«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Влада і бізнес єдині? Або поки в думках...
В останній місяць літа в Одесі було проведено перше у цьому році виїзне засідання Громадської Ради при Державній митній службі України. В ході засідання були розглянуті питання щодо створення робочих груп з питань електронного декларування та програми "Електронна митниця" і обліку суб'єктів ЗЕД в митницях, впорядкування фізичного огляду вантажів митницями та іншими контролюючими органами в пунктах пропуску, обговорювався проект постанови КМУ "Про заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики", питання реалізації договору між Українським національним комітетом міжнародної торгової палати і Всекитайським комітетом сприяння торгівлі, відбулася презентація пілотного варіанту веб-сайту Громадської Ради при ДМСУ та інш. Замість відведених регламентом півтори години, представники Митної служби та бізнесу обговорювали нагальні питання майже дві з половиною години. Крім членів Громадської Ради при ДМСУ, у засіданні взяли участь керівники та представники ДМСУ, Південної митниці, Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, АТ "ПЛАСКЕ", МТП "Южний", "Укрвнештранс" і контролюючих органів.
Електронна митниця - процес непростий і болісний
Перевага електронного декларування очевидна. У цьому можна переконатися на прикладі наших сусідів. В ЄС підприємці безпосередньо з чиновниками не спілкуються - всі процедури декларування та оформлення відбуваються через інформаційні мережі.
Подібний досвід на сьогодні в Україні має одне підприємство – АТ "ПЛАСКЕ", яке брало участь в експерименті з електронного декларування при комбінованому перевезенні вантажу через територію України з Грузії в ЄС. До позитивних моментів застосування системи електронного декларування можна віднести значну економію часу та операційних витрат, а також важливий фактор - виключення з процесу митного оформлення "людського фактора" (у більшості випадків) і, як наслідок, зменшення корупції. В цілому дуже важко недооцінити введення в повному обсязі "Електронної митниці".
На сьогоднішній день ЄС і Митний союз спираються переважно на електронну форму обміну інформацією, і, таким чином, якщо Україна в найближчому майбутньому не перейде на електронне декларування, то це не дозволить повною мірою реалізувати географічні переваги України як транзитної держави. Також ці зовнішні обставини. які невблаганно наближаються, здатні примусово поставити багатьох українських учасників міжнародної торгівлі перед проблемою неможливості продовження зовнішньоекономічної діяльності.
У світлі цих подій сьогодні ситуація склалася таким чином, що досягнення, про які заявляють в ДМСУ, у сфері впровадження інформаційних технологій ніяк не відбиваються на характері взаємовідносин митних органів і, зокрема, декларантів. В даний час таке положення справ не влаштовує тих представників торгової співдружності, які прагнуть йти в ногу з часом і не хочуть безнадійно програвати закордонним колегам. Тому в Громадській Раді при ДМСУ вважають, що поки час для зміни ситуації безповоротно втрачено, необхідно відпрацювати алгоритм спільних дій, спрямованих на усунення очевидних і прихованих проблем. Проблема в реалізації проекту "Електронна митниця" та створення робочої групи з питань електронного декларування стали головними питаннями виїзного засідання Громадської Ради в Одесі.
Голова Громадської Ради при ДМСУ Олег Платонов перед початком обговорення питання запропонував учасникам засідання переглянути два матеріали - анімаційну презентацію Литовської митниці щодо принципу "Єдиного вікна", та відео сюжет про результати пілотного проекту щодо взаємодії ЄАІС ДМСУ та NCTS під час здійснення комбінованого перевезення вантажу з Грузії через території України і Республіки Білорусь в ЄС. В презентації в доступній формі були викладені проблеми інформаційного обміну між учасниками ЗЕД та державними органами, які кілька років тому були актуальними для Литви.
Слід зазначити, що показані в литовській презентації проблеми, з якими зіткнулися наші литовські колеги, є на сьогодні актуальними і для України. Цінність цього показу визначається насамперед тим, що в ній представлено ефективний спосіб подолання проблеми - введення в практику інформаційного обміну принципу "Єдиного вікна". Сюжет про результати пілотного проекту був побудований у формі опитування водіїв, які брали участь у безпосередньому перевезенні вантажу, щодо особливостей перетину кордонів суміжних держав на різних ділянках маршруту. Його актуальність пов'язана з тим, що пілотний проект показав приклад роботи механізму реального електронного декларування з усіма його перевагами.
Як зазначив Олег Платонов: "насправді цей експеримент підтвердив те, що такий елемент, як корупція, здатний знизитися до нуля, якщо виключається людський фактор і працює система управління ризиками. Фактично транспортні засоби, які брали участь в експерименті, перетнули дві кордону за 19 годин, вирушивши з порту Іллічівськ і прибувши на кордон Білорусь-Литва, а в діючому режимі це може займати від п'яти до семи діб. На рівні Громадської Ради вже давно ведуться дискусії про те, що впровадження електронного декларування є нагальною потребою. Але, на жаль, далеко не в тій формі, в якій електронне декларування зараз працює лише на рівні попередніх документів, т.ч. повноцінного електронного декларування немає".
На засіданні Громадської Ради було прийнято рішення про створення робочої групи, цю ініціативу голови Ради Олега Платонова підтримали п'ятнадцять представників транспортних організацій. Також було ухвалено рішення направити лист голові ДМСУ, в якому буде викладена підтримка Громадською Радою ініціатив та пропозиції які вже зроблені у цьому напрямку, та пропозиції Ради щодо вирішення проблем з іншими державними органами для того, щоб прискорити процес переходу до повного застосування принципу "Єдиного вікна" в тому розумінні, що дається в рекомендаціях ООН № 33, № 34 та № 35.
Також члени Громадської Ради прийняли рішення про створення робочої групи з питань обліку суб'єктів ЗЕД у митниці. До складу групи увійшли 10 представників Ради. Така міра прийнята за ініціативою Департаменту митної статистики в зв'язку з необхідністю впорядкування заповнення карток акредитації.
Діалог влади та громадськості
Президенту та уряду України необхідна зворотній повноцінний зв'язок з підприємцями та громадськими організаціями. На вул. Грушевського зацікавлені видати нову постанову КМУ замість старих № 1378 та № 1302 або запропонувати законопроект про регулювання взаємовідносин громадськості і влади. Ця тема також була піднята на засіданні Громадської Ради при ДМСУ. Олег Платонов запропонував всім учасникам засідання ознайомитися з проектом постанови уряду, розміщеному на сайті Міністерства юстиції України, для того щоб можна було підготувати листи і внести свої пропозиції.
"Нас сьогодні цікавить у контексті того, що в грудні відбудеться річне зібрання, а уряд орієнтується на прийняття цього документа в жовтні, - зазначив Олег Платонов, голова Громадської Ради при ДМСУ. - Тому прошу всіх уважно ознайомитися з цією інформацією, внести пропозиції і готуватися до наради в грудні. Будемо сподіватися на те, що уряд буде вимагати від керівників органів виконавчої влади бути послідовними, а ми будемо мати реальний зв'язок. Наприклад, на передостанній Колегії ДМСУ всі зауваження, висловлені на засіданнях Громадської Ради, були включені в програму дій ДМСУ у вигляді заходів з визначенням термінів виконання. Частина з них вже здійснена, частина знаходиться в стадії доопрацювання. Після останнього засідання Громадської Ради ми направили 11 листів на адресу інших керівників центральних органів виконавчої влади з питань, де була потрібна допомога Громадських Рад та Ради підприємців при Кабінеті Міністрів".
Справі – час
Питання щодо впорядкування фізичного огляду вантажів митними та іншими контролюючими органами в пунктах пропуску через державний кордон України став, мабуть, найбільш "гарячим" на засіданні. Найбільші нарікання членів Ради викликав останній варіант наказу ДМСУ № 771. За словами транспортників, у ньому так і не були відпрацьовані основні проблемні питання: заміна водія, заміна тягача і прийняття зобов'язань водієм по доставці вантажу в митницю призначення у визначені терміни.
Дмитро Сергієнко, представник АсМАП України в регіональній раді перевізників Одеської та Миколаївської областей, так прокоментував цю проблему: "Цей порядок прописаний в наказі для пунктів пропуску на кордоні, але в порту, при перевезенні контейнера, він не технологічний, тому що водія немає в тому місці, де оформляються документи, і він не може прийняти зобов'язання. Ми хочемо, щоб водій розписувався, але було рішення про розписи на окремому аркуші, а в проекті наказу знову прописано, що підпис необхідна на зворотному боці попереднього документа. Коли друкується попередній документ, водія там немає. Як його заводити в порт? Ми вже кілька років обговорюємо цю тему, і, тим не менш, знову в цьому наказі ніяких змін. Це заважає нормальному розвитку технологій в портах".
Голова Громадської Ради при ДМСУ Олег Платонов звернув увагу на наступний факт: "У нас є ще більш давня проблема - це стаття 63 Митного кодексу України. Зокрема, хто оплачує здійснені витрати? На жаль, чіткої відповіді до цього часу немає, але Південна митниця, у відповідь на наше звернення на рівні Громадської Ради при Південній митниці, розробила відповідний проект наказу. Ми з цим проектом ознайомилися, і хоча там не все так, як би нам хотілося, але, тим не менш, певний прогрес вже є. Ми бачимо тенденцію, що Митна служба намагається вирішувати ці питання, і нам би хотілося сьогодні, на завершення цієї теми, все ж знайти вирішення конкретних протиріч, які існують у суб'єктів ЗЕД саме під час оформлення в пунктах пропуску. Прийнято багато постанов КМУ, в яких потрібно виконувати Митний кодекс, а як його виконувати - там не написано. Є хороший наказ "Про ліміти часу в пунктах пропуску", але, на жаль, він не відстежується, і ми не володіємо статистикою. Тому нам би хотілося, по-перше, підтримати на цьому засіданні Південну митницю щодо підготовленого проекту наказу і, по-друге, підтвердити готовність відпрацювати ті зауваження, які будуть висловлені".
В'ячеслав Вороний, начальник відділу логістики та КР Одеського морського торговельного порту, в продовження дискусії зазначив: "Ми багато разів передавали в Держмитслужбу свої пропозиції щодо змін у наказ № 771. Мало того, що від цього страждає перевізник, але страждає ще й порт, тому що весь цей час, поки вносяться зміни щодо транспортного засобу (продовження строку доставки тощо), машина знаходиться в порту. Насправді вирішення проблеми дуже просте - необхідно делегувати повноваження по прийняттю рішень щодо внесення змін у ДКД начальнику поста. Уся ця процедура, як було сказано раніше, займає 10 днів тільки з-за того, що всі питання вирішуються через начальника митниці. Друге питання - це відносно окремої гарантії. Необхідно залишити цю вимогу, тому що ми протягом двох років домагалися її введення, щоб гарантію щодо доставки окремо надавав експедитор, оскільки фактично автомобіль знаходиться за межами пункту пропуску".
Роз'яснюючи проблему щодо продовження строків доставки і заміни водія, керівник відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці Андрій Артеменко зазначив, що в чинній редакції наказу № 771 закладені два паралельних механізму. Перше - це ухвалення рішення на рівні начальника митниці, з проставленням гербової печатки на ДКД, що завжди вимагає певного часу. А другий механізм - це прийняття рішення на рівні начальника поста. Андрій Артеменко додав, що ці повноваження вже давно надано начальнику поста, і всі питання можна вирішити за кілька годин.
На жаль, за словами учасників транспортного процесу, другий механізм так і не діє, і тут митним службам необхідно посилити контроль за його реалізацією.
Також транспортники висловили свої претензії до змін Митною службою законодавства звичайними листами. При цьому було відзначено, що звичайним листом директора Департаменту повністю змінюються правила оформлення вантажів. Наприклад, ДМСУ нещодавно розіслала лист щодо стовідсоткового догляду вантажу "іграшки". І зараз усі контейнери з іграшками стовідсотково оглядаються, складається акт огляду, який відправляється в Київ в ДМСУ, де поки всі органи не дадуть своєї згоди, вантаж оформляти не можна. На даний момент в будь-якому пункті пропуску при ввезенні товару він підлягає всім видам контролю на кордоні, і, прибуваючи в митницю призначення, його знову оглядають по всіх видах контролю. Члени Громадської Ради запропонували представникам митних служб разом відпрацювати такий механізм, щоб митниця призначення, отримавши вантаж, чітко знала, які їй функції залишилося здійснити після митниці на кордоні. Також члени Громадської Ради звернулися до ДМСУ з проханням ініціювати зміни в наказ № 771 щодо обліку випадків заміни тягача і підтримати ініціативу Південної митниці митного огляду.
Незважаючи на те, що проблеми, з якими велась досить жвава дискусія, що стосувалися різних рівнів (як центрального, так і регіонального), було очевидно, що проблема фізичного огляду є однією з найбільш гострих.
Товари з Китаю - не проблема
Можливості та механізми затвердження експортної митної декларації на китайські товари, які імпортуються в Україну, закріпили угодою УНК Міжнародна Торговельна Палата і Всекитайський комітет сприяння міжнародній торгівлі. Про це під час засідання Ради повідомив президент Міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов. Він також зазначив, що зазначена угода, враховуючи високий державний статус Всекитайського комітету сприяння міжнародній торгівлі, дозволяє здійснювати підтримку великих міждержавних проектів щодо імпорту в Україну з КНР промислового та унікального обладнання, виробів Hi-Tech, багатотоннажних постійних промислових потоків імпорту тощо У той же час, за словами Володимира Щелкунова, використання механізмів верифікації експортних декларацій на товари походженням з КНР дозволяє проводити оперативну і всебічну боротьбу зі спробами заниження митної вартості, недобросовісної класифікації товарів. Дана угода при митному оформленні товарів в Україні дозволяє істотно поліпшити ситуацію і навіть зняти системні проблеми при митному очищенні товарів великого спектру товарних груп, які імпортуються в Україну з КНР.
На завершення засідання Громадської Ради був презентований пілотний варіант веб-сайту. На цей час Громадська Рада при ДМСУ вже має доменне ім'я http://www.public-council.customs.gov.ua/, і наступним кроком є створення відповідної веб-сторінки для управління процесами Громадської Ради. На даний момент створено технічне завдання, яке буде передано Митній службі, яка в свою чергу повинна визначитися, хто буде фінансувати цей проект.
Як зазначив Павло Пашко, заступник голови ДМСУ: "Сайт актуальний, коли він несе інформацію і знання того, що якщо ти пишеш на сайт, то на це хтось відповість, і третє - коли він адмініструється. На сайті обов'язково має бути форум, де б йшло живе спілкування влади і бізнесу".
Без двостороннього діалогу влади з бізнесом ці структури не зможуть результативно працювати, тому такі колективні засідання і прийняття спільних рішень з представниками громадськості дозволять ефективно вибудовувати модель плідної взаємодії.
Олена Ротарь
"Столичний експрес" № 3/2010
