацікавлених сторін у конкретному морському порту. На даний момент проходить тестування системи за участю операторів. Наприклад, оператор контейнерного терміналу ДП «ГПК Україна» технічно готовий. Залишилися деякі юридичні формальності.
У групі обліку служби логістики та комерційної роботи порту представнику ЗМІ продемонстрували процес створення електронного наряду. А приміщенні митного посту «Одеса -порт» Південної митниці Міністерства доходів і зборів, розташованому в одній будівлі зі службою логістики і комерційної роботи адміністрації порту, журналісту дав інтерв'ю головний державний інспектор відділу митного оформлення Максим Боліщук.
— З квітня 2013 року у нас функціонували два варіанти наряду — у паперовому та електронному вигляді,— розповів головний державний інспектор посту «Одеса-порт».— Починаючи з 2 вересня минулого року почалася промислова експлуатація ІСПС, яка повністю виключила паперові носії. Тепер ми візуємо наряд в електронному вигляді, завіряючи його електронним цифровим підписом. Які ж переваги застосування електронного наряду? Зникли черги експедиторів, які змушені були приносити сюди на візування вантажні документи. Тепер експедитори оформлюють їх, не виходячи зі свого офісу, і так само можуть відслідковувати в системі просування свого наряду. З березня ми перейшли на візування в електронному вигляді нарядів на контейнери, що перевозяться залізницею. Тиждень тому було введено новий модуль — алгоритм електронної черги, що створює прозорість її формування. Тобто експедитор, перебуваючи на робочому місці, може контролювати візування нарядів митними органами. Нормативним актом визначено чіткий перелік товарів, які можуть оформлятися позачергово. Наприклад, швидкопсувні вантажі, гуманітарна допомога, товари, необхідні для подолання наслідків стихійних лих і катастроф, тварини і т.д. Якщо інспектор митниці робить позначку про першочергове візування наряду, то він обов'язково повинен посилатися на нормативний документ. Ще одна важлива новація: буквально днями ми перейшли на цілодобове візування нарядів. Це збільшило пропускну спроможність посту «Одеса-порт» на 30–40 проц.
Алгоритм формування електронної черги допоміг виявити причини, за яких відбувається затримка в оформленні нарядів. За словами А. Шевчука, затримка близько 40 проц. нарядів відбувається з вини експедиторів: це або не повністю надана необхідна інформація, або судно ще не прийшло в порт і т.д. Зараз спільно з митницею розглядається можливість установки «фільтра» в системі, котрий не допустить наряди на судна, які ще не зайшли в порт.
Впровадження ІСПС планується у всіх вітчизняних портах. З 12 березня в порту «Южний» стартував один з модулів ІСПС — «вільна практика». В Іллічівському морському порту найближчим часом почнеться дослідна експлуатація ІСПС. Тобто оформлення контейнерів відбуватиметься паралельно в електронному та паперовому варіантах. Планується, що електронний документообіг буде поширений на всі вантажі, що проходять не тільки через порти, але і перевозяться залізницею, авіаційним та автомобільним транспортом. Проект розрахований на довгострокову перспективу.
ПРЕС-СЛУЖБА АДМІНІСТРАЦІЇ ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ
