«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
На шляху до спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні
19.06.2014 р. відбулося 14 засідання Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з впровадження технології "Єдине вікно — локальне рішення" в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області. Такі засідання проводяться регулярно з 2011 р. (з початку старту проекту).
На засіданні були розглянуті основні результати Четвертого міжнародного семінару ЄЕК ООН з питань спрощення торгівлі "Створення сприятливих умов для спрощення процедури торгівлі, реалізуючи принципи "єдиного вікна" в Україні", який був проведений 27.05.2014 в р. Одеса.
Примітка. Семінар був організований за участю ОЧЕС, місії Євросоюзу EUBAM, FIATA, а також за підтримки асоціації "Укрзовніштранс", АМЕУ, АСМАП, АМПУ, "Укрзалізниці" та органів, що здійснюють контроль на кордоні. Як і на трьох попередніх семінарах, центром уваги учасників семінару був проект "Єдине вікно — локальне рішення". Відмінною рисою цього семінару і, одночасно, логічним продовженням попередніх, стало подання проекту як функціонує в штатному режимі системи, що володіє ключовими властивостями "Єдиного вікна". Ця відмінна риса і надала обговорюється на семінарі питань переважно практичний, ніж теоретичний характер.
Заступник голови робочої групи, президент Асоціації транспортно-експедиторських і логістичних організацій України "Укрзовніштранс" Олег Платонов нагадав, що в ході семінару були розроблені рекомендації, які включають в себе 23 пункти у 4 напрямках (в т. ч. щодо подальшого розвитку проекту "Єдине вікно — локальне рішення" і реалізації національних заходів по спрощенню процедур міжнародної торгівлі).
Одна з рекомендацій стосується створення національного органу з питань спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики (що передбачено ст. 13 Угоди СОТ щодо спрощення процедур торгівлі та рекомендацією 4 СЕФАКТ ООН).
"Враховуючи нашу сьогоднішню практику і складність реформ, під час семінару була висловлена позиція, що до створення такого органу має сенс покласти ці функції на нашу Міжвідомчу робочу групу і продовжити роботу до остаточного формування всіх інститутів державного управління", — повідомив О. Платонов.
Члени робочої групи погодилися з доцільністю такої пропозиції і прийняли рішення виступити з відповідною ініціативою, підготувавши проект розпорядження Прем'єр-міністра про створення національного органу з питань спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики на базі Міжвідомчої робочої групи "Єдине вікно — локальне рішення".
На думку Президенту ICC Ukraine Володимира Щелкунова, для того, щоб створити новий національний орган, потрібно лише кілька переформатувати робочу групу, додавши в неї фахівців. Адже в даний час до складу робочої групи входять представники фактично всіх необхідних міністерств і відомств.
"Навіщо вигадувати те, що вже 3 роки працює?.. Вже скільки настворювали робочих груп, комісій... Толку з них. Покажіть, що вони видали "на гора", на відміну від нашої групи — конкретно з позитивом, і негативом і т. д.?... У нас є досвід, у нас є знання, у нас є історія. Ми вже знаємо, де які проблеми можуть виникнути, хто може негласно гальмувати процес... У нас є всі можливості", — підкреслив глава ICC Ukraine.
Також він повідомив, що ідею створення нацоргана на базі робочої групи "Єдине вікно — локальне рішення" підтримують представники міжнародної громадськості та галузеві фахівці.
У той же час гендиректор ТОВ "ППЛ 33-35" Олександр Федоров закликав членів робочої групи (міністерства, відомства та контролюючі органи, від яких залежить просування спрощення процедур торгівлі та логістики в Україні) бути більш активними в роботі.
За його словами, в даний час подали свої пропозиції для розвитку Національної стратегії спрощення процедур торгівлі та логістики лише Мінінфраструктури та Мінекономрозвитку (і вони продовжують працювати в цьому напрямку).
"На мій превеликий жаль, я як колишній митник не побачив позиції ДМСУ (або єдиного фіскального митного органу) щодо пропозицій, які стосуються цієї стратегії. Хоча більша частина питань, присвячених саме спрощення процедур на кордоні, взаємодії всіх контролюючих органів, збільшення прозорості всіх процедур, виміру часу, і т. д., залежить саме від митників", — сказав А. Федоров.
"Я розумію, що є реорганізація... але ні торгівля, ні бізнес, ні держава, ні бюджет держави не повинні так довго перебувати в стані очікування певних дій від посадових осіб будь-яких контролюючих органів. Це вже не стосується тільки митної служби або її представників, а стосується всіх".
Говорячи про реалізацію проекту "Єдине вікно — локальне рішення", на засіданні було зазначено, що він успішно розвивається. Є підтримка з боку парламенту та уряду. Найближчим часом:
— Державна фіскальна служба України (ГФСУ) і "Укрзалізниця" повинні укласти угоду про інформаційне співробітництво з ДП "АМПУ";
— ГФСУ організує обмін інформацією між інформаційною системою митного органу та ІСПС. Автоматична система управління ризиками буде інтегрована в ІСПС.
Начальник служби стратегічного розвитку ДП "АМПУ" В'ячеслав Вороний поінформував присутніх про те, що в червні відбулося засідання експертної групи у складі Адміністрації морських портів України за участю представників СБУ і Міндоходів. У ході заходу було розглянуто питання підключення СБУ до ІСПС. Також вдалося досягти розуміння в процесі призначення форм контролю, таких як зважування і огляд.
Вдалося досягти домовленості, що:
1) коли інспектор визначає форму контролю огляд у відповідності з орієнтуванням СБУ, він обов'язково буде вказувати номер листа, згідно з яким ця орієнтування випала;
2) коли інспектор митної служби буде визначати форму контролю огляд, зважування, він буде вказувати чітку причину, визначила цю форму контролю.
"Ми визначилися з цими формами (вони чітко визначені Митним кодексом України та постановою КМУ № 467). Тому я вважаю, що це черговий прорив в подальшому розвитку нашої системи. І залишилися суто технічні питання. Я думаю, ми спільно з центром обробки даних до наступного засідання Міжвідомчої робочої групи обов'язково реалізуємо це на практиці", — сказав В. Вороною.
Павло Пашко, в. о. директора департаменту митної справи, також погодився, що домовленості, досягнуті з СБУ — це прорив. "Перехід від перебування в пункті пропуску (правоохоронних органів — ред.) до надіслання документа, який увійде в систему ризику, ми навіть не очікували, що до цього коли-небудь прийдемо... Це абсолютно новий крок", — підкреслив він.
О. Платонов зазначив: "Дуже важливо, що Міжвідомча робоча група домоглася великого результату в технічному плані застосування в пункті пропуску цієї процедури (взаємодія з СБУ по запитах — ред.). Т. о., митниця почала встановлювати форми контролю, зрозумілі для суб'єктів віддаленому доступі, і ми на цьому процесі заощадили робочий час учасників".
Також В. Вороний повідомив, що у відповідності з планом Мінінфраструктури щодо впровадження ІСПС був розроблений детальний план впровадження системи до кінця року. Намічені певні заходи. Однак, щоб цей план був реалізований, насамперед АМПУ необхідно укласти окремий договір з Центром обробки даних.
О. Платонов, говорячи про подальші напрями роботи МРГ, зазначив: "Тепер ми переходимо на наступний рівень. Це класифікація документів та їх форми, обмін даними між державними органами управління. Це безпосередньо пов'язано з подоланням неготовність органів держуправління до реалізації електронних форм документів".
"Те, що стосується наступного кроку, це якраз крок нормативного регулювання... перевірка, чи всі законодавчі акти відповідають конвенціям (ви знаєте, у нас є одна з форм творчості — депутати безкінечно пишуть поліпшення). Я думаю, у нас одна з задач цього і наступного року — це взяти всі конвенції, що мають відношення до спрощення міжнародної торгівлі та логістики, проаналізувати і визначити перелік необхідних для прийняття законодавчих актів. А ті конвенції, які розраховані на виконання "за замовчуванням", — реалізовувати".
В продовження теми виступив В. Вороний: "Що стосується відповідності міжнародним конвенціям... Ось ми зараз почали з себе — Адміністрації морських портів — і подали весь перелік документів, який наказами Мінінфраструктури надається капітану порту — їх там близько 23. Перевірили на відповідність міжнародним документам і виявилося, що таких документів насправді необхідно 4. Ми написали і днями відправили в Мінінфраструктури (офіційний лист — ред.), щоб переглянути наказ і залишити ці 4 документи, які повинні представлятися капітану порту.
Що стосується інших відомств. Ви знаєте, що у нас працює "вільна практика". Але якщо на судні знаходиться хоч один контейнер з ветеринарним вантажем, то "вільна практика" працювати не буде. Чому? Тому що ветеринари вимагають оригінал ветсертифікату. В той же час є Стамбульська конвенція 1965 р., яка говорить, які документи надаються при заході судна: там цього документа немає... Якщо ми говоримо про оригіналі документів на прибуття, то ми можемо просто забути про електронний документообіг", — сказав В. Вороною.
За його словами, ветеринари пояснюють свої вимоги закону про ветеринарну медицину, в якому говориться, що пропуск вантажу повинен супроводжуватися оригіналом ветсертифікату. У той же час, підкреслив Ст. Вороний, тут не треба плутати поняття ввезення і пропуск.
"Ми проаналізували законодавство, звернулися до керівництва Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, де написали, що, будь ласка, не плутайте поняття ввезення і пропуск. Т. е.. судно приходить, контейнер розміщується в зону митного контролю (тимчасово, він ще не пропущений на територію України). А потім вже, коли клієнт приходить його забирати, він приносить оригінал ветсертифікату. Ми розуміємо, що треба проводити протиепізоотичні заходи. Але ми запропонували варіант або електронну версію цього документа, підписану ЕЦП (щоб співробітник міг завчасно здійснити аналіз ризиків), або поки це не буде реалізовано, хоча б копію цього документа, завірений агентом. Але, на жаль, розуміння (з боку керівництва служби — ред.) ми не знайшли...", — резюмував Ст. Вороною.
Присутній на засіданні С. Котів — представник Держприкордонслужби України — звернув увагу, на те, що дуже важливо, щоб його відомство також було підключено до ІСПС.
"Добре діло зробили щодо огляду транспортних вантажів, які перетинають державний кордон; уточнили взаємодія з СБУ в даному питанні... Можливо, щоб не виникало зайвих питань, ми повинні, перш за все, всі ці 4 основні служби — відпрацювати спільні підходи до питань огляду вантажів, що переміщуються через держкордон. Тому що якщо ви випадемо з цієї системи, у нас знову буде затягування часу і т.і.", — сказав він.
Це висловлювання викликало схвалення членів робочої групи. Зокрема, один з учасників засідання заявив: "поза сумнівом, прикордонники повинні разом працювати і користуватися одними і тими ж базами даних. На жаль, ми довгі роки намагаємося налагодити міжвідомчий інформаційний обмін онлайн і у нас не виходить... Ваш посил "а давайте разом" — ми підтримуємо і готові на це піти!".
О. Федоров також акцентував увагу на необхідності якнайшвидшого затвердження технологічних схем роботи пунктів пропуску.
В якості однієї з головних організаційних завдань для МРГ О. Платонов зазначив необхідність найближчого впорядкування функцій членів робочої групи: "найголовніше питання — з вересня серпня або в посадових обов'язках у всіх членів МРГ повинно було записано, що це їх функції та це їх обов'язки. І що керівництво міністерств і відомств повинне виділяти цим працівникам час на реалізацію цих завдань".
Члени робочої групи підтримали пропозицію В. Щелкунова та затвердили П. Пашка виконуючим обов'язки голови робочої групи "Єдине вікно — локальне рішення".
Також було прийнято рішення до кінця літа ініціювати проведення наради за участю Прем'єр-міністра України А. Яценюка, керівників міністерств і центральних органів виконавчої влади для того, щоб розглянути хід реалізації проекту "Єдине вікно — локальне рішення", а також розглянути питання подальшого поширення проекту на інші порти і види транспорту.
В. Щелкунов наголосив: "Наше завдання підготувати таку базу, щоб розповісти, що зроблено (в рамках проекту — ред.), який прогрес і яка допомога потрібна від уряду... Щодо поширення цього досвіду на інші порти України — там, де вони готові, ми повинні запропонувати, виділити як порти, які готові і які можуть реалізувати цей проект. А іншим рекомендувати відповідно, за якийсь термін (який ми попросили б у проекті розпорядження), за який вони реально підтяглися б до тих портів, де вже реально розвивається і працює ця система".
О. Платонов запропонував організувати візит в Одеський порт делегації з участю експертів ІСПС р. в Одесі, міжнародних експертів та представників подібних систем в інших країнах: наприклад, ЄЕК ООН, Єврокомісії, Європейської асоціації портових систем спільнот (EPCSA), портів Сінгапуру та інших країн.
Також він запропонував провести у третій декаді серпня 2014 р. під егідою ЄЕК ООН семінар по роботі з Практичним керівництвом ЄЕК ООН щодо спрощення процедур торгівлі (TFIG) для керівників міністерств і центральних органів влади, які будуть здійснювати заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики. Крім того, він запропонував провести семінар з питань електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
КОРНІЛОВА Тетяна
