«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Ініціатива, яку необхідно підтримувати
У попередній публікації достатньо детально були висвітлені два масштабних проекти, що мають схожі назви "Електронна митниця" (е-Customs), - проект ЄС та український проект. Матеріал про українську "Електронну митницю" дав можливість оцінити пройдений відрізок шляху і наочно представити ті проблеми, з якими стикається Держмитслужба при впровадженні прогресивних технологій.
Звичайно ж, не можна не погодитися з тим, що проблеми налагодження міжвідомчої інформаційної взаємодії є дуже непростими, і для їх рішення ще потрібно і певний час і певні зусилля. Але, разом з тим, наступ інформаційних технологій з зовні (ЄС, Митний союз) не дозволяє зупиняти головне - розвиток процесу електронного декларування.
За інформацією ДМСУ з квітня 2009 р. по квітень 2010 р., опрацьовано:
- 665 електронних попередніх декларацій;
- близько 7000 електронних попередніх повідомлень;
- 2 електронні вантажні митні декларації.
Попередня декларація, попереднє повідомлення - це документи, які подаються до митного органу до моменту перетину вантажем митного кордону України, та виконують функцію документа контролю за доставкою вантажу в митницю призначення.
В митних органах ще триває етап дослідної експлуатації програмного забезпечення, призначеного для прийняття і обробки електронних декларацій. На цьому етапі передбачається робота тільки з документами попереднього характеру.
В Реєстр підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування, налічується 38 підприємств. Рік тому таких підприємств було вдвічі менше - 19.
Як видно з цих цифр, впровадження електронних технологій у сфері митної справи в Україні має позитивну динаміку.
Згідно з Концепцією створення, впровадження і розвитку системи електронного декларування товарів (затверджена наказом ДМСУ), процедура електронного декларування для учасника торгової операції складається з таких дій:
- заповнення в установленому порядку вантажної митної декларації в електронному вигляді;
- додання до декларації електронних копій документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів;
- формування повідомлення та засвідчення його електронним цифровим підписом;
- адресна передача цього авторизованого повідомлення до інформаційної системи митних органів.
Очевидно, що багато компаній в Україні, в тому числі тих, що здійснюють зовнішньоторговельні операції, вже впровадили електронний документообіг у власну діяльність, і багато хто планує такий перехід як дуже зручний для обліку своєї господарської діяльності.
Отже, у таких компаній є всі необхідні передумови для впровадження електронної форми обліку руху документів, використовуваних у зовнішньоекономічній діяльності. Було б дуже доречним, якби ДМСУ передбачила в ЄАІС можливість прийняття таких документів, що додаються до електронної ВМД, не у вигляді сканованих копій паперових оригіналів, а у вигляді електронних документів, як це описано в Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Надання такої можливості дозволило б не тільки продовжити (або почати) на території України ланцюжка електронної інформації, який все частіше супроводжує міжнародні товарно-транспортні потоки, але і зробити реальний крок до об'єднання документообігу митних органів та учасників торгових операцій, і в кінцевому підсумку до визнання в якості митної декларації інших документів, які містять необхідні відомості.
Про зростаючу зацікавленість з боку торгового співтовариства в якнайшвидшій реалізації "Електронної митниці" в Україні також свідчить недавній факт створення Громадською Радою при ДМСУ спільної Робочої Групи з електронного декларування та електронного документообігу.
Для підприємств, що бажають приєднатися до процедури електронного декларування, повторимо оприлюднений ДМСУ алгоритм "Шість кроків, які необхідно зробити підприємцю, щоб користуватися "Електронною митницею".
Щоб потрапити до переліку підприємств, які мають право користуватися електронною митницею, необхідно здійснити наступні кроки:
1. Ознайомитися із вимогами законодавства України, що встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу (Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV), а також визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, які виникають при використанні електронного цифрового підпису (Закон України від 22.05.2003 р. № 852-IV).
2. Ознайомитися з Порядком визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування (наказ ДМСУ від 8.08.2007 р. № 669, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 р. за № 967/14234) та Порядком здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронному вигляді (наказ ДМСУ від 26.09.2007 р. № 800, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.10.2007 р. за № 1166/14433).
3. Звернутися в митницю за місцем акредитації стосовно включення в реєстр підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування.
4. Придбати у відповідних фірм-розробників спеціалізоване програмне забезпечення, яке дозволяє виготовляти електронні вантажні митні декларації (далі - ЕВМД) та інші електронні документи (далі - ЕД) в форматі електронного декларування (детальна інформація в мережі Інтернет за адресами: www.dbridge.com.ua, www.mdoffice.com.ua, www.qdpro.com.ua).
5. Придбати в акредитованому центрі сертифікації ключів електронний ключ, яким буде здійснюватися електронний цифровий підпис документів. На сьогодні гарантовано підтримуються ключі, що видаються ЗАТ "ІВК" (www.ivk.org.ua).
6. Облаштувати автоматизоване робоче місце, яке повинно мати підключення до мережі Інтернет та мати власну поштову скриньку, з якої будуть відправлятися повідомлення до ДЕРЖМИТСЛУЖБИ (Регіональну інформаційну митницю) та прийматися від неї зворотні повідомлення.
За допомогою програмного забезпечення, зазначеного в кроці 4 та з урахуванням порядку підготовки та здійснення процедур електронного декларування (розміщено на офіційному сайті ДМСУ в мережі Internet - www.customs.gov.ua розділ "Електронна митниця"), провести спочатку тестове відправлення ЕВМД та ЕД.
У разі вдалого завершення проходження тестових повідомлень - перехід на щоденне оформлення ЕВМД.
Виходячи з припущення, що зі зміною зовнішнього вигляду виконання функцій митними органами стимули для порушень митних правил учасниками ЗЕД самі по собі не зникнуть, повне впровадження "Електронної митниці" в Україні потребує ряд послідовних кроків, спрямованих на:
- створення законодавчого підґрунтя для можливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій у взаємовідносинах між контролюючими органами та учасниками ЗЕД, так і між самими контролюючими органами - це є необхідною умовою для гарантування безконфліктного функціонування "Електронної митниці";
- створення оптимальної структури інформаційного наповнення електронних систем, призначених для підготовки рішень (приписів), з доданням цьому наповнення юридичного значення - це є необхідною умовою для впевненості контролюючих органів у прийнятті максимально об'єктивних рішень щодо поводження з товарами (транспортними засобами);
- створення системи адміністрування (в тому числі міжвідомчого) процесів, які відбуваються під час підготовки, видання, доведення рішень (приписів) і контролю над їх дотриманням - це є необхідною умовою для мінімізації часу проходження митних процедур (для учасників ЗЕД) та раціоналізації дій контролюючих органів;
Реалізацією цього кроку фактично досягається принцип "єдиного вікна" як безконтактний спосіб підготовки і прийняття рішень.
- створення системи оперативного виконання рішень, які потребують певного фізичного обігу (огляд, затримання, обмеження руху тощо) з товарами (транспортними засобами) - це є необхідною умовою для недопущення несанкціонованого поводження з товарами (транспортними засобами), щодо яких виникає необхідність безпосереднього фізичного втручання;
Реалізація цього кроку відповідає досягненню принципу "єдиного органу обслуговування" ("єдиного офісу") як способу реалізації прийнятих рішень.
- організаційно-технічне наповнення створеної системи - це є необхідною умовою для досягнення стабільності функціонування "Електронної митниці ”.
Видимим проявом функціонування "Електронної митниці" є те, що товари (транспортні засоби), які власне і складають єдиний об'єкт контролю для митних органів, фізично переміщуються незалежно від переміщення інформації про них. Тобто, впроваджується циркуляція двох відокремлених один від одного в просторі і часі потоків - товарно-транспортного та інформаційного.
Особливістю циркуляції товарно-транспортного потоку є те, що час від часу він піддається фізичному втручанню з боку контролюючих органів - огляду, затриманню, обмеженню руху тощо. А зважаючи на необхідність врахування при цьому інтересів учасників торгових операцій, фізичне втручання повинно бути все менше пов'язане з руйнівними методами. Саме з цієї причини все більше зростатиме роль технічних засобів митного контролю, які дозволяють здійснювати контроль з найвищою ефективністю і з найменшими наслідками для фізичного стану товарів (транспортних засобів). Тобто для митної служби, зокрема, загальне завдання щодо вибірковості фізичного огляду товарів (транспортних засобів) є подвійним - спрямованим на зменшення питомої ваги оглядів у товарно-транспортних потоках, а також на внесення якісних змін у характер самих оглядів.
Підбиваючи певні підсумки, можна окреслити головні завдання в найближчій діяльності митної служби, спрямовані на майбутню реалізацію "Електронної митниці ”:
- створення нормативно-правової бази, яка б послідовно, безперервно і однозначно регулювала відносини учасників ЗЕД та контролюючих органів на протязі всього маршруту руху товарів (транспортних засобів) та інформації про них;
- модифікація структури інформаційного наповнення ЄАІС до стану, що забезпечує об'єктивність підготовки рішень (приписів) на рівні митних органів;
- упорядкування практики застосування технічних засобів митного контролю шляхом надання їй властивості системності та передбачуваності.
В нинішніх умовах найбільш раціональним виглядає шлях систематизації та поступового коригування існуючої правозастосовної практики, досвіду застосування інформаційних технологій і технічних засобів митного контролю.
Лев Баязитов
"Столичний експрес" № 2/2010
