«Єдине вікно» визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію та документи з використанням єдиного пропускного каналу з метою виконання всіх регулюючих вимог, що стосуються імпорту, експорту і транзиту»
РЕКОМЕНДАЦІЯ ЄЕК ООН № 33
Заходи в області технічного співробітництва мають реальний вплив на життя людей: заходи щодо спрощення процедур торгівлі безпосередньо сприяли зростанню підприємництва; проекти у галузі енергоефективності приводять до «озеленення» економіки й поліпшення здоров'я громадян, а огляди ефективності безпеки дорожнього руху сприяють розробці безпечніших транспортних систем для всіх, що у свою чергу так само допомагає рятувати людські життя.
Регіональні радники ЄЕК ООН надають підтримку від моменту розробки проекту до його здійснення, забезпечуючи поширення результатів і серед інших країн, таким чином сприяючи співпраці. Використовуючи власний досвід а також нашу мережу урядових органів, міжнародних організацій, приватних фірм, НУО, наукових кіл та суб'єктів громадянського суспільства, ЄЕК ООН гарантує, що технічне співробітництво є дійсно всеосяжним інструментом.
Ця публікація, де викладено широкий спектр роботи, яка виконується ЄЕК ООН, спрямована на спонукання до реалізації ще більш ефективних партнерських відносин з урядами й заінтересованими сторонами у нашому регіоні, на посилення підтримки держав-членів та їх прогресу у досягненні глобальних цілей у рамках Порядку денного - 2030.
У Києві 22.12.2017 р відбулося 28-е засідання Міжвідомчої робочої групи (МРГ) щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні. На початку зустрічі учасники МРГ обговорили питання розвитку транспортної інфраструктури та перспективних ІТ технологій в транспортно-логістичній сфері.
На початку червня в Одесі завершило роботу одне з найбільш масштабних статусних заходів, присвячене проблемам і перспективам розвитку галузі транспорту, логістики та експедиції, - міжнародний транспортний тиждень, який ось уже протягом 16 років служить майданчиком для діалогу між представниками біснеса, міжнародних організацій та урядами країн-учасниць. В рамках традиційного щорічного форуму було проведено ряд конференцій, круглих столів, семінарів та зустрічей, присвячених питанням транспорту, логістики та управління ланцюгами.
28 вересня в Одесі відбувся круглий стіл з обговорення низки проектів держрегулювання, що обіцяють суттєві зміни в умовах роботи учасників перевезень вантажів через морські кордони держави. Приводом стала низка нормотворчих ініціатив, підготовлених державними відомствами (ДФСУ, МЕРТ, МІУ) які можуть призвести до помітного впливу на процеси інформатизації в морських портах.
4-6 вересня 2017 р у Палаці Націй в Женеві (Швейцарська Конфедерація) відбулася 30-а сесія Робочої групи по тенденціям і економіці транспорту (WP.5) Європейської економічної комісії ООН.
22.06.2017 р. в Клубі Кабінету Міністрів України відбулося чергове 26-е засідання Міжвідомчої робочої групи щодо спрощення процедур торгівлі та логістики в Україні.
Згідно з порядком денним заходу були розглянуті 3 основні питання: результати роботи МРГ за рік - з липня 2016 р. по червень 2017 р., план роботи МРГ на наступний рік - з липня 2017 р. по червень 2018 р., інформація про результати проведеної роботи відповідно до протокольних рішень МРГ.
Значимість євро-азіатської торгівлі зростає, як і її обсяг. Необхідність зміцнення транспортних зв'язків, а також пожвавлення старих і розвитку нових маршрутів внутрішнього транспорту і торгових шляхів між Європою і Азією засноване на тому, що в результаті передбачається отримати прямі вигоди для величезної економіки, яка охоплює 4,4 млн. споживачів в 65 країнах двох континентів.
Після масштабної роботи на багатосторонньому рівні урядів країн-членів СОТ вдалося узгодити правила і рекомендації, спрямовані на полегшення процесу торгівлі і спрощення деяких прикордонних процедур - Угода про спрощення процедур торгівлі (далі Угода СПТ). Угода також передбачає організацію технічної допомоги тим країнам-членам СОТ, які її потребують в процесі її імплементації. При цьому національним органам, відповідальним за формування та реалізацію торгової та аграрної політики, слід взяти на себе провідну роль і ініціативу, налагодивши діалог та об'єднавши зусилля з приватним сектором для забезпечення стійкої торгівлі сільгосптоварами, скорочуючи їх вартість і прискорюючи торговий потік.
У Києві 06.04.2017 р. відбулося 25-те засідання Міжвідомчої робочої групи зіспрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні. На засіданні було обговорено низку важливих питань, таких як імплементація положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, результати проведеної роботи відповідно до протокольних рішень МРГ, а також перешкоди на шляху подальшого розвитку Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС).
На початку засідання члени Міжвідомчої робочої групи обговорили одне з ключових питань засідання, а саме про створення Ради з міжнародної торгівлі при КМУ.
18.04.2017 р. на засіданні АМКУ були представлені проміжні результати дослідження, присвяченого відповідності законодавства про захист економічної конкуренції щодо порядку використання і підключення до Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС). На засіданні були присутні представники Мінінфраструктури, ДП "АМПУ", компанії "ППЛ 33-35", компанії "ПЛАСКЕ", АМЕУ, профспілкової організації експедиторів Одеського регіону, представники ЗМІ та ін.
Азіатсько-Тихоокеанська Рада зі спрощення процедур торгівлі та електронних ділових операцій (АФАКТ) зобов'язалася реалізувати очікувані вигоди від Угоди про спрощення процедур торгівлі (УСПТ). Дослідження показують, що широке впровадження транскордонної безпаперової торгівлі в регіоні може призвести до зростання експорту на 257 мільярдів доларів США щорічно.
Напередодні 23-ї Пленарної сесії СЕФАКТ ООН, 31 березня в Женеві відбулася міні-конференція «Єдине вікно: Еволюція». Дана зустріч була присвячена обговоренню еволюції і динаміки впровадження механізму «Єдиного вікна», Рекомендації № 33, виданої в липні 2005 року Європейською Економічною комісією ООН (ЄЕК ООН), в якій викладені основи для його створення.
Розвиток "єдиного вікна", як правило, це масштабний захід, пов'язаний зі створенням взаємозв'язків і обміном інформацією між митними органами та іншими державними відомствами, відповідальними за торгівлю, а також торговим співтовариством. Тому зазвичай здійснюється на основі поетапного підходу.
Успішна реалізація "єдиного вікна" в цілому більше зосереджується на спрощенні та управлінні змінами, а не на технічних рішеннях.
01.06.2017 в м. Одеса (Україна) в рамках Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту пройде Сьомий щорічний семінар ЄЕК ООН зі спрощення процедур торгівлі та транспорту "Національна система "єдиного вікна" і гармонізація даних в Україні", організований за сприяння ЄЕК ООН, Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур торгівлі та логістики та Уряду України. В ході семінару представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ЄЕК ООН, СОТ, СЕФАКТ ООН, Міжнародної асоціації портових співтовариств, Адміністрації морських портів України обговорять прогрес в реалізації Угоди СОТ щодо спрощення процедур торгівлі в Україні; питання створення національного "єдиного вікна" і гармонізації даних.
Адміністрація Іллічівського морського порту, контролюючі органи і підприємства, що забезпечують обробку вагонів
Планується, що такий запуск пройде
26.01.2017 в м. Київ пройшло засідання Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні.
Регіональний радник ЄЕК ООН з торгівлі Маріо Апостолов, який брав участь в засіданні, розповів про систему "єдиного вікна", як одного з важливих заходів спрощення процедур торгівлі в контексті Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі. У зв'язку з цим він звернувся до витоків виникнення Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС), а також створення Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні. "З самого початку нашої співпраці з Україною в цьому форматі, ще з 2010 р, існувала ідея почати з пілотного проекту Інформаційного портового співтовариства в Одесі, подивитися, як буде відбуватися цей процес. Це було необхідно для того, щоб в майбутньому перейти до більш широкого проекту "Морське транспортне "єдине вікно". Ідея була в тому, щоб перший раз, спільно з держорганами, з українською митницею розглянути питання створення національного "єдиного вікна" ... З самого початку, коли було розпочато роботу по Інформаційному портовому співтовариству, була створена ця робоча група для обговорення питань, що виникають, пов'язаних з інструментами щодо спрощення процедур торгівлі. Була ідея допомогти Україні у створенні Дорожньої карти щодо спрощення процедур торгівлі, але ця робота поки не закінчена", - зазначив М. Апостолов.
Запровадження IT-рішень є ефективним інструментом подолання корупційних явищ в інфраструктурі. Про це заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час участі у Anti-Corruption Demo-Day, який завершив антикорупційну інкубаційну програму для Міністерства інфраструктури. «Я переконаний, що на платформі «1991 Open Data Incubator» ми зможемо розробити якісні IT-рішення, які зроблять інфраструктуру прозорішою та зручнішою для громадян та бізнесу», - наголосив Володимир Омелян.
У морських портах необхідно оптимізувати логістику по обробці поромів. Про це повідомив заступник голови АМПУ з логістики В'ячеслав Вороний в ході 24 засідання Міжвідомчої робочої групи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні.
26 січня в Києві відбудеться 24-те засідання Міжвідомвої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні. Журнал "Транспорт" проводитиме онлайн трансляцію заходу.
У січні 2017 року Ханса Рука призначено новим Головою Міжнародної асоціації систем портових співтовариств
У статті розповідається про процес підготовки та обговорення Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі. Автор розглядає всі стадії розробки Угоди, які зайняли майже 10 років, цілі обговорень і переговорів, їх розвиток і причини, за якими, незважаючи на всі перешкоди і труднощі, вони все ж були досягнуті.
Тут ви також ознайомитеся з нововведеннями, які можуть використовуватися не тільки для вироблення рекомендацій в області спрощення процедур торгівлі на глобальному рівні, для ведення переговорів в СОТ, але і для всієї системи торгівлі в цілому.
У морських портах Одеси та Іллічівська застосовуються автоматизовані електронні процедури, які сприяють міжнародній торгівлі, транспортуванні контейнерів і залізничному сполученню на основі концепції "єдиного вікна" за допомогою Інформаційної Системи Портового Співтовариства (ІСПС).
ІСПС - це нейтральна відкрита система, що забезпечує інтелектуальний і безпечний обмін інформацією між державними контролюючими органами і бізнесом з метою підвищення конкурентоспроможності та ефективності портових послуг для всіх користувачів. Система розроблена для оптимізації, управління та комп'ютеризації логістичних процесів в порту за допомогою єдиної подачі даних та поєднування різних елементів вантажно-перевізного і вантажно-обробного процесів.
Рекомендації семінару
Принципи застосування підходу державно-приватного партнерства у процесі створення "єдиного вікна" та системи портового співтовариства в Україні
Введення
Державно-приватне партнерство (ДПП) є новою моделлю, за допомогою якої уряд і приватний сектор співпрацюють у довгострокових відносинах, щоб забезпечити важливі державні послуги. ДПП сьогодні широко застосовується у світі у сферах транспорту, енергетики, телекомунікацій, охорони здоров'я та освіти. Завдання, які стоять перед урядами для реалізації ДПП, були виявлені ЄЕК ООН кілька років тому, і в рамках підтримки були розроблені сім принципів належного врядування у ДПП (ЄЕК ООН, 2008). Цей документ детально розглядає сім принципів, які містяться у керівництві ЄЕК ООН щодо належного управління в державно-приватному партнерстві.
ДПП можна використовувати в подальшому розвитку системи портового співтовариства (СПС) - локальне "єдине вікно" (ЄВ), яке вже створено у портах Одеського регіону.
24.09.2014 р. в рамках першого прес-туру, організованого прес-службами ДП "АМПУ" і Південної митниці для журналістів профільних видань, в адміністрації морського порту "Південний" пройшла презентація першого вбудованого модуля ІСПС, що дозволяє застосовувати "вільну практику". У заході взяли участь представники адміністрації порту, агентських компаній і контролюючих служб, повідомляє прес-служба ДП "АМПУ".
Держсанепідслужба на водному транспорті більше 25 років працює в тісній співпраці і взаємодії з усіма керівниками портів, виконуючи державні завдання по санітарній охороні кордонів в міжнародних морських пунктах пропуску та забезпечення здорових та безпечних умов праці в портах і на водному транспорті. У тому числі при контролі виконання зобов'язань України в міжнародному судноплавстві перед Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я.
Держсанепідслужба на водному транспорті понад 25 років працює в тісній співпраці і взаємодії з усіма керівниками портів, виконуючи державні завдання по санітарній охороні кордонів у міжнародних морських пунктах пропуску та забезпечення здорових і безпечних умов праці в портах і на водному транспорті. У тому числі при контролі виконання зобов'язань України у міжнародному судноплавстві перед Всесвітньою Організацією охорони Здоров'я.
З 15 червня по 7 липня в Одеському морському порту зафіксовані найкращі середні показники часу знаходження автоконтейнеровозов на території морського порту, які склали від 2 до 4 годин. Мінімальний час знаходження склало 35 хвилин.
Крім того, відсоток зважування імпортних і транзитних контейнерів за вказаний проміжок часу становив — 20%, кількість доглядів контейнерів становило 8%, сканування — 0,5%.
19.06.2014 р. відбулося 14 засідання Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з впровадження технології "Єдине вікно — локальне рішення" в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області. Такі засідання проводяться регулярно з 2011 р. (з початку старту проекту).
Фахівці Адміністрації морських портів України взяли участь у третьому щорічному «Port&Rail Expansion Summit», який проходив у Стамбулі (Туреччина) 10–11 квітня. Саміт орієнтований на країни південно-східної Європи, Чорноморський і Близькосхідний регіони. Основними питаннями, обговорюваними в ході заходу були розвиток портової індустрії, контейнерний оборот в портах, тенденції та перспективи інвестиційних проектів.
2 квітня виповнився рік функціонування в Одеському порту інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) в зоні діяльності Південної митниці Міндоходів України. ІСПС - це організаційно-технічна система, яка дозволяє накопичувати, перевіряти, обробляти, зберігати та передавати в електронному вигляді інформацію і документи, необхідні для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю, оформлення товарів і транспортних засобів відповідно до законодавства України про електронний документообіг. Зараз в електронну систему включені "вільна практика", перехід з паперового на електронний наряд і електронний дозвіл на виїзд з території порту.
1 квітня в Одеському порту відбулася презентація Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) для кореспондента столичного видання «Магістраль». Презентацію провів комерційний директор Центру обробки даних «ППЛ 33-35» (провайдер інформаційної системи) Андрій Шевчук. За випадковим збігом обставин це захід співпав з річницею впровадження електронної системи в Одеському порту.
11 березня в конференц-залі головного представництва ДП "АМПУ" відбулась нарада "Впровадження інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС)" за участю фахівців Адміністрації морських портів, Центру обробки даних "ППЛ 33-35" (ЦОД-провайдер системи), представників контролюючих органів, експедиторських фірм, стивідорних компаній, що спеціалізуються на перевалці контейнерів в Одеському порту, громадських організацій.
Значною подією нинішньої осені стало втілення в життя очікування бізнес-спільноти щодо початку реалізації спрощення процедур міжнародної торгівлі і транспорту. Мова йде про впровадження в режим промислової експлуатації інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) - продукту, що є матеріалізованим втіленням принципу "єдиного вікна". Як відомо, 20 вересня 2013 року в Одеському порту, який став першопрохідцем, відбулася презентація першого етапу ІСПС. Учасники презентації отримали "з перших рук" уявлення про саму систему і її місці в операційній системі порту, дізналися про перспективи її подальшого впровадження
В Іллічівському морському торговому порту розпочато поетапний перехід на єдину електронну систему документообігу . У рамках впровадження Інформаційної системи портового співтовариства ( ІСПС ) , в порту на сьогоднішній день оформлено понад 550 електронних нарядів ( 1200 контейнерів ) .
16 вересня в операційному офісі ДП «Адміністрація морських портів України» відбулася прес-конференція, в якій взяли участь голова ДП «АМПУ» Юрій Васьков, перший заступник голови АМПУ Олександр Голодницький, начальники служб АМПУ стратегічного розвитку В'ячеслав Вороний, флоту Геннадій Гарас, інформаційних технологій Дмитро Якименков, інженерної служби Владислав Зухин. Обговорювалися питання, пов'язані з реформуванням портової галузі, її «плюсами» і проблемами, перспективами функціонування і розвитку ВЕЗ, поширенням досвіду Одеського порту впровадження інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС) на інші порти, розвитком потужностей портів і т.д.
20 сентября в конференц-зале администрации Одесского порта состоялась презентация информационной системы портового сообщества (ИСПС). В мероприятии приняли участие первый зам. министра инфраструктуры Константин Ефименко, председатель ГП "АМПУ" Юрий Васьков, первый зам. председателя АМПУ Александр Голодницкий, первый зам. начальника Южной таможни Миндоходов Юрий Соколов, начальник службы стратегического развития АМПУ Вячеслав Вороной, зам. председателя Межведомственной группы "Единое окно — локальное решение" Олег Платонов, начальник администрации Одесского морского порта Михаил Соколов, начальник службы информационных технологий АМПУ Дмитрий Якименков.
Основною метою спрощення процедур торгівлі, як відомо, є впорядкування процедур, усунення зайвих бюрократичних та адміністративних бар'єрів. У разі успішної реалізації, спрощення процедур торгівлі може стати важливим фактором для розвитку будь-якої держави. Сьогодні, мабуть, це вже стало незаперечною аксіомою.
30 травня поточного року в Одесі в конференц-залі готелю "Брістоль" відбувся третій Міжнародний семінар "Спрощення процедур торгівлі в Україні та проект "Єдине вікно - локальне рішення". Досягнення і перспективи". Організатори - Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) за підтримки Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) та Асоціації транспортно-експедиторських організацій України "Укрзовніштранс". У роботі семінару взяли участь заступник голови ВР України Руслан Кошулинський, президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов, регіональний радник ЄЕК ООН з питань торгівлі Маріо Апостолов, президент Асоціації "Укрзовніштранс", заступник голови Міжвідомчої робочої групи по впровадженню технології "Єдине вікно - локальне рішення" в зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області Олег Платонов, президент FIATA Стенлі Лім, керівництво Департаменту митної справи Міндоходів і зборів, фахівці Одеського порту, представники Південної митниці, професіонали морської галузі.
З 29 по 31 травня в Одесі відбувся вже традиційний 12-тий Міжнародний транспортний тиждень. В межах тижня 30 травня пройшов третій Міжнародний семінар Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН), присвячений спрощенню процедур торгівлі і локальному “єдиному вікну”.
2 квітня п.р. в Одеському порту почалася експлуатація системи Єдиного інформаційного портового співтовариства (ЄІПС), основним завданням якої є оформлення електронного наряду. Нагадаємо, що електронний наряд за рішенням Міжвідомчої робочої групи, створеної за дорученням Прем'єр-міністра України Миколи Азарова, функціонує в порту в тестовому режимі з жовтня 2012 р.
Досвід впровадження в Одеському порту системи "Електронний наряд" та інш. безпаперових технологій документообігу отримав позитивну оцінку на засіданні Робочої групи Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) з питань транспорту. Засідання проходило в кінці листопада минулого року в турецькому Ізмірі в рамках серії заходів, що передували Міжнародної конференції зі сприяння торгівлі у Чорноморсько-близькосхідному регіоні і Засідання міністрів транспорту країн-членів ОЧЕС. Українську делегацію на транспортному тижні в Ізмірі очолював заступник міністра інфраструктури-керівник апарату В. Корнієнко, від Одеського порту у зазначених заходах взяв участь начальник служби туризму, розвитку та зовнішніх зв'язків підприємства О. Фетісенко.
Чергова нарада з питання впровадження електронного наряду відбулося через два тижні, тобто 14 лютого, після рішення Міжвідомчої робочої групи, створеної за дорученням Прем'єр-міністра України Миколи Азарова, про впровадження електронного наряду замість паперових носіїв. Нарада, в якій взяли участь представники митниці, контейнерних ліній, стивідорних компаній-операторів контейнерних терміналів, експедиторських компаній, вів начальник Одеського порту Юрій Васьков.
До недавнього часу весь документообіг в портах України, а також планування робіт здійснювалися в паперовому вигляді. Дана система обміну інформацією, крім того, що морально застаріла, ще й вкрай залежна від людського фактора, про що свідчать численні публікації в засобах масової інформації, різного роду рейтинги і звіти міжнародних організацій. Розвиток інформаційних технологій дозволяє нам докорінно змінити існуючу ситуацію і перейти на якісно новий рівень обслуговування вантажопотоків, збільшити їх і підвищити імідж нашої держави на міжнародній арені.
Європейська економічна комісія (ЄЕК) і Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) організували круглий стіл, присвячений питанням передового досвіду при проведенні контролю вантажів на кордонах у рамках реалізації Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах 1982 р.
Створення системи інформаційного обслуговування портів (локального "єдиного вікна" портів Одеської області) буде виключно вигідним як для бізнес-спільноти, так і для контролюючих органів. Воно матиме позитивний вплив на розвиток Одеси як вузла європейської логістичної мережі між півднем і північчю Європи і між Європою і Азією. Створення системи інформаційного обслуговування портового співтовариства в Одеській області стане першим кроком до національного "єдиного вікна" з усіма пов'язаними з цими позитивними зрушеннями для підвищення ефективності, обмеження бюрократичних процедур, боротьби з корупцією і реальної інтеграцією з Європою в плані міжнародних ланцюжків постачань. На рівні всієї України створення такої системи дасть поштовх розвитку сприятливого правового середовища, гармонізації обміну даними між різними агентствами на основі міжнародних стандартів.
8 жовтня п.р. в Одеському порту почав діяти в тестовому режимі пілотний проект впровадження електронного наряду. В цей же день був оформлений перший контейнер за даної технології. Це перший етап створення Єдиного інформаційного портового співтовариства (ЄІПС) у рамках проекту "Єдине вікно - локальне рішення" в зоні діяльності Південної митниці та портів "Великої Одеси".
22 травня відбулася епохальна подія не тільки для транспортної галузі, а й усієї України в цілому. Між Одеським портом та Державною митною службою України була підписана технологічна схема впровадження першого етапу системи єдиного інформаційного портового співтовариства (ЄІПС) - "Єдине вікно - локальне рішення". Це стало можливим в результаті п'ятирічної послідовної роботи Одеського порту, організації "ПЛАСКЕ" та ДМСУ за підтримки Міністерства інфраструктури України: прийнятий цілий ряд нормативних документів, внесені зміни в закони, постанови Кабміну, накази ДМСУ та інших відомств. Проект ЄІПС, що реалізується спільно з АТ "ПЛАСКЕ" та ДМСУ, охоплює всі процеси - з моменту прибуття вантажу на судні до його вивозу вантажним автотранспортом з території порту.
05.07.2012 р. з метою вивчення напрацювань у сфері впровадження IT-технологій Одеський порт відвідала делегація спеціалізованого морського порту "Октябрьск". До складу делегації, очолюваної головним диспетчером підприємства, входили фахівці служби експлуатації, юридичної та складської служб СМП, повідомляє прес-служба Одеського МТП
Поточне положення на світовому ринку визначається, насамперед, його глобалізацією. яка посилюється. Глобалізація розвивається стрімкими темпами: компанії купують сировину в одній частині світу, переробляють його в інший, а остаточне збирання продукції здійснюють в третій. Кінцевий же продукт може реалізовуватися у багатьох країнах, географія яких не обмежується одним континентом. Зважаючи на це, посилюються тенденції збільшення кількості угод щодо постачання сировини і товарів, причому більш дрібними партіями і з більшою періодичністю, що неминуче веде до збільшення документообігу. Така глобалізація ринків обумовлює зростаючу необхідність спрощення процедур торгівлі та підвищення ефективності процесів обміну інформацією. Питання спрощення процедур торгівлі все більшого значення набувають і для України в умовах інтеграції у європейські і світові ринки.
Перехід економіки від планової до ринкової створив великі можливості для творчої економічної ініціативи. В той же час це поставило країни Східної Європи перед серйозними завданнями. Відсутність досвіду, випробуваних правил та законодавчої основи для нормального функціонування бізнесу мало негативний ефект на розвиток системи економічних і соціальних відносин. Нова економічна свобода іноді призводила не до зростання ефективності, а до поглиблення впливу індивідуальних та групових інтересів і пов'язаних з цим негативним явищам. Країнам шкодить такий негативний імідж, як у фільмі "Збройовий барон", і може бути наступний етап розвитку регіону буде пов'язаний з впровадженням правил та систем для більш ефективної ринкової економіки.
Питання спрощення процедур торгівлі набувають все більшого значення в умовах інтеграції України в європейські і світові ринки. На сьогоднішній день у світі є досить потужний міжнародний інструментарій. Одним з інструментів вирішення проблем спрощення процедур торгівлі є створення механізму "єдиного вікна", завдяки якому інформацію та/або документи можна представляти тільки один раз з використанням єдиного пропускного каналу. "Єдине вікно" у цьому контексті визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію і документи з використанням єдиного пропускного каналу в цілях виконання всіх регулюючих вимог, які стосуються імпорту, експорту і транзиту (Рекомендація № 33 СЕФАКТ ООН).
Переважна більшість економістів, від Адама Сміта і Дейвіда Ріккардо до Джона Мейнарда Кэйнса, Мілтона Фрідмана і Джозефа Стігліца, виступали за вільну торгівлю. Лібералізація торгівлі стала стрижнем розвитку світової економіки після Другої світової війни. І якщо в перші десятиліття після 1945 р. упор був зроблений на зниження митних зборів, то на початку 1990-х років, коли тарифні бар'єри були вже значно знижені, увага політиків зосередилася на більш складному питанні нетарифних бар'єрів. Саме з цієї причини зріс інтерес до спрощення торговельних процедур (trade facilitation). На вирішення цього питання буде направлено наступна угода в рамках Всесвітньої Торгової Організації (СОТ).
Питання спрощення процедур торгівлі набувають все більшого значення в умовах інтеграції України в європейські і світові ринки. На сьогоднішній день у світі є досить потужний міжнародний інструментарій. Одним з інструментів вирішення проблем спрощення процедур торгівлі є створення механізму "єдиного вікна", завдяки якому інформацію та/або документи можна представляти тільки один раз з використанням єдиного пропускного каналу. "Єдине вікно" у цьому контексті визначається як механізм, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію і документи з використанням єдиного пропускного каналу в цілях виконання всіх регулюючих вимог, які стосуються імпорту, експорту і транзиту (Рекомендація № 33 СЕФАКТ ООН).
Необхідність спрощення міжнародних торгових процедур виникла у зв'язку зі збільшенням зовнішньоторговельних товаропотоків, підвищенням попиту на швидкісні доставки та сучасні логістичні ланцюжки, розвитком міжнародної торгівлі компонентами, широким використанням контейнерних перевезень.
В останній місяць літа в Одесі було проведено перше у цьому році виїзне засідання Громадської Ради при Державній митній службі України. В ході засідання були розглянуті питання щодо створення робочих груп з питань електронного декларування та програми "Електронна митниця" і обліку суб'єктів ЗЕД в митницях, впорядкування фізичного огляду вантажів митницями та іншими контролюючими органами в пунктах пропуску, обговорювався проект постанови КМУ "Про заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики", питання реалізації договору між Українським національним комітетом міжнародної торгової палати і Всекитайським комітетом сприяння торгівлі, відбулася презентація пілотного варіанту веб-сайту Громадської Ради при ДМСУ та інш.
У попередній публікації достатньо детально були висвітлені два масштабних проекти, що мають схожі назви "Електронна митниця" (е-Customs), - проект ЄС та український проект. Матеріал про українську "Електронну митницю" дав можливість оцінити пройдений відрізок шляху і наочно представити ті проблеми, з якими стикається Держмитслужба при впровадженні прогресивних технологій.