«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»

РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33

Семінар "Угода СОТ про спрощення процедур торгівлі в Україні: законодавчі та інституційні перешкоди імплементації"


 

Угода СОТ про спрощення процедур торгівлі в Україні: законодавчі та інституційні перешкоди імплементації

 

Київ, Україна

22–24 лютого, 2017 р.

 

Рекомендації семінару

 

Учасники семінару,

вітаючи набуття чинності Угодою Світової організації торгівлі (СОТ) про спрощення процедур торгівлі;

усвідомлюючи важливість виконання Україною взятих на себе зобов'язань як на рівні законодавчих норм, так і на практиці;

беручи до уваги критичне значення пост-митного аудиту для ефективного виконання положень Угоди, в тому числі зобов`язань України категорії «А»;

бажаючи поліпшити місце України в рейтингу Світового банку "Ease of Doing Business" («Легкість ведення бізнесу») стосовно міжнародної торгівлі;

в результаті спільних обговорень презентацій та прикладів з практики схвалили такі рекомендації:

 

  1. Щодо правотворчості та правозастосування
  1. Просити CLDP та EUBAM надати допомогу у створенні робочої групи, завданням якої стане гармонізація законодавства України в сфері пост-митного аудиту із законодавством ЄС та відповідними положеннями Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі. Провести першу зустріч в другій половині березня. Дату і місце наступних зустрічей визначити в робочому порядку.
  2. Звернути увагу робочої групи на наступні питання:
  • Визначення понять пост-митний аудит, пост-митний контроль і відповідних процедур. (Примітка – взяти до уваги, що проект Закону №4777 Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей визначає пост-митний контроль наступним чином: “перевірка документів, відомості про які зазначено у митній декларації, за якою здійснено випуск товарів, або перевірка документів, на підставі яких було здійснено випуск товарів).
  • Співвідношення понять митне оформлення, митне очищення, випуск товарів.
  • Застосування системи управління ризиками в пост-митному аудиті.
  • Необхідність реформування системи фінансових гарантій в митному законодавстві, в тому числі з метою запровадження спрощених процедур торгівлі, проведення контрольних заходів після завершення митного оформлення, тощо.
  • Юридичні норми, які дозволяють приймати рішення про визначення об'єкту пост-митного аудиту в автоматичному режимі.
  • Підстави для позапланових «несподіваних» перевірок відповідно до кращої міжнародної практики.
  • Питання зарахувань сум відшкодування в рахунок платежів з ПДВ; зарахування сум відшкодування ПДВ в рахунок інших обов'язкових платежів, які надходять до Державного бюджету України.
  1. З метою уніфікації застосування правових норм, що мають значення для спрощення торгівлі, доводити до відома співробітників Державної фіскальної служби України інформацію про практику застосування відповідних правових норм (оцінка, класифікація, походження), в тому числі про судові рішення за скаргами.
  2. Взяти до відома повідомлення представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) про те, що відповідно до проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення Ради з міжнародної торгівлі при Кабінеті Міністрів України” в рамках Ради з міжнародної торгівлі утворюється робоча група зі спрощення процедур торгівлі. (Примітка – відповідно до згаданого проекту постанови, членами робочої групи можуть бути на громадських засадах представники центральних органів виконавчої влади, інших органів державної влади, а також представники ділових кіл, експерти та фахівці у сфері міжнародної торгівлі, у тому числі іноземні (за згодою); пропозиції щодо персонального складу робочої групи формує секретаріат Ради (Міністерство економічного розвитку і торгівлі) і такий склад затверджується на засіданні Ради шляхом голосування).
  3. Використовувати матеріали семінару для розробки проекту Національної стратегії (програми) пост-митного аудиту відповідно до міжнародних зобов’язань України та з використанням кращої міжнародної практики.
  4. Використовувати досвід роботи митників Литовської республіки з програмними комплексами та базами даних (наприклад, із системою RIKS) при подальшому плануванні розвитку відповідних програмних комплексів та баз даних в Україні. Звернутися до програм та організацій міжнародної допомоги з проханням про надання підтримки такому розвитку.
  5. Просити EUBAM та CLDP розглянути можливість надання допомоги в організації навчального візиту чотирьох представників ДФСУ (з дотриманням принципу гендерної рівності) до однієї з держав-членів ЄС з метою вивчення передової міжнародної практики в сфері пост-митного аудиту.

 

IІ. Щодо подальшого підвищення кваліфікації спеціалістів з пост-митного аудиту

  1. Просити CLDP та EUBAM надати допомогу Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Державної фіскальної служби України в здійсненні спеціалізованої підготовки посадових осіб органів доходів і зборів ДФСУ за напрямами система управління ризиками, митний аудит та інститут уповноважених економічних операторів шляхом:
  • проведення круглих столів та вебінарів за участю міжнародних експертів;
  • залучення міжнародних експертів для поширення передового міжнародного досвіду, в тому числі, досвіду аудиту підприємств, із використанням інтерактивних форм та методів підготовки;
  • подальшого розвитку програм підготовки, в тому числі шляхом включення до цих програм правил бухгалтерського обліку, а також стандартних запитальників для проведення перевірок.

 

III. Щодо міжнародної, міжвідомчої та внутрішньовідомчої комунікації, координації та співробітництва

  1. Для обміну практичним досвідом налагодити комунікацію з митним департаментом Литовської республіки за допомогою CLDP та EUBAM.
  2. За участі відповідних департаментів ДФСУ сформувати перелік додаткових питань за результатами семінару і направити CLDP.
  3. Розглянути значення нормативних актів, що регулюють роль департаментів ДФСУ в процесі міжнародного митного співробітництва, з врахуванням відповідних міжнародних договорів.
  4. Враховувати національний (вітчизняний) досвід, а також досвід Литовської республіки та інших держав-членів ЄС в забезпеченні спеціалізації та організації взаємодії органів митного та податкового аудиту.

 

IV. Щодо взаємодії з приватним сектором та державними підприємствами

  1. Уніфікувати права та обов’язки суб’єктів господарювання та контролюючого органу (в тому числі під час взяття проб та зразків товарів) в рамках процесу пост-митного аудиту з кращими міжнародними практиками  
  2. Просити організації міжнародної допомоги допомогти у проведенні регіональних навчальних семінарів для ділового співтовариства з питань пост-митного аудиту.
  3. Підкреслити важливе значення партнерських відносин між владою та бізнесом. Поширювати інформацію відповідно до таких документів як Керівництво Всесвітньої митної організації з питань запровадження пост-митного аудиту (WCO PCA Reference and Implementation Guide) щодо переваг пост-митного аудиту.