«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
25.09.2014 р. у Стамбулі в штаб-квартирі ОЧЕС пройшов спільний семінар ЄЕК ООН—ОЧЕС по спрощенню процедур торгівлі та "єдиному вікну". Учасники обговорили проблеми та заходи з реалізації заходів по спрощенню процедур торгівлі, зокрема можливості прийняття Регіональної стратегії сприяння торгівлі; наслідки нової Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, а також можливості для реалізації портових систем і обміну даними між організаціями в регіоні ЧЕС. Презентації представників ЄЕК ООН, Туреччини, Греції, України та Міжнародної асоціації систем портового співтовариства (IPCSA) висвітлили передумови для спрощення процедур торгівлі, представили інструменти ЄЕК ООН у цій сфері. У презентаціях були представлені досвід Туреччини з переговорів у СОТ щодо спрощення процедур торгівлі, започаткована програма реформ Греції щодо спрощення торгівлі, яка реалізується за сприяння ЄЕК ООН, а також напрацювання та досвід України в цій сфері у співпраці з ЄЕК ООН.
На семінарі була представлена презентація та дано рекомендації щодо можливих практичних кроків по створенню Систем портового співтовариства на прикладі найкращої практики і досвіду Інформаційної Системи Портового Співтовариства (ІСПС) в Одесі. Зокрема, заступник голови Міжвідомчої робочої групи з питань спрощення торгівлі і логістики в Україні О. Платонов і генеральний директор "ППЛ 33-35" (розробник і оператор ІСПС) А. Федоров надали вичерпну інформацію по проекту "Єдине вікно — локальне рішення" і створенню Системи портового співтовариства в Україні на базі Одеського морського торгового порту. Доповідачі зупинилися на питаннях: поставлених перед системою завдань; проблеми, виявлених під час розвитку і функціонування ІСПС; її досягнення і етапах оптимізації процесів в морських портах України; перспективи розвитку. Зокрема, було зазначено, що на оформлення вантажів, до введення в дію ІСПС, експедитори витрачали багато часу, людських і фінансових ресурсів, а час оформлення контейнерів та очікування автоперевізників в порту досягало декількох тижнів.
Після початку роботи системи час оформлення контейнерів та їх вивезення транспортними засобами скоротився до 1,5—2 годин в Одеському порту і 5-7 годин в Іллічівському. Також була надана інформація щодо впровадження "вільної практики" і "трансшипменту", розпочатих з допомогою ІСПС. Також доповідачі підкреслили, що це тільки початок роботи, а в перспективі система буде включати трансфер (початок у ДМА "Бориспіль"), залізничні та автомобільні пункти пропуску в Україні. На завершення виступів було зазначено, що з метою спрощення процедур торгівлі, прискорення перевезення вантажів в регіоні ОЧЕС та підвищення ефективності економік країн, учасникам семінару було запропоновано розпочати співпрацю в напрямку створення і застосування подібних систем в регіоні ОЧЕС та поширення досвіду України в цьому напрямку як інструменту сприяння торгівлі.
Були заслухані досягнення і доповіді були обговорені і визнані такими, що заслуговують уваги і подальшого вивчення та впровадження.
Так, Р. Мортон, генеральний секретар Міжнародної асоціації портових систем співтовариств, дав високу оцінку роботи системи ІСПС в Україні і запропонував більш тісну взаємодію з Асоціацією та системами портових спільнот та європейськими портовими системами, зокрема в галузі розвитку модулів "TRACK and TRACE" — можливість отримання попередньої інформації стосовно суден і контейнерів до прибуття в порти, що дозволить не тільки прискорити прийняття рішень відповідними контрольними службами, але й надасть можливість бізнесу ретельно планувати логістичні аспекти діяльності, що призведе до значного скорочення часу і витрат.
31 учасник семінару з Вірменії, Азербайджану, Болгарії, Греції, Росії, Туреччини та України домовилися про підготовку регіональної стратегії сприяння торгівлі з урахуванням потреб торгового співтовариства і взяли за основу пропозиції ЄЕК ООН, Туреччини, Греції та України. Стратегія може бути розроблена на основі аналізу існуючої ситуації, враховуючи показники по спрощенню процедур торгівлі, реалізації конкретних інструментів по спрощенню процедур торгівлі та цілі створення бажаної ситуації з поліпшеними показниками і цілеспрямованого здійснення спрощення процедур торгівлі. Учасники семінару та Робочі групи ОЧЕС також обговорили питання можливої реалізації систем портових спільнот.
26.09.2014 р. країни-члени ОЧЕС на спільному засіданні Робочих груп з митних питань і торгівлі розглянули пропозицію щодо розробки регіональної стратегії спрощення процедур торгівлі на основі пропозицій, зроблених на семінарі ЄЕК ООН та ОЧЕС. Концептуальний документ щодо спрощення процедур торгівлі, запропонований в 2012 р., при координації з боку Туреччини, буде переглянутий експертами ЄЕК ООН, України, Греції та інших країн ОЧЕС до 1.12.2014 р. Країни ОЧЕС висловили готовність розвивати проекти співпраці зі спрощення процедур торгівлі в своєму регіоні..
