«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Держсанепідслужба — через терни до "єдиного вікна"
Держсанепідслужба на водному транспорті понад 25 років працює в тісній співпраці і взаємодії з усіма керівниками портів, виконуючи державні завдання по санітарній охороні кордонів у міжнародних морських пунктах пропуску та забезпечення здорових і безпечних умов праці в портах і на водному транспорті. У тому числі при контролі виконання зобов'язань України у міжнародному судноплавстві перед Всесвітньою Організацією охорони Здоров'я.
За весь період наших відносин з портовим спільнотою ми з вдячністю відзначаємо спокійне, зважене і мудре ставлення керівників портів, знову створеної Адміністрації морських портів України до проблем державної ваги, які піднімає наша служба. Навіть якщо вони на якомусь етапі не завжди збігаються з лінією розвитку того чи іншого порту.
Протягом двох останніх років представники Держсанепідслужби брали участь в засіданнях Міжвідомчої робочої групи по впровадженню технології "Єдине вікно — локальне рішення в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області".
На четвертому міжнародному семінарі з питань спрощення процедур торгівлі і щодо реалізації принципу "єдиного вікна" в Україні, який нещодавно пройшов у р. Одеса, були підняті та розглянуто питання реалізації принципів комплексного управління кордоном, співпраці розташованих у морських пунктах пропуску прикордонних, митних та інших державних контрольних служб. На семінарі розглянуто питання створення системи управління ризиками з різних вантажів, що повністю відповідає сучасним підходам до міжнародного співробітництва при судноплавство.
В який раз "червоною ниткою" проходила думка про необхідність прозорої роботи будь-якого чиновника будь-якої служби у міжнародному пункті пропуску та мінімізації витрат при перетині кордону товарами, продукцією, сировиною.
Система "єдиного вікна" — від теорії до практики
Система "єдиного вікна" передбачає необхідність впровадження системи збору інформації про вантажі і суднах, на яких ці вантажі перевозяться. Основною функцією системи "єдине вікно", крім прискорення обробки судна і вантажу, є поліпшення процесів контролю за вантажами з боку всіх контролюючих служб на кордоні, а також автоматизація процедур оформлення вантажу, що в кінцевому підсумку повинно підвищити ефективність національної економіки. Тобто, "єдине вікно" — це здійснення контролю вантажопотоків в єдиному електронному режимі, в максимально спрощеному і безпечному для здоров'я населення України регламенті.
У нашому баченні єдина електронна система виглядає так: співробітники митної служби отримують електронні документи на вантаж і розміщують їх на єдиному сервері в єдиній електронній системі, до якої мають доступ фахівці всіх контролюючих служб, які, в свою чергу, вивчають отриману електронну інформацію про вантаж за відведений і регламентований відрізок часу, в режимі он-лайн. Вони оперативно приймають рішення про відсутність проблемних питань до вантажу і можливості подальшого митного оформлення в тому чи іншому режимі доставки одержувачу.
Тільки так можливо вводити в дію принцип "мовчазної згоди", коли відсутність зауважень — згоду для подальшого оформлення вантажу.
Але на сьогодні принцип "мовчазної згоди" є спотвореним — контролюючі служби на кордоні не мають єдиної електронної бази та відповідно не мають зауважень по вантажу, про факт оформлення якого в контрольній службі відсутня інформація.
Хотілося б підкреслити, що для Держсанепідслужби важливо мати інформацію про всіх видах вантажів, які прийшли в порт і знаходяться в порту, про внутрипортовом рух цих вантажів. За останні роки Госсанэпидслужбой встановлені факти, коли вантаж, у тому числі швидкопсувний, харчової, хімічний, товари народного споживання зберігаються в транспортній упаковці (морський контейнер) протягом місяців, років. Це призводить до псування споживчих властивостей і сприяє накопиченню вантажів на складах порту понад встановлених термінів зберігання. Відбувається формування категорії "залежався" вантажу, який, у підсумку, не придатний для вживання населенням за призначенням.
Справедливості заради можу додати, що Головне управління Держсанепідслужби на водному транспорті на початку червня приєдналося до електронної системи порту Одеса, і в зв'язку з цим ситуація з поінформованістю з цього питання покращиться, але в портах "Південний" і Іллічівськ (а це основні порти з перевантаження контейнерів) це питання не вирішене.
Держсанепідслужба і вільна практика
З системою "єдиного вікна" тісно пов'язане питання спрощення процедур при оформленні прибуття суден закордонного плавання у морських портах Великої Одеси. Дійсно, прискорення проведення митних формальностей щодо оформлення прибуття судна з-за кордону — це актуальне питання, але, на нашу думку, ця процедура повинна виконуватися без загрози для національної безпеки країни.
Санітарно-карантинна служба, яка є в кожному порту світового океану, у складі інших контрольних служб країни порту прибуття, в цілодобовому режимі повинна своєю роботою як на судні, так і за документами судна (на момент прибуття) абсолютно виключити будь-яку загрозу для країни від особливо небезпечного тропічного, інфекційного захворювання і виключити занесення та поширення карантинних інфекцій через морський кордон в країну.
Міжнародні медико-санітарні правила (затверджені ВООЗ і прийняті в Україні), два закону України про недопущення занесення і розповсюдження інфекційних захворювань в країну, кілька постанов КМУ декларують і вимагають забезпечувати безпеку держави від занесення карантинних інфекцій, будь-яких інших загроз для громадського здоров'я (радіаційних, токсикологічних, біологічних, аварійних та ін.).
До введення в дію спрощеного порядку надання вільної практики для суден закордонного плавання після прибуття в порти України всі процедури проводили суцільним методом.
З виходом постанови КМУ про спрощення процедури роботи державних органів на спеціалізованих лінійних судах і можливості прийому цих судів за принципом попереднє надання вільної практики судна в порту прибуття, а це контейнеровози, танкери, газовози та інші судна, які можуть підпадати під цю категорію, усіма органами нагляду і контролю був застосований новий технологічний регламент роботи з метою прискорення постановки суден до причалу і найбільш якнайшвидшого початку перевантажувальних робіт з цими лінійними суднами.
В даний час проблеми початкового етапу впровадження так званої "вільної практики" завершені. Диспетчерські служби, агенти, фахівці санітарно-карантинної служби знайшли необхідний алгоритм спільних дій. Суду, які можливо оформити з-за кордону за принципом попереднє надання вільної практики, без будь-яких проблем заходять у порт Одеса (на початку шляху порт "Південний"), а контрольні служби заходять на нього для оформлення або одночасно, або після початку вантажних операцій.
В цьому питанні кожне судно розглядається індивідуально, обов'язково з урахуванням попередніх портів заходу, зміни членів екіпажу. Нами виведений необхідний алгоритм можливостей вирішення цього питання, без загрози для епідемічної безпеки країни. Під спрощену процедуру оформлення судна закордонного плавання потрапляють судна, які заходять у порти України з епідемічно благополучних територій без ризику для нашої країни — це регіон Чорного, Середземного морів, без виходу за межі Гібралтару і Суецького каналу. Таким чином, ми обмежили ризик від можливого зараження персоналу порту, докерів, інших робітників, що обслуговують судно, карантинними інфекціями, до яких належать понад 70 інфекційних захворювань.
Але в цьому питанні є перегини, коли великі судна, з епідемічно неблагополучних портів заходу (Африка, Південно-Східна Азія), з екіпажем, який прибув на судні в межах інкубаційного періоду тропічної хвороби, потрапляють під дію регламенту, який постановою КМУ прийнято тільки для лінійних судів, у яких година простою цінується дуже високо. Так т/х "Дари Ма", прапор Гонконг, після тижневої стоянки на рейді порту "Південний" був запланований для швартування біля причалу з наданням "вільної практики", без попереднього медичного (санітарного) огляду. А це судно протягом тривалого періоду відвідувало порти Америки, Тринідад і Тобаго. Остання країна — неблагополучна з тропічної лихоманки "Денге" і тропічної малярії. В таких умовах, коли агентуючі фірми, не розуміючи вимоги постанови КМУ щодо спрощення процедур, провокують і себе і контрольні служби, створюється загроза ускладнення епідеміологічної обстановки на морському кордоні країни.
Інша протилежна проблема, коли, незважаючи на наші розмови на міжвідомчої комісії щодо спрощення процедур роботи в портах Одеської області та підтвердження представників Держприкордонслужби щодо можливості переходу контейнеровозів з одного порту України в інший у режимі каботажу, без закриття і відкриття кордону — ця практика продовжується.
Наші дії знаходяться під контролем не тільки державних органів України, але і під контролем ВООЗ, інформація про нашу роботу і проблеми з виконання ММСП доповідається щоквартально.
Держсанепідслужба і попередній документарний контроль
При роботі "єдиного вікна" необхідно враховувати правильність трактування і виконання митницею проведення оформлення прибулих з імпорту вантажів у режимі попереднього документарного контролю. Зокрема, згідно з постановами КМУ №№ 1030, 1031 і постановою від 15.12.2011 р. № 449 розроблена нова процедура, коли перевізник або експедитор, чи уповноважена особа, подають митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в тому числі товаросупровідні, товаротранспортні документи. Посадова особа митного органу визначає вид державного контролю та форму його проведення (попередній документарний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контрольних органів).
Ще раз наголошуємо — ми повністю підтримуємо цей порядок як раціональний і сучасний підхід до вирішення питання щодо спрощення і прискорення митного оформлення вантажів у пунктах пропуску через державний кордон в морських портах України.
Більш чітке розуміння важливості цього питання для виключення ризику для здоров'я населення від різних імпортних вантажів, а це компетенція Держсанепідслужби, можна отримати при більш детальному розгляді Порядку, визначеного постановою № 449, яким внесено зміни до постанови №№ 1030, 1031. Урядове рішення визначає, що для оформлення прибулого в Україну вантажу в режимі ГДК перевізник, експедитор подає посадовій особі митного органу висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (оригінал або його копію, завірену нотаріально). При цьому інспектор митниці має можливість звірити надане висновок з реєстром, що підтверджує правомірність і можливість митного оформлення вантажу.
Однак практика показує, що найчастіше митні інспектори не враховують вимоги висновки Держсанепідекспертизи на даний вантаж, де при контролі на кордоні проводиться стандартний санітарний контроль, а це — документарний і візуальний контроль вантажу. У цьому випадку документарний контроль проводитися, а візуальний контроль, який наказаний укладенням та його виконавцями повинні бути фахівці Держсанепідслужби, практично ні в одному випадку не призначений.
Факт здійснення попереднього документарного контролю засвідчується шляхом проставлення посадовою особою митного органу на товаросупровідних документах відміток у формі відбитків штампа. У разі припинення здійснення попереднього документарного контролю посадова особа митного органу негайно вживає заходів для залучення посадової особи контролюючого органу, яка для здійснення відповідного виду державного контролю товару має негайно прибути в пункт митного оформлення. У такому разі ГДК завершується тільки після проведення встановлених законодавством відповідних видів державного контролю посадовими особами контролюючих органів, які були залучені для проведення ГДК працівникам митної служби.
Згідно з постановами КМУ №№ 1030, 1031 і постановою № 449 такою має бути "ідеальна картина" попереднього документарного контролю, коли вантажі професійно оцінюються на якість і безпечність для здоров'я людини і без затримок перетинають державний кордон для проходження в митницю призначення.
Розглянемо реальну картину" цього при здійсненні попереднього документарного контролю фахівцями митної служби.
Якість проведення попереднього документарного контролю вантажів, що імпортуються в країну, в санітарно-епідеміологічному відношенні викликає сумніви. Недостатня кваліфікаційна підготовка митників (особливо в умовах частої ротації кадрів), відсутність відповідного досвіду роботи в цьому напрямі, а також відсутність будь-яких консультативних звернень та запитань на даному етапі роботи, не можуть сприяти якісному проведенню ГДК. Наприклад, як виконуються вимоги висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на харчову групу товарів (а саме, радіологічний контроль, розширений санітарний контроль, що передбачає обов'язковий лабораторний контроль за показниками безпеки, певний висновком Держсанепідслужби на дану продукцію) в ході проведення ГДК працівниками митниці? Відповідь очевидна — ніяк.
Візуальний огляд вантажу включає не тільки вивчення товаросупровідної документації та огляд зовнішнього стану контейнера як транспортної одиниці перевезення вантажу, але й обов'язковий візуальний огляд вмісту контейнера для оцінки відповідності вантажу якості та показниками безпеки. Професійна оцінка умов транспортування продукції і сировини раніше визначена у висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, в нормативних вимогах до продукції з показниками (температура повітря, вологість, наявність низьких температур глибинного холоду, неприпустимість дефростаций і повторних заморозок і т. д.). При візуальному огляді повинна бути проведена органолептична оцінка прибулого вантажу: зовнішній вигляд, колір, запах, консистенція вантажу, наявність підмочування, цвілі і т. д., тобто, первинна оцінка якості вантажу. Проводиться оцінка відповідності маркування вантажу. Таким чином, візуальний огляд вже на етапі проходження кордону, тобто без завезення вантажу на територію країни, може попередити надходження неякісної та небезпечної продукції у митниці призначення всередину країни. Слід зазначити, що співробітники митниці візуальний огляд вантажів в такому обсязі не виконують, також вони не наділені повноваженнями здійснювати професійний санітарний огляд вантажів на кордоні. Тому здійснення ними цього виду контролю залишає більше запитань щодо якості його проведення, ніж відповідей.
У випадках, передбачених Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів", харчовій вантаж підлягає розширеному санітарному контролю.
Однак з 20.12.2011 р. по сьогоднішній день жодних звернень від представників митниці про порушення будь-яких вимог, визначених ст. 44 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", в Держсанепідслужбу на водному транспорті не надходило. Це викликає занепокоєння, так як в ході здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за вантажами, що імпортуються в країну, фахівцями СЕС виявляються різні відхилення від нормативних вимог до продукції різного призначення.
Є питання і до якості здійснення попереднього документарного контролю працівниками митниці у випадках імпорту нехарчових товарів, які при перетині кордону з вимог висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи вимагають проведення лабораторних досліджень за показниками радіологічної безпеки.
На прикладі ГДК видно головну проблему, яка стримувала перехід на сучасний рівень митного оформлення — відсутність зворотного зв'язку між державною санітарно-епідеміологічною службою та митною службою.
Окремі товари на кордоні підлягають радіологічному контролю на відповідність Нормам радіаційної безпеки України.
У цьому контексті також є окремі проблеми з проведення на кордоні радіологічного контролю екологічної та санітарно-епідеміологічної служб. Те, що проводиться екологічною інспекцією, називається дозиметричним контролем, а штамп на супровідних документах ставиться про те, що проведено радіологічний контроль. Це абсолютно різні дії.
Загальна мета двох державних служб — єдина — недопущення ввезення небезпечної продукції, навіть у прискореному режимі оформлення на кордоні, тому необхідно створення єдиної електронної інформаційної системи з вантажів, що перетинають державний кордон, незалежно від того, розмитнений вантаж, або він іде в митницю призначення в межах пройденого попереднього документарного контролю.
При цьому необхідно контролювати якість проведення митного оформлення вантажів на кордоні (етап ГДК), і в митниці призначення (етап остаточної розмитнення вантажів).
Одеський та Іллічівський порти володіють унікальною функцією "два в одному", поєднуючи в собі та пункти пропуску через державний кордон і митницю призначення. Тому створення єдиної інформаційної системи з державною митною службою дозволило б повністю контролювати проведення розширеного санітарного контролю в повному обсязі, особливо по таких товарах, як іграшки, дитяче харчування, дитячий одяг, вироби з ПВХ, товари народного споживання, товари побутової хімії і, звичайно, продукти харчування населення.
ГОЛУБЯТНИКОВ Микола, головний державний
санітарний лікар водного транспорту України
